На Львівщині знайдено знаряддя праці, яким понад 10 тисяч років

Культура1 червня 20103004

На місці будівництва шахти «Любельська №1-2», що у Жовківському районі на Львівщині, археологи знайшли предмети, що датуються 10-8 тисячоліттям до нашої ери (епоха пізнього палеоліту). Серед знахідок чимало виробів з кременю, зокрема, кременеві наконечники до стріл, ріжучі інструменти та знаряддя для обробки шкіри тварин. Археологічні розкопки на місці будівництва шахти проводять фахівці НДЦ «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України на замовлення Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай Любеля».

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, першу інформацію про пам’ятки археології на території майбутньої шахти «Любельська №1,2», що поблизу сіл Любеля та Кулява Жовківського району, фахівці РАС виявили торік під час розвідкових робіт.

«Ми проводили обстеження ділянок і виявили, що у зону будівництва потрапляють кілька археологічних пам’яток, тож розробили проект повноцінних досліджень. Приємно, що інвестор, яким є фірма з іноземними інвестиціями, з розумінням сприйняв вимоги українського пам’яткоохоронного законодавства і фінансує розкопки», – наголосив Олег Осаульчук.

Масштабні археологічні дослідження розпочались у квітні і триватимуть до листопада цього року. Зусилля науковців передусім спрямовані на пам’ятку Любеля-1 – поселення із кількома періодами заселення, які відповідали різним історичним епохам.

«На території будівництва шахти ми виявили багаторівневу пам’ятку, тобто фактично декілька пам’яток різних епох, - розповів заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян. – Найдавніший шар датується ще фінальною стадією палеоліту, яка була 10-12 тисяч років тому. Оригінальними знахідками є вироби із т. зв. свєцєховського кременю, що залягає у басейні середньої течії Вісли. Подібні артефакти із цієї сировини надзвичайно рідко трапляються на Заході України. Другий шар пам’ятки датується приблизно серединою ІІІ тис. до н. е. (епоха енеоліту), коли на цих землях оселилась община, яка належала до «культури кулястих амфор», отримавши свою назву від посуду характерної форми».

Матеріали епохи енеоліту археологи вважають найціннішими, оскільки це найбільше з поселень культури кулястих амфор, які досі досліджували на території Львівщини і одне із найбільших на території Східної Європи. Археологам вже вдалося знайти рештки житлово-господарських споруд, уламки посуду, деякі з яких ще зберегли орнамент, а також кременеві артефакти, серед яких фрагменти сокир, ножі, скреби та інше.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 4

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук