У суботу, 10 червня, у Східниці почалася злива. Вода у невеличкій гірській річці Східничанці на очах у мешканців розмивала береги й ринула дорогами. Хвиля з мулу, каміння та гілля зруйнувала мости, затопила приблизно сто будинків, готелі й магазини, позмивала зі стоянок автомобілі. Наразі мешканці Східниці продовжують розчищати подвір'я від мулу й гілля. Екстрені служби намагаються відновити людям подачу газу та екскаваторами прибирають дороги.
ZAXID.NET у понеділок, 12 червня, відвідав Східницю та розповідає, як селище оговтується після стрімкого паводка.
«Вище. До хатів»
Автомобілі та автобуси стоять у черзі, щоб проїхати по тимчасовому мосту неподалік Східниці. Старий вода перетворила на каміння та сміття. Автобус заїжджає у селище, зупиняється на вулиці Тараса Шевченка перед зруйнованим мостом, навколо якого стоять люди. Це місцеві мешканці, які обмінюються новинами про стихію і руйнування. Біля них зацікавлені відпочивальники. Вони фотографують провалля у дорозі, відходять на кілька метрів, бачать дерево з жовтими квітами – йдуть фотографувати його. Збоку шумить маленька гірська річка Східничанка. Прибита до землі трава обабіч неї нагадує ковилу.
Дороги та річка Східничанка (Фото ZAXID.NET)
На сходи місцевого магазину виходить продавчиня. Жінка розповідає, що працювала у суботу, коли трапилася негода. Вона показує відео, яке зробила з дверей крамнички. На ньому брудна вода б'ється об поріг. До магазину приходить Зеновія.
«Зайдіть обов'язково до Кундриків. Там четверо дітей в сім'ї. Це їхня хата на куті. У них все пливло. Мені їх так шкода… Та хвиля була з двох сторін і забрала все, що могла. Мій сусід має 80 років і казав, що такого на його пам'яті ще не було. Були паводки, але щоб зривало асфальт і бруківку, то ні», – каже жінка.
Кундрики живуть неподалік магазину. На невеличкому клаптику землі перед їхньою одноповерховою хатою лежить городина. У подвір'ї сушаться килими. До хати веде стежка, з якої вода вимила викладені камені. У веранді будинку складена гора мокрих речей. Двері відкривають двоє дітей. Вони гукають бабусю Мирославу. Жінка запрошує увійти до кухні й просить не роззуватись.
«Тарасику, де твоя мобілка? Покажи, що тут було! Там далі є гора і потічок. Фоса [рів], як в нас кажуть. Вона йде вниз й повертає до нас. Отак і затопило – просто до хати йшла вода, лилась під вікнами. Заливалася в хату. Центральна дорога селища перетворилася на річку! Тут живе сім'я. Є четверо хлопчиків. Я живу окремо. Ну, Тарасе, ти де? Дай бабі окуляри», – каже жінка й вмикає на онуковому телефоні відео, де вода тече в будинок.
Мирослава з онуками (Фото ZAXID.NET)
Мирослава пригадує, що у будинку повністю затопило коридор. Двоє наймолодших онуків жінки бігають по кухні. Діти кажуть, що дуже налякалися, коли вода полилась у кімнати.
«Підтоплювало Східницю багато разів, але те, що тепер… Вода з хати сама зійшла. Оце все відбувалося дві з половиною години. За Ноя був потоп 40 днів і ночей, а тут тільки дві з половиною години. У нас на підлозі лежали скрізь килими, познімали їх. У других селах навіть не було такого. Як спали після того потопу? Та отак і спали. Все мокре. Дотепер сушиться, а в хаті холодно. Води й газу нема з суботи. Ніхто не знає, коли включать. Я готувала щось на плитці електричній. Ходимо до сусідів набирати воду. Зараз поставлю бульбу варити», – розказує жінка.
Вона не сподівається на якусь допомогу чи компенсацію від місцевої влади. Каже, що кілька років тому з сім'єю вже зверталася до голови й просила труби для стоку води, але отримала відмову.
