Чим би ще мали озадачити профільне міністерство відразу після техногенної катастрофи світового масштабу? Невже захід з відбілювання закону 5655?
Не минуло й двох днів після російського теракту на Каховській ГЕС та масового затоплення українських міст та сіл на Півдні, як представників місцевого самоврядування різних рівнів покликали у Київ на суперактуальний для сьогодення захід – щодо імплементації закону 5655. Справді, чим би ще мали озадачити профільне міністерство відразу після техногенної катастрофи світового масштабу? Ну лишилося хіба відбілювати лобістську містобудівну псевдореформу.
Це, звичайно, іронія. Але так виглядає, що лобістам 5655 болить лише одне – їхній закон. А затоплення багатьох населених пунктів, масові руйнування інфраструктурних обʼєктів та людських домівок, порятунок людей та тварин – все це може зачекати...
Як відомо, імплементація людською мовою – це впровадження в життя. Цей закон не підписаний, а отже, не чинний. То навіщо видавати бажане за дійсне? Адже лише напередодні президент публічно сказав, що не знає, чи буде підписувати цей документ і хоче мати окрему зустріч з мерами.
Тепер про суть розмови.
Спочатку всім, кого зібрали, прочитали лекцію про містобудівну документацію, до якої, щоправда, закон 5655 не має жодного стосунку. У притаманному останнім часом стилі звинуватили у цій проблемі та, зрештою, й у всіх бідах місцеве самоврядування. Тільки тут, у місцевому самоврядуванні, як виявилось, присутня корупція. Натомість у київських кабінетах – антикорупція, цифрофізація і, я так зрозумів, глибинна фаховість (про це не згадали, але натяки ми розуміємо).
Одним словом, усі ці блага організатори прагнуть прищепити і нам на місцевому рівні. І навчити справжнього прозорого і ефективного управління.
Мета, звичайно, благородна. І ми з колегами це оцінили. А тому вирішили натомість теж не осоромитись.
Оскільки захід декларувався як фахова дискусія і мав назву «Роль ОМС та громадськості у містобудуванні: відбудова згідно з принципами Європейської Хартії місцевого самоврядування», свій виступ я почав з основоположних засад Хартії місцевого самоврядування.
Як виявилось, ці ази Хартії в закон 5655 не потрапили.
Зокрема мова про принцип субсидіарності в публічному управлінні, який означає, що послуги мають бути максимально наближені до людини як їхнього споживача. А таким, найбільш наближеним, рівнем є місцеве самоврядування. Натомість 5655 забирає повноваження у громад. І жодні красиві слова цього не змінять.
Вже у четвер відреагувала на такий непересічний захід Асоціація міст України, яка об'єднує інтереси 608 сіл, селищ та 401 міста. У спільній заяві йдеться: «Голови громад вітають відсутність підпису Президента на законопроекті 5655 як його позицію на боці місцевого самоврядування й готові при зустрічі навести аргументи про його небезпеку для децентралізації, процесу відновлення українських громад і безпеки громадян».
Що не так із цим законом, вже втомився повторювати. Докладніше можна читати тут.
А на останок з позиції свого скромного досвіду політика дозволю пораду – тим, хто вважає себе високими політиками, пора забувати про поведінку в стилі старшого брата.
У цивілізованих країнах світу відносини центральної влади та місцевого самоврядування будуються винятково на демократичних та партнерських засадах. І мудрі політики на Заході завжди намагаються чути голос місцевого самоврядування.
Просто реальність така, що всі люди живуть не в абстрактному космосі, а в конкретних громадах. І навіть за найвищим парканом є сусіди. Їх не обов’язково треба любити. Але ігнорувати їхню позицію щонайменше недалекоглядно. А якщо дуже галасувати, то з-за паркана можуть і постукати.