13 березня 2022 року окупанти атакували Міжнародний центр миротворчості та безпеки на Львівщині. Росіяни вбили 61 людину і поранили понад сотню. За інформацією слідства, детальну карту Яворівського полігону з позначками, куди треба завдати ударів, ворогам надіслав літній львів'янин Олександр Косторний. Чоловік був майором КДБ, а вже коли Україна здобула незалежність, брав активну участь у діяльності проросійських організацій у Львові. Олександра Косторного за підозрою у держзраді затримали торік у червні, але він заперечив всі звинувачення й заявив, що карти надсилав грибникам з Криму. Підозрюваному у держзраді, який до вироку перебуватиме в СІЗО, загрожує до 15 років в'язниці. ZAXID.NET у п'ятницю, 2 червня, відвідав чергове засідання у справі Олександра Косторного.
***
«Я на суд по Косторному», – каже до охоронців сивий бородатий чоловік в окулярах. Це 80-річний Андрій Сухоруков, який прийшов підтримати підсудного. Охоронці записують його дані у журналі відвідувань.
Чоловік йде до першого залу засідань, де за півгодини, об 11:00, розпочнеться засідання у справі 72-річного львів'янина Олександра Косторного. Тут вже чекає кілька людей. Жінки обговорюють рутинні справи, шкідливих комах й спеку, що нищать городину. Андрій Сухоруков сідає позаду них, дістає з портфеля книгу.
«Я прийшов на сьогоднішнє засідання і був на всіх попередніх. Я тут, бо пан Косторний є співробітником нашої структури. Він є членом правління "Міжнародного товариства прав людини". Тому я, як керівник, ходжу до свого співробітника», – каже чоловік.
Люди раз за разом позирають на двері судової зали й чекають на початок слухань. О 10:57 в коридорі пожвавлення: поліцейські відчинили двері залу. Через кілька хвилин під конвоєм заводять Олександра Косторного. Поліцейські тримають його руки за спиною. На гірчичному піджаку Косторного значок – емблема «Міжнародного товариства прав людини». Обвинувачений обертається до людей, які чекають на засідання і вигукує: «Привет!». Поліцейські закривають двері суду. На коридорі знову спокій і тиша.
Ще через 10 хвилин всіх пускають до зали. Косторний міряє кроками скляну кабіну, в якій його тримають. Підсудний сідає, дістає зошит і починає записувати. «Він тільки на російській мові», – каже хтось із залу.
Суддя Віктор Романюк розпочинає розгляд кримінальної справи за статтею про державну зраду. Виступає прокурор. «Ні*рена не чути!», – обурюються в залі. Косторний підводиться: «Якщо можна, то трішки нижче мікрофон! Погано чути! Дуже погано чути!».
«Щоб ви собі розуміли, мікрофон – це не для вас», – зазначив суддя.
«Але ж я маю чути, що ви кажете!», – вигукує Косторний.
«Мікрофон – це для звукозапису на диск. Ми просто голосніше маємо говорити», – пояснює Віктор Романюк.
Олександр Косторний на засіданні 2 червня (Фото ZAXID.NET)
Прокурор Андрій Никеруй говорить про матеріали справи й вирішує не долучати кілька пунктів, які стосуються діяльності Косторного і Російського культурного центру у Львові. За словами прокурора, інформацію вже врахували раніше й зараз вона дублюється.
Проте захисник обвинуваченого Ярослав Гандзюлевич вимагає від прокурора пояснень про дублювання інформації. Він наголошує, що йдеться про повагу до суду та інших учасників процесу.
«У цьому випадку прокурор вважає, що певні докази не потрібно подавати. Це його право. Він може навіть не аргументувати цього», – відповідає суддя.
Адвокат коротко дякує. Косторний у скляній кабіні продовжує писати. У нього тремтять руки. Обвинувачуваний зиркає на суддю і закидає ногу на ногу. Конвоїр, який сидить збоку, позіхає.
Прокурор говорить про мобільний телефон, який вилучили в Косторного 18 травня 2022 року. Серед контактів є кілька російських, з якими спілкувався обвинувачуваний. Зокрема, йдеться про уродженця Львова Олександра Свистунова, який з 2014 року мешкає в Криму. Слідчі також перевірили додаток з фото, де знайшли карту Яворівського полігону з позначками доріг та військових містечок.
«На мобільному телефоні виявили переписку побутового характеру з Олександром Свистуновим. Свистунов 20 вересня у 2021 році надіслав Косторному повідомлення про "резервный канал связи". Також долучається фототаблиця зі скриншотами фотографій, а також книги контактів, які збережені в телефоні. Зокрема є таблиця з фотографіями печаток громадських організацій», – говорить Андрій Никеруй.
Косторний підводиться: «Чи можна запитання до прокурора з приводу оголошених документів. Я хотів би побачити карту, про яку йдеться! Була названа нібито карта полігону. Якщо можна подивитися, про яку карту йдеться і чи є там дійсно якісь назви військових містечок».
Суддя зазначає, що це скриншоти з телефону Косторного. Віктор Романюк просить адвоката показати підзахисному зображення.
