…Ліля померла б без операції. Вона могла померти і на операційному столі, бо стан був критичний. Смерть могла наступити і після оперативного втручання від важких ускладнень. Та жінка пройшла через це все: витримала операцію, поборола важке ускладнення і повернулася до життя, бо народжена жити. І у неї є заради кого усіма силами хапатися за життя.
Лілі лише 27 років. У неї двоє синів, 3 і 9 років. Здавалося, життя лише починається. Та коли вона з Дніпра поїздом приїхала до Львова, в Львівську обласну клінічну лікарню, думки були геть нерадісними. Їй здавалося, що життя закінчується. Якщо їй тут не допоможуть, сини можуть рости без мами.
Пацієнтів з хронічною тромбоемболією легеневих артерій оперують у Львові
Коли кардіологи вперше побачили пацієнтку, закралася думка, що вона вже неоперабельна. У Лілі тіло було синюшного кольору, набрякле, вона задихалася, більше трьох кроків без перепочинку зробити не могла. Її легеневі артерії були забиті старими тромбами. Великий старий тромб був і у серці.
«Хворіти я почала приблизно рік тому. Відчувала, що мені важко дихати, не можу довго ходити. У Констатинівці Донецької області, де ми жили, лікарі сказали, що у мене вада серця. А далі почалася війна і нас евакуювали до Дніпра. Тут лікарі після обстежень сказали, що проблеми у мене значно серйозніші і порадили їхати до Львова, до професора кардіохірурга Любомира Кулика, бо лише він в Україні оперує таких хворих, як я», – розповіла Ліля.
Жінка приїхала до Львова 28 вересня. Її стан був критичний. Кардіологи лікарні почали проводити різноманітні обстеження, щоб зрозуміти: можна пацієнтку оперувати чи ні. Адже ця операція є надскладна.
Як правило, пацієнтів до операції готують амбулаторно, у лікарні вони лежать лише кілька днів перед операцією. У Лілі був такий стан, що вона вимагала відповідного лікування і підготовки в умовах стаціонару. У кардіохірургічному відділенні жінка провела понад місяць і лише на початку листопада загальний стан дещо стабілізувався, що дозволяло жінку оперувати.
«Ліля – тромбофілік, тобто у неї є генетична схильність до тромбоутворення. Але жінка про це не знала, довідалася лише після обстежень у лікарні Дніпра. У неї виник тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, що і стало джерелом тромбоемболії легеневих артерій», – каже лікуючий лікар, кардіолог Ірина Бодак.
Легеням непросто після операції пристосуватися до роботи в нових умовах
Четвертого листопада Лілю прооперували. До операційної бригади, окрім професора Любомира Кулика, увійшли кардіохірург Станіслав Ліщенко, анестезіолог Любомир Соловей і перфузіолог Анатолій Шнайдрук. Операція була з надскладних. Пацієнтці розкрили грудну клітку, підключили штучний кровообіг, охолодили тіло до +16 градусів, відтак повністю забрали з організму кров і спинили повністю кровообіг як природний, так і штучний. Тоді у кардіохірургів є 20 хвилин, щоб забрати всі тромби з правої легеневої артерії і 20 хвилин – з лівої легеневої артерії.
Як пояснив ZAXID.NET професор кардіохірург Любомир Кулик перевищувати час 20 хв не можна, бо можуть наступити незворотні зміни в головному мозку і пацієнт навіть після успішної операції може не прокинутися.
У Лілі були забиті тромбами великі судини – права і ліва легеневі артерії. Тромби через тривалість захворювання були міцно зрощені зі стінкою легеневих артерій, їх діставали спеціальними інструментами зі спеціальною оптикою і відповідним освітленням.
Операція тривала шість годин, з яких приблизно по годині іде на охолодження тіла і його зігрівання. Оперативне вручання пройшло успішно, але…
«Після операції виникли проблеми з відновлення кровообігу легень. Таке ускладнення при таких операціях виникає доволі часто, практично у кожного третього пацієнта. Легеням непросто після операції пристосуватися до роботи в нових умовах. Коли кров починає поступати по чистих артеріях, які до того були забиті старими тромбами, то легені можуть реагувати погано, вони переповнюються кров’ю. І таке ускладнення може бути смертельним. Воно є однією з основних причин смерті при таких операціях», – каже професор Любомир Кулик.
Аби допомогти пацієнтам у таких випадках використовують штучну вентиляцію легень зі специфічними режимами, а якщо вона не допомагає, то останнім часом таких пацієнтів почали підключати до ЕКМО, так званих штучних легень, які поза організмом насичують кров киснем. І хворим потрібно декілька годин, частіше кілька діб, щоб легені навчилися працювати в нових умовах.
Лілю довелося підключати до ЕКМО. І як повідомили кардіологи, вона стала єдиною пацієнткою за останні два роки, хто вижив після підключення до цього апарата.
Львівські кардіохірурги співпрацюють з колегами з Кембриджа і Варшави
Професор Любомир Кулик прооперував вже понад 160 пацієнтів з хронічною тромбоемболією легеневих артерій. Щороку проводить 8-12 оперативних втручань. За його словами, це рідкісна патологія. В Україні є приблизно 250-300 таких хворих щороку. Це захворювання швидко призводить до інвалідизації і смерті через підвищення тиску в легеневих судинах, але не у всіх його діагностують, бо виявити цю патологію навіть під час обстежень непросто.
Львівські кардіохірурги у лікуванні хронічної тромбоемболії тісно співпрацюють з колегами зі шпиталів у Кемриджі (Велика Британія) і Варшаві (Польща), де оперують пацієнтів з таким діагнозом. Тож усе нове, що застосовують для порятунку таких хворих у цих шпиталях, використовують і у львівській лікарні.
… 13 грудня Ліля з лікарні поїхала у Дніпро, до своїх синів, які весь час допитувалися, чи вона вже здорова і коли повернеться додому. Вона не сказала, що їде, готує дітям і чоловікові сюрприз. Ліля мусить постійно приймати препарати, які попереджають утворення тромбів, і регулярно проходити обстеження. Але вона каже, що у порівнянні з тим, через що вона пройшла, це дрібниці і вона буде чітко дотримуватися рекомендацій лікарів. Заради того, щоб жити. Для себе і для синів.