Львів планує створити новий тип об’єднання – міську агломерацію з сусідніми селами. Таку безпрецедентну заяву озвучив під час засідання сесії міськради 20 жовтня заступник міського голови з економічних питань та містобудування Ростислав Дацків. Проте наразі створення агломерацій законодавством не передбачене, тож Львову доведеться «воювати на трьох фронтах»: затверджувати власні межі, вести перемовини з навколишніми селами і домагатися змін до законодавства.
ZAXID.NET розпитав Ростислава Дацківа про те, що передбачає львівська агломерація і які кроки робить місто на шляху до її створення.
Що таке львівська агломерація?
Львівська агломерація – це термін, який науковці вживають уже 30-40 років. Але ми запропонували новий формат співпраці Львова, Винників та навколишніх сіл у формі меморандуму. Меморандум передбачає, що ми будемо співпрацювати з прилеглими населеними пунктами у різних напрямках – у сфері економіки, соціальної політики, транспорту, інженерного господарства.
З якими населеними пунктами співпрацюватиме Львів?
Йдеться про населені пункти в радіусі від 20 до 50 км від Львова. Львівська агломерація визначає простір. У межах цього простору є багато різних населених пунктів, тому ми запрошуємо всіх. Львів і зараз, коли ще не створена агломерація, допомагає селам, адже в нас спільний транспорт, спільні дороги. Наприклад, яка різниця між вулицею Зеленою і Пасіками-Зубрицькими, або між Рясне-2 і Рясне-Руським, між Винниками і Чишками? Жодної різниці немає. Усі ці населені пункти потребують взаємодії зі Львовом.
Наприклад, нам не зрозуміло, чому Рясне-Руське об’єднується з Івано-Франковим, коли будинки Рясне-Руського розташовані поруч з будинками Рясне-2, яке входить до Львова. У Рясне-Руському є завод Fujikura, на якому працюють львів’яни. Завдяки цьому Рясне-Руське зараз успішно розвивається, а після об’єднання з Івано-Франковим Рясне-Руське стане донором для інших сіл.
Що потрібно для створення львівської агломерації?
Перш за все, Львову потрібно затвердити межі. Будь-яке місто, село чи навіть просто домогосподарство мусить мати затверджені межі. А Львів досі офіційно не затвердив межі, які сформувалися вже давно. Тому нам потрібно, щоб обласна рада, а в подальшому Верховна Рада – ці межі затвердили. Зараз же виходить так, що Львів затверджених меж ще не має, а сусідні села вступають до об’єднаних територіальних громад, формуються відповідні перспективні плани.
Орієнтовна схема 20-кілометрової зони від існуючих меж Львова (натисніть для збільшення)
Крім того, треба змінювати законодавство. Чинний закон про об’єднання територіальних громад передбачає розпуск місцевих рад при об’єднанні громад. Але це не зовсім справедливо. Тому що в Україні є багато великих міст. Якщо, наприклад, до Києва приєднається маленьке село, то за нинішнім законодавством Київську міськраду треба розпустити.
Тому до цього закону необхідно вносити зміни. Поправки до закону вже пройшли перше читання у Верховній Раді, їх ще розглядатимуть у другому читанні.
Зміни до законодавства передбачатимуть, що в разі об’єднання великого міста з селами повноваження рад залишаються і створюється агломерація.
Які переваги такого об’єднання з великим містом для сіл?
Це дасть суттєві переваги селам, які розташовані біля Львова. Наприклад, зараз спеціальний статус мають Винники, Брюховичі та Рудне. І Львів виділяє цим населеним пунктам кошти на школи, на прокладання водогонів і каналізування тощо.
Меморандум про львівську агломерацію, який запропонував мер Львова, передбачає збереження всіх прав та статусу місцевих рад. Ради залишаться радами, але будуть взаємодіяти з різних питань. Співфінансувати, допомагати один одному.
Цього року Львів має бюджет розвитку 1,6 млрд грн. А села мають бюджети в кілька мільйонів. Тобто Львову набагато легше допомогти селам.
Крім того, ТРЦ King Cross Leopolis розташований на території Сокільників, але туди їздить львівський громадський транспорт. Тому ми вже маємо досвід співпраці з сусідами. Тут ми спираємось на досвід міст світу – міський транспорт їде за місто і вздовж цих транспортних потоків йде розвиток. Це цікавий досвід і від цього гірше не буде нікому.
Чи матиме Львів вигоду від співпраці з селами?
Вигода для Львова також дуже велика. Львів є найкомпактнішим містом України. Тобто ми вже не можемо розширюватися в ширину. Тому ми можемо розвиватися лише шляхом взаємодії з навколишніми населеними пунктами.
Наприклад, компанія ІКЕА розглядає для своєї діяльності міста, населення яких не менше мільйона. Тобто якщо говорити про львівську агломерацію, де буде понад мільйон мешканців, ми зможемо запрошувати ІКЕА.
Ближні села мають великі земельні ділянки, це десятки гектарів. Тут також може бути взаємодія – місто надає свої комунікації, інженерні мережі, а сільська чи селищна рада надає землю.
Чому про створення агломерації заговорили лише зараз, коли вже триває процес об’єднання територіальних громад в області?
Погоджувати перспективні плани об’єднання територіальних громад – це компетенція обласної ради. А місто може лише давати свої сигнали, заявляти про свої інтереси як один з багатьох суб’єктів. Адже ми розуміємо, що в межах області є сотні населених пунктів і громад. Але потрібно враховувати й інтереси великих міст.
Зараз усі процеси відбуваються паралельно – затвердження меж Львова, об’єднання громад та зміни до законодавства.
Проте дуже важливо, щоб під час формування перспективних планів об’єднання громад, облрада враховувала, що є місто Львів, яке може багато доброго зробити для мешканців прилеглих населених пунктів. Ми маємо думати, що буде через 10-20-30 років.
Оскільки поки що зміни до законодавства не прийняті, буде підписаний меморандум про Львівську агломерацію. Це просто договір про дружбу і партнерство, без жодного поглинання містом інших населених пунктів. Меморандум вже підготовлений. Попередню згоду на підписання надали Винники, Рудне і Брюховичі. У Рясне-Руському ще обговорюють це питання.
Ми використовуємо