«Наш голова то має десь – старається за курортників і для себе. Спочатку ми були ним задоволені, бо попередній взагалі нічого не робив. А той прийшов, прокладав доріжки, асфальт. Влада повинна допомогти, якщо є багатодітна сім'я. Хоч раз у рік. Вони дбають про курортників, доріжки поробили. У нас була фоса перед хатою. Зять діставав труби сам. Голова зробив дорогу гарну й зняв у газету, а нашу фосу ні. Ходила до нього й казала, що багатодітна сім'я, дайте нам труби, щоб вода стікала. Більше нічого не хочемо. Зять одну трубу дістав, другу. Сам все зробив. Я вже з головою і говорила, і сварилася, У мене тиск. Мені 67 років, був мікроінсульт... Він часто їздить в Єгипет і його колись акула з'їсть як того москаля. Я йому в очі можу то сказати, бо мені вже так надоїла та наша влада. По Східниці багато біди наробило. Минулі роки підтоплювало. Кілька років тому, коли підтопили хату, то голова Піляк Іван Євгенович сказав до мого зятя: "Такий ти господар"», – обурюється жінка.
Мирослава говорить, що люди купалися у Східничанці за її молодості. А тепер, каже жінка, у річку навіть виводять каналізацію.
«Дуже погано ставлюся до того, коли хтось кидає сміття. Внуків навчила, що не можна навіть папірця лишати. Сміття нам спеціально вивозять, ми за це платимо. Буває, що люди викидають сміття біля річки. У декого є каналізації, які виходять в річку. Я не знаю, хто за тим має дивитися. Колись дуже давно ми купалися, вода була як скло. А тепер намул смердить. Та яке купатися! Ви що! Не знаю, чи риба якась навіть є», – зазначила Мирослава.
Жінка виходить з хати. Веде показувати подвір'я. Біля воріт зупиняється Ліда. У неї негода також затопила город.
«Та і до курника вода позатікала. Ще якби пів години таке було, то не знаю, що зробилося б з хатою», – хитає головою Ліда.
Мирослава одягає куртку. Вона кличе піти до сусіда: «Йдемо туди вище. До хатів. Мені в магазині сказали, що там було ще гірше».
На асфальтованій дорозі чоловік прибирає дрібне каміння та намул. Підіймаємось вище. Мирослава показує одноповерхову хату Мазанюків. Огорожа домогосподарства більше подібна на маскувальну сітку – у ній застрягла скошена трава. З будинку визирає Юрій. Він мешкає разом з матір'ю та 103-річною бабусею.
«Та що тут розказувати. Моментально все затопило. Можете глянути на будинку слід від рівня води [понад метр]. У хаті так само була вода й намул. Ми вже все поприбирали. Я не знімав і не фотографував, бо взагалі не було часу. Все заліпило болотом. Добре, що хата стоїть. Зараз є сирість. Ви ідіть туди в долину нижче. Там кажуть, що взагалі жахіття... У долині ще не таке побачите», – каже чоловік і показує кімнату з мокрою підлогою.
Домогосподарство, яке постраждало від паводку (Фото ZAXID.NET)
Юрій виходить на вулицю, дивиться на картоплю й цибулю, яку повністю вимило з ґрунту. Все подвір'я у гілках та намулі.
До будинку йде жінка. Це мати Юрія Наталка. Вона щойно повернулася з селищної ради. Жінка в розпачі згадує суботу 10 червня. Каже, що тепер немає ні садка, ні городу, ні квітника.
«Ті води, ви розумієте, то було море. Ви подивіться, що наробило. Мало не до вікон. То слів нема. Городу нема! Мені треба буде людей дати, щоб помогли те все почистити. У суботу ми всі були вдома, вода підступила. Речі в хаті почали плавати. Я дивилася у вікно, заціпеніла й просто дістала шок. І в суботу ми мусили в тому болоті ночувати. У кімнату моєї мами так багато нанесло того болота. Їй у липні вже буде 104 роки, але вона при пам'яті. Мама питала, чого так чути бензином. Я заспокоювала і боялась їй щось казати, щоб вона не перелякалася й не вмерла. Вона постійно перепитувала, що з нашим городом і пивницею. Коли все скінчилося, то я боялася з хати вийти. Дівчата мені трохи помогли й з хати вигребли болото. Дивани досі мокрі. Підлоги в нас дерев'яні. Не дай Боже якийсь грибок буде», – розказує Наталка.
Жінка сподівається, що їй допоможе місцева влада. Наталка чекатиме на комісію, яка прийде оглянути господарство й зафіксувати всі збитки.
