Мешканці 18-тисячного міста Винники біля Львова перебувають в унікальному становищі – це фактично незалежна громада, але у складі Львова. Вони мають свого мера, своїх депутатів міськради – але одночасно мешканці Винників обирають і мера Львова. Три роки тому міським головою Винників став Володимир Квурт, сьогодні він у студії програми ZAXID.NET LIVE.
Доброго вечора, пане Володимире.
Доброго вечора, пане Олеже.
Пропоную переглянути коротенький сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваськевич: хто ж такий Володимир Квурт?
***
Три роки на посаді. Восени 2015 року міським головою Винників було обрано львів’янина Володимира Квурта. Новообраний мер уже мав досвід роботи в містечку, коли на початку 2000-х очолював Львівську тютюнову фабрику. А також досвід в органах місцевого самоврядування, адже у 2006 році Квурта обрали депутатом міської ради Львова, і до 2010 він обіймав посаду секретаря. І, схоже, з рідним містом залишився в гарних стосунках: за час роботи мером у містечку Винники каналізували частину вулиць, відновили дитячий садок на 400 місць – і все це за фінансової підтримки Львова.
***
Отже, пане Володимире, як це – бути мером такого міста, як Винники? У такому статусі.
У сьогоднішній ситуації в нашій державі, напевно, бути мером будь-якого міста досить непросто. А Винники – це особливе місто, яке потребує уваги, потребує праці з ранку до вечора. І його потрібно просто любити.
Я розумію, будь-яке місто в Україні потребує уваги, праці і так далі. Але Винники перебувають у такому привілейованому становищі, оскільки вони мають можливість черпати з львівського міського бюджету.
Ну звичайно, але якщо ми прослідкуємо 25 років історії взаємовідносин за вже відновленої незалежності України, то можемо побачити, що Винники не дуже користалися такою можливістю. Саме враховуючи складність взаємовідносин між міськими головами Винників – або небажанням міського голови Львова якось допомагати чи співпрацювати.
У 1991 році, коли відбулася незалежність і розпочалися перші вибори, був розподіл між повноваженнями, які відійшли місту Львову, і які взяв на себе обласний центр. Мова йшла про транспорт, мова йшла про певні інфраструктурні речі в забезпеченні міста Винники. З того часу дуже багато не змінилося.
Тут варто, можливо, трошки повернутися в історію – як виникла така ситуація, що Винники разом з Брюховичами й Рудним стали обласним центром.
Винники – в 1959 році, здається?
Указ Президії Верховної Ради Української РСР 1963 р. якраз про утворення обласного центру міста Львова з містом Винниками, з селами Брюховичі і Рудне. Саме в такий спосіб і названо. Від того часу така дещо деформована, відповідно і до законодавства українського, ситуація.
Ви кажете, що були складні стосунки. Але за останні принаймні ті три роки, що ви працюєте, якась співпраця, я так розумію, є. Чи вона покращилася?
Безперечно, це зусилля з обох сторін. Це так само, як у сімейних відносинах – не буває неправого, правда? Так само і з Винниками та Львовом – іде партнерство між нашим містом і між Львовом, іде пошук взаємовигідних проектів. Саме тому ми можемо бачити результати.
До речі, цим користається не тільки Винники, цим користається і Львів. І навіть спільна робота над законопроектом про агломерацію говорить про те, що така співпраця буде давати плоди у майбутньому.
Фактично оце партнерство (в тому числі з Брюховичами, з Рудно) – це такий праобраз агломерації львівської?
Можна так сказати, можна погодитися. І воно потребує лише легітимізації в сучасному законодавстві. Тому що сьогодні законодавець, приймаючи закони про об’єднані громади, не передбачив можливості співпраці чи об’єднання міст – одне з них повинне зникнути.
Звичайно, винниківчани з цим не погоджуються. Та я думаю, що і львів’янам не завжди будуть зрозумілі інтереси цього віддаленого куточка – того, що ми називаємо Винниками. Тому важливо зберегти і самоврядність на цій території, а відповідно, і партнерство.
Ви свого часу багато працювали у Львівській міській раді і, напевно, знаєте цю (вона багато років існує) ідею «великого Львова», спроби домовлятися з ближніми селами… І зрозуміло, що коли сільські голови просто відмовляли Львову, то вони розуміли, що в них є безцінний ресурс – земля, і вони хочуть керувати цим самі. Ви кажете, що Винникам, в принципі, вигідно бути в складі…
Я хочу сказати, що є розуміння розвитку і Української держави (давайте, попри ці високі слова), усвідомлення того, що найбільше україномовне місто світу повинне мати динаміку розвитку, і мова про те, що міста, села, в яких ми живемо, теж повинні мати шанс – то світова практика давно вже дала відповідь на це питання. Власне агломерація – це сучасна форма саме економічного розвитку території.
