Небуквальний пам'ятник

Яким буде сквер «Місця щасливих людей» у Львові і коли його зроблять

24 серпня

17 серпня виповнилося 50 років з дня народження культового музиканта, лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка, який у лютому 2015 року загинув в автокатастрофі на Дніпропетровщині. Через три роки після смерті артиста у Львівській міськраді визначились з тим, як має виглядати присвячений йому сквер з неофіційною назвою «місця щасливих людей», та навіть порахували, скільки коштуватиме втілення цієї ідеї. Щоправда через нетипові рішнення дизайнера проект досі не пройшов експертизу.

ZAXID.NET поспілкувався з начальником управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Юліаном Чаплінським та дізнався, яким буде громадський простір «місця щасливих людей», на якій стадії проект та скільки коштуватиме його втілення, а також першим публікує візуалізації майбутнього скверу.

***

Чому саме площа Гасина?

Під час громадських слухань, на яких у 2015 році обирали місце під громадський простір «місця щасливих людей», як варіант розглядали також площу Маланюка біля готелю «Шопен», де на той час ще стояв пам'ятник радянському письменнику Степанові Тудору. Однак у мерії відмовились від цієї ідеї.

«З самого початку однією з умов для обрання місця під сквер на честь Кузьми було те, щоб там могли збиратись музиканти і музика нікому не заважала, тобто, щоб це місце не було прямо під вікнами житлових будинків. Тому ми зупинились на площі Олекси Гасина, адже її оточують пошта, галерея мистецтв та бібліотека Стефаника, а не житлові будинки. Водночас це місце в центрі і воно доволі комфортне», – сказав Юліан Чаплінський.

Теперішній вигляд площі Гасина у Львові (Фото Google Stree View)

Водночас він зазначив, що ця ідея викликала невелике обурення: «Галерея мистецтв хотіла у тому місці встановити пам'ятник Борисові Возницькому. Керівництво Оссолінеуму (Наукова бібліотека ім. Василя Стефаника, – ред.) говорили, що ця площа до Оссолінеуму повинна відноситись. Ну і там же на розі вулиць Коперника і Стефаника є меморіальна дошка Олексі Гасину, бо його, здається, саме там затримали. Але, як не дивно, все це не зайшло у стадію конфлікту і вдалось пояснити, що це нормально, коли у великому місті з багатою історією всюди є багато історичних нашарувань».

Саме тому «місця щасливих людей» – це буде неофіційна назва площі, а формально вона і надалі буде названа на честь діяча УПА Олекси Гасина.

Історія проекту

За словами Юліана Чаплінського, саме батьки Андрія Кузьменка підтримали ідею його вшанування не буквальною бронзовою фігурою, а якимсь небанальним громадським простором, що лише контекстно натякатиме на суть.

В серпні 2015 року мерія оголосила архітектурний конкурс концепції громадського простору. Журі конкурсу, до складу якого увійшли і батьки Кузьми, із семи запропонованих робіт обрало ідею дизайнера з Дніпра Валерія Кузнєцова.

Асиметричний малюнок хідників, за задумом автора, символізує пульс серця та активний стиль життя Андрія Кузьменка

Клікніть для збільшення

Також, за його словами, такий діагональний хідник матиме і практичну сторону. Адже люди, які йдуть з Коперника на Стефаника, і так зрізатимуть кут і проходитимуть площею по діагоналі. То ж таке розміщення хідників дозволить зберегти газони, на яких люди не протоптуватимуть стежку.

«Він намалював площу з таким деконструктивіським малюнком стежок. Цим малюнком він хотів показати пульс і ритм життя Кузьми Скрябіна, що він був таким активним. Це ніби пульс серця. Крім того, замість буквального пам'ятника він дав такі закручені ліхтарі, які є кучерями Кузьми. А згодом, коли він поспілкувався з мамою Кузьми, Ольгою Кузьменко, він додав ще ось ці металеві листи, які виглядають як пожмаканий папір, і на них вигравірувані або вирізані, скажімо, лазером вірші», – сказав Юліан Чаплінський.

Світлодіодні ліхтарі, що символізають кучеряве волосся Кузьми Скрябіна

Усі ці ліхтарі матимуть неправильну форму і висоту близько 4 м (клікніть для збільшення)

Однак дизайнер не має права робити проект, оскільки на це потрібен сертифікат, а лише малюнок-концепцію. Тож ескіз віддали архітектору Юрію Столярову, який вже зробив на його основі робочий проект.

То ж яким буде сквер і скільки це коштує?

За словами Юліана Чаплінського, на існуючій площі збережуть усі дерева та заїзд до подвір'я бібліотеки ім. Стефаника. Окрім сходів і бордюрів на площу вестимуть і пандуси.

«Ідея з віршами на металевих плитах у вигляді зім'ятого паперу, незвичні футуристичні ліхтарі, підсвітка лавок і той неправильний малюнок хідників, – як на мене, це дуже сучасне і стильне рішення. Окрім того, воно буде доволі читабельним. Мені здається, що ця ідея успішна», – сказав Юліан Чаплінський.