«Обіцяли, що на все подивляться. Вони приймають заяви всіх потерпілих. Нині є в Бориславі нарада. Думаю, що селищна рада щось вирішить і нам поможуть. Голова нормальний і мені здається, що не відмовить нам. Я не маю на увазі матеріальну допомогу. Треба, щоб помогли з двору то все розчистити й підсипати глину в город, щоб я знову могла щось садити, бо родючий шар ґрунту з садка й городу змило. Перед будинком я мала такий квітник гарний. Насадила троянд. Перед грозою покропила їх від мушки й так чекала, коли почнуть цвісти. Ще мала таку гарну смородину. Все поломило», – дивиться на своє подвір'я Наталка.
Долина
Дорогою вниз, у бік долини й вулиць, які постраждали від негоди найбільше, мчить аварійна газова служба. Біля одного зі зруйнованих мостів працюють сувенірні крамниці. Продавець Михайло дивиться на жінок, які роздумують, чи перейти міст, тут, чи шукати, як його обійти.
«Ви тут не проїдете, бо під асфальтом тепер порожнеча. Але пройти можете. Та навіть на дорозі, де ви стоїте, теж порожнеча», – говорить він.
Жінки лякаються і відходять далі на дорогу. Михайло заспокоює їх і каже, що все нормально і сьогодні тут весь день ходять люди.
У долині, про яку зі співчуттям говорять місцеві, зруйновані мости, знищений асфальт, розкидана бруківка. Це вулиця 16-го липня. У резинових чоботах дорогою йде жінка. Вона тримає на руках білосніжне пухнасте щеня самоїда, щоб воно не забруднилося.
Біля ще одного зруйнованого мосту працює газова служба. Дорогу розчищають екскаватори. На наслідки негоди дивиться Марта. Вона власниця МАФу, який який вода віднесла на 20 метрів далі.
«Магазин стояв отут над дорогою. Його ловили пожежники тросами. Весь товар понищений. Якщо пройти над водою, то там ще не таке», – каже жінка.
МАФ, про який розповіла Марта, повис над річкою. У ньому зробили невеликий отвір і виносять вціліле. Власниця Наталя складає на купу вимазаний багном новий одяг.
«Порозносило цілий ряд магазинів. Продавців там не було, бо у суботу мали вихідний. Магазини зависли над схилом, зачепившись за два пеньки й газову трубу. Якби не це, то все просто б пішло у воду. А ще та газова труба, міг і вибух бути. Ми приїхали у суботу о 20:00 й до першої години ночі розгрібали. Товар з зимового складу був спакований, але вже по всьому», – говорить Наталя.
Наталя біля зруйнованого магазину (Фото ZAXID.NET)
На вулиці 16-го липня також є двоповерховий готель «Валентина». Перед ним лежить зруйнований цегляний паркан. У подвір'ї чоловік розчищає намул. Власниця готелю Валентина Сохнич на момент негоди була у Львові і паводок дізналася від своїх працівників.
«Працівники казали про сильний дощ. Я попросила позабирати лавки, столики й квіти. Відповідають, що все вже знесло. Просто миттєво. Паркану цегляного немає. Металеву огорожу теж зруйнувало. Потоком принесло чужі запаковані дошки з дахом. Води було по вікна. Після цього залишилося дуже багато мулу. У неділю весь день вивозили вручну мул. Все ми робимо самі. Трактор теж приватно найняли», – говорить Валентина.
З-за будинку виходить її син Сергій. Каже, що вже спілкувався з селищною радою і намагається якнайшвидше оцінити збитки. Чоловік шукає на телефоні кадри, які зафільмували клієнти готелю. «З парковки попливло дві машини відпочивальників. Вчора знайшли їх за 500 метрів звідси. В однієї автівки салон затоплений. Взагалі багато машин попливло по Східниці», – говорить Сергій.
Наслідки паводку на подвір'ї готелю (Фото ZAXID.NET)
Неподалік готелю будинок Зеновії. Жінка стоїть посеред подвір'я дивиться на знищений квітник. Вона не сподівається на чиюсь допомогу чи компенсації.
