В самому серці Львова, на розі вулиць Ставропігійської та Друкарської, розташована найдавніша діюча львівська аптека, яку у 1966 році перетворили на музей. У холі аптеки-музею зараз, як і двісті років тому, продають ліки. Те, що це не проста львівська аптека, видають давні експонати: ваги, ступи, касовий апарат та сотні маленьких баночок ХІХ ст., де колись зберігали медикаменти.
Розглядаючи давні експонати, складається враження, що ось це невелике приміщення і є вся аптека-музей «Під чорним орлом». Однак справжній вхід до музею розташований за прилавком, куди пускають відвідувачів після купівлі вхідного квитка.
ZAXID.NET проводить своїм читачам екскурсію найдавнішою діючою аптекою міста та розповідає про те, як колись виготовляли таблетки, та від чого лікували за допомогою наркотиків.
Цим текстом ZAXID.NET розпочинає проект «Пішли в музей!», у рамках якого щовихідних публікуватиме тексти про музейні скарби, які лежать у нас перед носом, але ми їх часто не помічаємо.
***
Колись усі аптеки у Львові мали свої назви: «Під золотою зіркою», «Під чорним орлом», «Під ангелом-хоронителем», «Під Фемідою», «Під святим духом»… Назва аптеки переносилась на посуд, який їй належить. За склом у шафі, що стоїть навпроти аптечного прилавку у холі аптеки-музею, можна побачити різнокольорові баночки, де колись зберігали ліки.
Люди розглядають експонати у холі музею, де зараз розташована звичайна аптека
Серед них, зокрема, є яскраво сині баночки, на яких зображена золота зірка. Це означає, що ця тара колись належала аптеці «Під золотою зіркою». Поруч стоять баночки рубінового кольору. Завідувачка аптеки Любов Роздобудько каже, що ця тара вважається найдорожчою, бо при її виготовленні використовували золото.
На банці у нижньому лівому куті зображена зірка, як символ аптеки «Під золотою зіркою»
Аптеку «Під чорним орлом» заснував у 1735 році австрійський фармацевт Франц Наторп. З 1805 року на тарі цієї аптеки зображали змію довкола етикетки.
Таємний вхід
Про існування у Львові давньої аптеки-музею я знала, однак на експозицію потрапила вперше. Купивши вхідний квиток, аптекарі дозволяли відвідувачам зазирнути за куліси створення медикаментів, які виготовляли тут з 1735 року. Вхід у музей розташований за аптечним прилавком.
Вартість вхідного квитка становить 20 грн для дорослих, 15 грн для студентів та 10 грн для дітей. Якщо відвідувачі хочуть робити фото чи відео, то до вхідного квитка треба додати ще 5 грн.
Після холу відвідувачі потрапляють у кімнати, де зберігали та виготовляли ліки, вино, мазі. Увагу одразу привертають банки, де зберігали лікарські трави, глечики з-під мінеральних вод та давні ваги. Важко повірити, що усім цим предметам понад 100-200 років.
На поличках стоять лікувальні трави, глечики з-під мінеральних вод, а по центру ваги XVIII – XX ст.
Ваги були вкрай важливими для виготовлення ліків, тут є експонати з XVIII – XX ст. Поруч можна доторкнутись до мармурових, фарфорових, латунних, агатових ступ, у яких розтирались порошки, розтоплювались мазеві основи. Давні експонати передають дух минулих століть.
Ще одним цікавим експонатом є пілюльна машина кінця ХІХ ст. Любов Роздобудько розповідає, що пілюлі робили на густих екстрактах з додаванням лікарських препаратів. Суміш компонентів була схожа на пластилін, який фахівці розкатували та нарізали на пілюльниці.
Пристрій для виготовлення желатинових капсул
Був у ХІХ ст. і спеціальний пристрій для виготовлення желатинових капсул. Цей пристрій опускали у розтоплений желатин, коли він застигав, то капсулу розрізали та начиняли її ліками. Виготовлені ліки за формою були ідентичні до тих, що ми вживаємо зараз.
Загалом у музеї-аптеці зібрано близько 5 тис. експонатів. Одним з найцінніших експонатів аптеки-музею вважається перша у світі гасова (нафтова) лампа.