Тому Винники сьогодні підтримують ідею партнерства, тому саме сьогодні Винники підтримують і законопроект про агломерацію, який знаходиться в Верховній Раді,. Можливо, ми маємо своє бачення дещо в нюансах: це формування управлінських органів, розподіл повноважень, формування спільного бюджету – але це вторинне.
Сьогодні головне – щоби Україна яко держава зрозуміла переваги такої моделі розвитку. Адже ні для кого не секрет, що міста – це точки економічного розвитку і можливість прискорення економічного розвитку нашої держави. Ми всі даємо собі звіт, що без цього Україна як сильна держава не відбудеться. Вона буде формуватися саме за таких підходів.
Чи зуміють великі міста домовитися з навколишніми громадами? Ви правильно звернули увагу на те, що села і сьогодні чинять певний опір: їм цікавіше ввійти у об’єднані громади навколо міста з тим, щоби не ділитися своєю землею – єдиним (і останнім, до речі) ресурсом, який сьогодні залишається. Але в чому проблема…
Але всі люди працюють у Львові, вчаться у Львові…
Так. При цьому, коли вони працюють у Львові, податки залишаються в обласному центрі, тобто те ж саме ПДФО. Якщо, до прикладу, місто Винники – то майже 80% наших мешканців працюють у Львові. І дивна ситуація, коли ми говоримо про транспорт, виникає – ставлять питання, чому винниківчан не забезпечують транспортом доїзду до місця праці, де вони залишають свої податки. Невже це так дорого чи невигідно обласному центру? Та, швидше, про це ніхто не задумувався.
Ви агітуєте за агломерацію, а в березні 2016 року Львівська обласна рада (це вже після того, як ви стали мером) проголосувала за звернення до Верховної Ради про те, щоби Винникам надати статус міста обласного значення. Ініціатором цього звернення, наскільки я знаю, були ви.
Так.
Навіщо? Як це корелюється?
Я хотів би звернути увагу, що такий статус не суперечить агломерації. Агломерація – це добровільне об’єднання без зникнення юридичного суб’єкта. Це готовність взяти на себе повну відповідальність за все, що відбувається на території міста. Сьогодні, скажемо, ця відповідальність дещо обмежена.
Я вже говорив про те, що між Винниками і Львовом відбувся певний розподіл повноважень: освіта – львівська, садочки до Львова відносяться. Є питання, які стосуються «Водоканалу», є питання, які стосуються каналізування чи очисних споруд, є питання транспортного забезпечення. І, відповідно, значна частина коштів, які мали б потрапляти до місцевого бюджету, скеровуються до обласного центру. Звичайно, коли ти плануєш і коли хочеш розуміти…
Але Львів ділиться цим, правильно я розумію?
На сьогоднішній день, коли готуємо спільні проекти – відповідно, ми знаходимо порозуміння в фінансуванні таких проектів. Це треба відзначити і подякувати і депутатському корпусу Львівської міської ради, і, безперечно, міському голові Львова.
Оцей статус міста обласного значення – що би він дав Винникам?
Насамперед дав би можливість зберегтися юридично. Адже замовчування чи ігнорування змін, які відбуваються в державі, або перспективний план, який запропонований на сьогоднішній день і знаходиться на сайті обласної ради – він говорить про те, що якщо об’єднання громад з добровільного зміститься в площину примусового, то у Винників майбутнього немає.
Не розумію. Що, Винники можуть вилучити зі складу міськради?
Винники можуть зникнути як місто – вони залишаться просто територією міста Львова.
А, вони втратять статус.
Звичайно, статус взагалі суб’єкта. Якщо Брюховичі, Рудне отримують війта згідно з законом, то Винникам закон не передбачає такої можливості. Саме тому ми вимушені робити певні кроки, саме тому ми сьогодні є лобістами законопроекту про агломерацію – ми бачимо в цьому перспективу.
До речі, перспективу як для Львова, який має шанс стати містом-мільйонником, так і для нашого міста, яке збереже свій юридичний статус, свою особливість, свою історичну тяглість, традиції, і зможе розвиватися спільно зі Львовом, творячи великий Львів.
За рахунок чого мільйонником стати може?
Якщо ми говоримо про 30-кілометрову зону – а саме так буде визначатися агломерація.
А, ви маєте на увазі агломерацію.
Так, це додатково більше 200 тисяч населення.
