Минулого місяця українські ЗМІ просто вибухнули, коли International Exellence Awards (Британська премія) номінувала «Книжковий Арсенал» на звання кращого літературного фестивалю року. Сьогодні зранку ми всі дізналися, що «Книжковий Арсенал» переміг у своїй номінації, обійшовши Нідерланди та Індонезію.
Про що це все?
Звісно, про беззаперечно шалений успіх та визнання «Книжкового Арсеналу» (який, до речі, номінувався вперше, і одразу - перемога!), з яким хочеться щиро привітати та побажати колегам подальшого розвитку.
А ще – про світове визнання України як місця, де є якісні автори та книговидавництво.
Переможцями у інших номінаціях стали представники Германії, США, Нідерладів, Франції та інших країн. Дуже приємно, що Україна знаходиться у такій непоганій компанії.
Тепер Україна – на карті книговидавців, і на цьому мені б хотілося зупинитися детальніше.
Я у видавничій справі давно, і чудово пам’ятаю, як складно було знайти сучасну книгу українською ще 10 років тому. Зараз, навпаки, складніше знайти книги російською. І це говорить про те, що ми всі пройшли доволі великий шлях: зараз, в поточну мить ми творимо власну айдентику, заявляємо про себе світові.
Кількість впізнаваних українських авторів зростає: тепер у українців є нові улюблені автори та кумири; Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші класики української літератури стали частиною спадщини. Історію ж творять сучасні автори, які популяризують цікаву, живу, сучасну українську книгу. І, як на мене, «Книжковий Арсенал» започаткував чудову тенденцію: впізнаваність України через призму книжок та їх авторів.
Тепер весь світ знає, що є Україна, де є якісні книжкові події, а, отже, є якісне книжкове видавництво, а, отже, є якісні автори.
Як на мене, це чудова тенденція, яку варто розвивати! Якщо у вас є ідея книги, розповіді, я раджу почати свій шлях саме зараз! Нам час дарувати світові своїх Гюго, Хемінгвеїв, чи, власне, авторів зі своїми неповторними стилями. Бо зараз – вікно можливостей. І я, як очільниця видавництва запевняю вас у цьому.