У аптеці-музеї можна побачити першу в світі гасову лампу
У 1853 році у аптеці «Під золою зіркою», що на вул. Коперника, львівські фармацевти Ян Зег та Ігнатій Лукасевич винайшли першу у світі гасову (нафтову) лампу. У цьому ж році у львівському госпіталі під освітленням гасової лампи була зроблена перша нічна хірургічна операція.
Героїн та лабораторія алхіміка
Приміщення музею розташовані на двох поверхах та у підвалі будівлі. У одній з кімнат колись була лабораторія алхіміка. Це приміщення відреставрували у 1985 році і під час робіт були знайдені сліди дорогоцінних металів та інших хімічних елементів, тому реставратори висунули версію, що тут жив алхімік.
Так виглядала лабораторія алхіміка, прикрашена опудалами різних тварин
У підвалах аптеки-музею виготовляли та зберігали ліки, що потребували низької температури приготування, мазі, креми, зберігали вино та варили мило. Тут також зберігається спеціальна машинка для наповнення тюбиків мазями.
Прототип аптекаря, що виготовляє ліки у підземеллі
«Колись у аптеках практикувалась дегустація медичних лікувальних вин. У кожній пивниці стояв стіл, приходили члени магістрату і аптекар частував їх лікувальним вином, яке покращувало травлення і загальний стан організму. Їх готували на основі натуральних виноградних вин з додаванням екстрактів лікарських трав», – розповідає Любов Роздобудько.
У скляну тару у формі амфор наливали лікувальне вино
У підвалах аптеки досі збереглись 200-річні бочки, у яких до Львова привозили натуральне вино та амфори, куди переливали лікувальне вино, у яке вже додали екстракт лікарських трав. Лікарськими, зокрема, вважались хінне, пепсинове та залізне вино. До слова, залізне вино і досі продають у аптеці-музеї.
Розглядаючи шафи з давніми медикаментами, травами та препаратами серед них можна помітити баночки з написами «героїн», «кодеїн», «морфін». До прикладу, кодеїн колись додавали у ліки від кашлю, морфін застосовували як знеболюючий засіб, наприклад, при операціях. Ці баночки одразу привертають увагу відвідувачів.
Давні баночки, у яких збергіали наркотичні речовини, привертають увагу туристів
Якщо хочете зрозуміти як аптекарі розрізняли отруйні та звичайні препарати, то треба звертати увагу не лише на напис на етикетці, а й на її колір.
Звичайні препарати мали білі етикетки, на яких чорними буквами була написана назва, сильнодіючі та вибухонебезпечні речовини мали білу етикетку, де назва вказувалась червоними літерами, а чорні етикетки, на яких назви препаратів вказували білими літерами, мали отрути та наркотичні речовини. Ці правила нанесення написів на речовини збереглись і донині.
Назви вибухонебезпечних та сильодіючих речовин вказувались червоними літерами
Пам’ятник знахарці
У внутрішньому дворику музею встановлено пам’ятник. У одній руці жінка триває зілля, а у іншій змію, яка нашіптує їй рецепти. Цю скульптуру називають пам'ятником знахарці або відьмі.
Жінка тримає у руці змію, що нашіптує їй рецепти
Музей-аптека на розі вулиць Ставропігійська та Друкарська працює щодня з 10:00 до 17:00, єдиний вихідний день у році це Великдень.
Музей розташований на площі Ринок позаду львівської Ратуші
Вартість вхідних квитків: 20 грн для дорослих, 15 грн для студентів та 10 грн для дітей. У музеї відвідувачам пропонують самостійно ознайомлюватись з експозицією, оскільки власних екскурсоводів у закладі немає. Коротка інформація про експонати написана українською мовою, частина підписів перекладена російською та англійською мовами.
Охочі також можуть відвідати інтерактивний музей «Таємна аптека», що розташований на пл. Соборній, 1. Його облаштували у підвалі колишньої аптеки «Під Угороською короною». Ще одна давня аптека досі працює на площі Міцкевича, 8.
Усі фото Павла Паламарчука/ZAXID.NET