Я думаю, там тоді суттєво більше мільйона вийде. Але, все ж, це звернення було до Верховної Ради ще в 2016-му, навесні – два з половиною роки пройшло. І що?
У комітеті Верховної Ради це питання не знайшло належної підтримки. Позиція депутатів «Самопомочі» була негативна, і воно на сьогоднішній день залишилося саме в такому статусі.
Не зрозумів, а до чого тут «Самопоміч»? Вона в комітеті?
У комітеті Верховної Ради. Це комітет, який очолює пан Власенко.
Це з «Самопомочі», так?
Із «Самопомочі» там входять пан Березюк і пан Зубач.
Це ж львівські депутати?
Львівські, так.
Вони не зацікавлені в цьому?
Я думаю, що тут відіграє роль і позиція партійного лідера.
Партійного лідера – ви маєте на увазі мера Львова?
Ну звичайно – Андрія Івановича Садового. І, відповідно, відігравалась позиція вже безпосередньо самих депутатів як патріотів нашого міста, які бачили на той момент, можливо, розвиток міста Львова за рахунок поглинання територій.
Це, до речі, теж стоїть на перешкоді, чому так важко вибудовується співпраця з навколишніми селами, – тому що їм ніколи не пропонувалися позитиви такого об’єднання. Їм ніхто не говорив про те, що можуть появитися підприємства, що можуть появитися робочі міста, що можуть збільшитися надходження до їхніх бюджетів, що хтось може збудувати дороги, що хтось може покращити транспортне сполучення, що місто і їхня територія буде звучати по-іншому – навіть капіталізація їхніх ділянок просто зміниться. Про це треба говорити, це треба популяризувати – зрештою, такий план треба готувати.
Дивіться, якщо говорити про цю співпрацю, то цікава історія була з Винниківським озером. Цього року його осушили, там великий проект готують. Але рік перед тим ваш заступник Богдан Шустер озвучував ідею, що на це озеро (водойма розташована між Винниками і Львовом – але це Винниківське озеро) будуть пускати безкоштовно, по паспортах, лише мешканців Винників, а львів’ян – ні, це буде платна послуга.
Пане Олеже, у вас, напевно, інформація трошки неповна. Справа в тому, що ще в 2006 році була укладена угода між ТзОВ «Краківський ринок» на оренду цієї водойми. Вона закінчується в 2022 році згідно з тим терміном. Саме ця угода передбачала пільговий режим для винниківчан, і саме в цій угоді було відображено ті речі, про які ви говорите. Ця умова – не знахідка, не видумка сьогоднішнього керівництва, а це те, що було зафіксовано в самій угоді, не більше, не менше.
Але раніше такого не було просто. Може, було в угоді, але вхід був за однаковими умовами для всіх.
Справа в тому, що угода передбачала пред’явлення паспорта, де була зазначена прописка винниківчанина.
На пляж?
Так. Відповідно, як ви розумієте, напевно, тим ніхто не користувався. А молодь чи дітвора Винників завжди знала спосіб, як потрапити туди вільно.
Взагалі безкоштовно.
Тому мені здається, що акцент трошки не на тому місці.
Це до того, що кожен завжди тягне ковдру на себе у всіх таких стосунках.
Я би шукав позитиви, які може дати, наприклад, та ж сама реконструкція озера. На жаль, не завжди всі вникають в ті питання. І, можливо, не акцентували на тому, що угода, по якій ТзОВ «Академія футболу» отримала суборенду – тобто діє угода про аренду між «Краківським ринком» до 2022 р. До завершення цього терміну суборенду отримало підприємство «Академія футболу», яке на сьогоднішній день проводить роботи не просто по осушці, а по очистці озера і по організації благоустрою для того, щоб місце відпочинку як для винниківчан, так і для львів’ян появилося в зовсім іншому, більш якісному світлі.
Те ж Винниківське озеро – це проект Григорія Козловського, депутата Львівської міськради і мешканця Винників, так?
Так.
А які у вас з ним стосунки?
Позитивні стосунки. Як і з міським головою Львова, як із депутатом від Винників у міській раді Львова, як з багатьма депутатами Львівської міської ради в мене позитивні робочі стосунки. Я думаю, що в цьому якраз і є ці можливості – нові можливості, які отримує наше місто.
Я просто веду до того, що Григорій Козловський – впливовий депутат, багатий чоловік, який, у тому числі, і для Винників може зробити…
Це ж, напевно, добре…
Це чудово.
…коли людина, маючи можливості, використовує їх в інтересах громади і в інтересах округу, від якого він балотувався до Львівської міської ради.
Можливо, ви би могли прокоментувати такі чутки, що пан Козловський може підтримати вас, у тому числі і фінансово – фінансувати вашу участь у наступній кампанії виборів мера Львова? В нас у 2020-му ці вибори.