«Ото мої квіти, а там далі моя бульба. Немає їх. Зараз ми ріжемо поламані плоти. Трохи врятував живопліт, на якому спинялося сміття і гілляки. Якби все пішло на хату, то не знаю, якби було. То все сталося дуже раптово. Така сильна хвиля. Ми не встигли опам'ятатися. Десь за пів години до того я дивилася на річку й вона не виходила з берегів. У сараї води було майже по пояс. Вода зійшла. Зараз вигрібаємо болото. Але найгірше – то город. Мої сусіди живуть на горбку й в них таке саме. То уявіть, як сильно та вода йшла», – каже жінка.
Зеновія й показує гілля, яке повиносили з двору. Її чорно-білий кіт Маркіз вибіг з воріт і застрибує на купу деревини.
«Маркіз, де ти йдеш! Він з суботи переляканий і не знає, що відбувається. Дурний кіт! Вертайся», – свариться Зеновія і ловить Маркіза.
Подвір'я Зіновії (Фото ZAXID.NET)
«Якщо вода принесла гілля, то ми не винні»
Селищний голова Іван Піляк кілька хвилин тому повернувся з наради у Бориславі. Чоловік розповідає, що до 2023 року останнє потужне підтоплення Східниці було 1969 році.
«Потім було у 1980 році, але тоді дощ падав 40 днів. До 2023 року я б не сказав, що були великі підтоплення. Була вода, яка забрала лавку, яку над річкою поставили люди, але не було руйнувань. У нас постраждала вся Східницька громада. У неділю подали електроенергію. Вода є, немає хіба в одиничних випадках. Також частина Східниці вже з газом. На тій частині селища, яка відрізана від газопостачання, просто катастрофічна ситуація з газопроводом: міст лежить на трубі й незрозуміло, чи він впаде й порве тут трубу», – пояснює Іван Піляк.
Він зазначає, що зараз селище намагається відремонтувати хоча б один з мостів, оскільки, щоб потрапити автомобілем в центр Східниці, треба зробити коло з 10 кілометрів.
Східниця бореться з наслідками негоди (Фото ZAXID.NET)
Керівник справами виконкому селищної ради Роман Майстрик каже, що наразі в громаді є 10 мостів, де встановили факт пошкодження. «Ситуація постійно оновлюється, бо рівень води падає і з'являється можливість обстежувати й знаходити пошкодження», – додає Роман Майстрик.
За словами селищного голови, майже всі люди, яких евакуювали рятувальники, повернулася до домівок. Була лише одна жінка, яка не могла самостійно пересуватися. Зараз вона перебуває в паліативній лікарні.
«Зараз створюємо комісію і буде обхід по будинках. Просимо людей, у кого є критичні пошкодження, звертатися в селищну раду. Поки такого не було, а далі з'ясовуватимемо, кому яка допомога потрібна», – говорить голова.
Після паводку комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій доручила очистити річище Східничанки. Керівниця відділу метеопрогнозів Львівського регіонального центру з метеорології Олена Смалюх вважає, що паводок у селищі стався не так через опади, як через забруднені річища. Проте Іван Піляк не погоджується з цим. Він вважає, що підтоплення було через велику кількість опадів.
«2012 року ми вичистили повністю річище Східничанки від стихійного сміття і надалі підтримували її в належному стані. Проводили для населення профілактичні роботи з місцевими, які на березі річки то дрова складали. Проте цього не було в річищі річки. Якщо брати законодавчо, то великого важеля впливу не було. Маємо розуміти, що Східничанка починається у національному парку Сколівські Бескиди. Якщо звідти несе гілля, то це не наша відповідальність. Воно просто до нас припливло. Коли вода піднялася, то забрала все те. Я слухав комісію, коли там казали про забруднення річки. Абсолютно не погоджуюсь з цим», – каже селищний голова.
За словами чоловіка, потенційну небезпеку може мати річка у селі Рибник. Однак прочистити річище там не можуть через бюрократію.
«Вже третій рік робимо документацію, щоб провести в селі Рибник руслорегулювальні роботи й не можемо ніяк ту документацію погодити. Три роки ми робимо й не виходить швидко. Ця річка також може підірвати міст», – розповів Іван Піляк.
Як зазначив голова, наразі у Східницькій громаді потрібно відновити газопостачання та розчистити всі дороги. Ремонти й відбудова почнуться після 1 липня, коли завершать рахувати збитки.