На площі також будуть металеві плити у вигляді зім'ятого паперу з текстами пісень Кузьми. Вони також будуть підсвічені невеликими ліхтарями

Хідники вирішили вистелити не тротуарною плиткою, а відлити з бетону. За задумом, усі ці плити повинні мати неправильну геометричну форму і складатись, як пазл, а їх поверхня повинна бути матова і дещо шорстка, як камінь травертин.

Поверхня плит має бути шорсткою і дещо нагадувати камінь травертин

Однак виявилося, що такі дизайнерські елементи, як ці плити і ліхтарі виготовити не так просто і зовсім не дешево. «Всі ці плити нестандартні і їх можна зробити лише під замовлення. Ми звернулись до девелоперів, які можуть це зробити. Окрім того, гнути цю трубу і вмонтовувати діодний світильник – теж недешеве задоволення. Але без цього всього взагалі втратиться сенс», – сказав головний архітектор Львова.

Загальний кошторис проекту – 31,8 млн грн.

Візуалізації проекту

Коли проект реалізують і чому це не зробили досі?

Проект відправили на експертизу у Львівську обласну філію державного підприємства «Укрінвестекспертиза», однак там його наразі не затвердили.

«Експертиза не затвердила плити і ліхтарі, тому що по них немає типових державних розцінок. Тому ми вирішили скликати художню раду, яка також затверджує оцінку бронзових пам'ятників, бо всі вони теж є нестандартними. Цю раду очолює ректор Академії мистецтв Володимир Одрехівський і туди входить ряд заслужених скульпторів, які мають досвід у подібних речах. Саме ця рада має юридичну силу підтвердити або спростувати суму, яку автор хоче як винагороду, і затверджує ціну нетипових елементів. Бо коли з перевіркою прийде КРУ, то їм потрібно надати документальне підтвердження вартості усіх елементів», – пояснив він.

У мерії очікують, що художня рада збереться до кінця серпня і затвердить ці елементи. І вже тоді їх висновок також подадуть на експертизу. В такому випадку до кінця року кошти на втілення проекту передбачать у бюджеті на наступний рік.

«Це така трохи неочікувана для мене проблема, бо з одного боку визначати вартість бетонної плити – не компетенція скульпторів, а з іншого боку без цього проект просто не можливо втілити. Якщо ж нам не вдасться це затвердити, то єдиний вихід – шукати якісь дешевші стандартні варіанти, які матимуть наближений до бажаного вигляд», – пояснив він.

Чому образились батьки Андрія Кузьменка?

Спочатку батьки Кузьми Скрябіна Віктор та Ольга Кузьменко образились на те, що у мерії довго не могли визначитись із місцем скверу «місця щасливих людей» та впродовж кількох місяців проводили архітектурний конкурс. У липні 2015 року вони написали лист міському голові Львова Андрію Садовому, у якому заявили, що відмовляються від будь-якого вшанування пам'яті їх сина.

Після того Юліан Чаплінський поїхав до Кузьменків у гості та пояснив, що є процедурні речі, які просто не можливо обійти, втілюючи якісь проекти за бюджетний кошт. І саме це затягує процес. Після цієї розмови на якийсь час конфлікт було вичерпано і родичі музиканта таки порозумілися з мерією. Однак вже через кілька місяців ЗМІ знову повідомили про те, що Ольга та Віктор Кузьменки вважають, що мерія свідомо затягує процес.

«Я прийшов до них і пояснив, що є складна процедура – архітектурний конкурс, виділення грошей на проект, розробка проекту, його затвердження й експертиза, потім виділення грошей на втілення і тендерні процедури. Як архітектор я радий якнайшвидше провести конкурс і зробити красу. Але з бюджетними грошима не все так просто. Наприклад, пам'ятник Шептицькому з'явився через шість років після задуму, пам'ятник Міцкевичу – аж через 18 років, площу Митну реконструювали також аж через шість років. Ми спокійно поговорили, але згодом знову дізнався про їх емоційну реакцію. Я намагався більше не вступати в дискусію, щоб не провокувати ще більший конфлікт і ми вирішили доробити ту площу. Однозначно ми запросимо батьків на відкриття. А вибачать і зрозуміють вони нас чи ні – це вже воля Божа», – підсумував Юліан Чаплінський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Омелян анонсував авіарейси з Києва до Ужгорода і з Харкова до Львова
Мій Шевченко
Головні новини Львова за 13 листопада
41-річна львів'янка вимагає у трьох акушерок виплатити 1 млн гривень за неправильний діагноз
УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву
РАГУlive. Випуск за 13 листопада
В Україні видали першу ліцензію на виробництво продуктів з марихуани
Міністр інфраструктури заявив про плани будівництва аеропорта у Мукачеві
Президентський рейтинг Тимошенко вдвічі перевищив рейтинг Порошенка
Заарештований за сутенерство лідер «Авто Євро Сили» таємно організовує протести під ЛОДА