Давайте про таку можливість запитаєте безпосередньо Григорія Петровича, це перше.
А ви як ставитеся?
Друге питання. На сьогоднішній день мене як міського голову Винників у першу чергу турбує завершити тротуари, які є на вулиці Галицькій, тому що ось-ось може впасти сніг. І тротуари, і безпека, й організація руху, і пішоходи – і це треба вирішувати негайно.
Треба включити світло в Народному домі й у школі «Берегиня». Треба закінчити котельню в дитячому садочку, який відкрили, а на сьогоднішній день «Львівгаз» дещо затягує ці можливості. Тобто насправді коло питань і турбот, які сьогодні стоять перед мною, набагато ширші, ніж думати, що буде через два роки. Давайте пройде рік, і ми з вами повернемося…
Сподіваюся, ви думаєте над своєю політичною кар’єрою. Я не кажу, що це добре чи погано. Про це багато говорять – у тому числі, і в коридорах міської ради. І я хотів запитати, чи ви справді розглядаєте такі варіанти. Багато людей у Львові розглядає вас як ймовірного кандидата – тим більше, Садовий заявив, що не буде балотуватися. Буде…
Що буде?
Буде, напевно, велика боротьба, з’явиться багато нових охочих.
Давайте так. Прийде час – і, відповідно, буду приймати рішення з цього приводу. Сьогодні, дійсно, турботи міста перевищують можливі ті дивіденди чи бажання поговорити про те, що буде, якщо ти станеш міським головою Львова.
Ще хотів би буквально дві історії коротко зачепити. Два роки тому, в жовтні 2016-го, була гучна історія – трьох депутатів міськради винниківської затримали на хабарі дуже серйозному. В тому числі, це була і земельна комісія.
Там представники були і земельної комісії, і депутати. Станом на сьогоднішній день справу веде військова прокуратура. Судового рішення поки що немає. Я думаю, що саме суд встановить і глибину вини. Підприємець, за ініціативою, за заявою якого сталася ця подія, працює у Винниках. Тобто я сподіваюся, що суд встановить дійсно винних осіб, а люди, які вчинили злочин, будуть покарані.
А ті депутати лишаються теж депутатами?
Закон сьогодні говорить про те, що в них є така можливість. Поки вони не будуть звинувачені, вони виконують ті обов’язки, які на них покладені.
Чи Винниківська міськрада не ставила питання про їхнє відсторонення?
Це перевищує повноваження Винниківської міської ради.
Недавно ZAXID.NET писав про земельний конфлікт на вулиці Забава, де фірма сина колишнього мера Уварова будує котеджне містечко просто на чужій землі. Я знаю, що ви там теж втручалися.
Трошки не так. Дійсно, існує конфлікт, і конфлікт затяжний. Свого часу на цю фірму було оформлено у різний спосіб – зараз можна оцінювати, наскільки законно, наскільки правомірно була оформлена сама земельна ділянка, але вона була оформлена, вона була винесена в натурі – і 30 «сотиків» землі дійсно в оренді знаходяться в цього підприємства.
Проблема була в іншому. Коли продовжували угоду на оренду цієї ділянки – відповідно, депутати погоджували можливість будівництва чотирьох котеджів. Після цього відбулася зміна власника – й ось новий власник повернувся до старих містобудівних умов, у яких було передбачено забудову вже 12 котеджів.
Але в мешканців цього будинку теж є документи, що це їхня земля, за ними закріплена?
Ні, в цих мешканців документів нема, що це їхня земля сьогодні. В цих мешканців є документи про те, що свого часу ця земельна ділянка належала як обслуговування для цього будинку. Але мова йде про інше. На сьогоднішній день, безперечно, за столом переговорів сидять мешканці цих будинків – це три сім’ї, три родини, представники «Бальтазару», представник народного депутата Добродомова, який відповідальний за цей округ, і я як міський голова. І мені все-таки здається, що ми знайшли сьогодні порозуміння і дорожню карту, як зняти конфліктну ситуацію.
Дуже коротко – чим завершилися ці розмови, яка дорожня карта?
Дорожня карта передбачає надати фірмі, яка забудовує цю територію, додаткову земельну ділянку для того, щоби вони могли реалізувати свій проект без нанесення шкоди мешканцям, які там проживають.
Тобто коштом міста Винники надати?
Звичайно, як і будь-яка земля – коштом міста.
Зрозуміло, дякую. На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії програми ZAXID.NET LIVE був міський голова Винників Володимир Квурт. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень. Дякую.
Дякую.