Олександр Косторний та Ярослав Гандзюлевич (Фото ZAXID.NET)
«Дуже дивне, я не можу прочитати. Треба, щоб там було видно, чи є там назви військових містечок. Їх там немає, але прокурор їх називає», – обурюється Косторний.
Захисник Ярослав Гандзюлевич звертається до судді й говорить, що документи щодо інших людей, які долучає до справи прокурор, недоречні. Адвокат наголошує, що у справі важливий скриншот із зображенням полігону, але він нечитабельний.
«Якщо це скриншот, то має бути чітко зазначена дата, коли він створений, з якого телефона. Карта не проглядається взагалі. Це не можна вважати як доказ, бо цьому не можна дати оцінки. Хочу попросити шановний суд, щоб він зобов'язав прокурора надати чітку збільшену фотографію. Ще раз звертаю увагу суду, що відповідно до матеріалів справи, надсилалась схема рибальського господарства в Старичах. А Старичі розташовуються на території полігону. Те, що зараз дав прокурор, воно абсолютно незрозуміло. Ми бачимо тільки загальні контури, а позначень немає, тому незрозуміло звідкіля цей доказ взявся», – сказав адвокат.
Прокурор відповідає, що минулого судового засідання долучив видруковане листування Косторного зі Свистуновим у форматі А4 та максимальній якості. Як зазначив Андрій Никеруй, до справи додали оригінали карти великого формату, які вилучили в Косторного. Він додає, що дані телефону обвинуваченого аналізували спеціалізованим програмним забезпеченням.
Олександр Косторний притуляється до скла: «Це не відповідає дійсності!».
«Помовчіть, ми вже чули ваші коментарі», – різко відповідає суддя.
Він звертається до адвоката й наголошує, що кожна сторона подає ті докази, які вважає за потрібне. Відтак суд не має можливості зобов'язувати будь-яку сторону подавати інформацію.
Прокурор говорить про листування підсудного з Юрієм Водолазкіном, якому Косторний також передавав інформацію про території. За словами Андрія Никеруя, це працівник дев'ятого управління департаменту оперативної інформації п'ятої служби ФСБ РФ. Відомство виконує функції зовнішньої розвідки.
Косторний відкладає папір, на якому пише. Він дивитися у щілину між склом і говорить: «Чи можна запитання? Я хотів би уточнити, чи є ці знімки з карти секретними?».
«Обвинувачений, ви, будь ласка, будьте уважними. Ми говоримо не про карту, а про інший протокол. Про карту нічого не йдеться. Ви можете висловити своє міркування лише з доказу, який досліджуємо. Про карту зараз пізно. Ми не повертатимемось до цього. Ви свою думку можете висловити потім, коли надаватимете свої докази, якщо у вас такі будуть. Вам це зрозуміло?», – запитує суддя.
Косторний виправдовується, що йому все зрозуміло, але хотів одразу все з'ясувати. Суддя зітхає і знову звертається до обвинувачуваного.
«Все, що ви хочете, то не обов'язково так має бути. Є порядок в судовому засіданні й ми його дотримуватимемось. Коригуйте свої бажання з процесуальними можливостями. Не обов'язково озвучувати все, що ви хочете, щоб ми це слухали. Зараз досліджуємо диск, який надав прокурор. Суд ухвалив долучити це? Розумієте? Ви можете висловити свою думку, що це за доказ, яке він має значення», – повторює суддя.
Косторний продовжує сперечатися з суддею: «Тобто моя думка, чи має це все бути долучене, нецікава?». Після цього дякує судді за відповідь і знову сідає.
Секретар намагається поставити диск з доказами. Прокурор перепрошує і каже, що це його провина – мав додати диск до іншого протоколу. Він зазначає, що у нього є інші додатки на основі аналізу програмного забезпечення, яке провела Служба безпеки.
«Вже двічі чую під час судового засідання, що є якась програма, яка розроблена іноземною компанією. Я маю питання до пана прокурора. Хто розробив цю програму й на якій підставі працівники Служби безпеки користуються цією програмою?», – запитує адвокат.
Прокурор запевнив, що програма ліцензійна і СБУ не порушує право інтелектуальної власності.
«Проведено огляд соцмереж щодо Свистунова Олександра. Встановлено, що пан Свистунов внесений до бази "Миротворця", сепаратист, пособник російських бойовиків, пропагандист. Кандидат в депутати в окупованому Криму. Також отримано інформацію, проведено огляд відкритих джерел інформації. На Свистунова накладені санкції. Вся інформація збережена на диску, це відкриті джерела», – каже прокурор і надає для розгляду новий диск.
Секретаріат намагається поставити диск. Проте виявляється, що на ньому нічого немає. За словами прокурора, тепер сталася технічна помилка. Суддя запитує, навіщо у справі про обвинувачення Косторного всі дані про Свистунова.
«Ваша честь, згідно з обвинувальним актом, Косторний передавав інформацію особі, яка перебуває в Криму і є депутатом держдуми РФ…», – каже Андрій Никеруй.
Захисник заперечує, що Свистунов є депутатом Держдуми РФ. Косторний підіймається і знову хоче поставити запитання.
«Ні, не треба. Не ставте питань, – відповідає Віктор Романюк і продовжує, – У нас питання з диском нерозв'язане, нема що досліджувати. У нас вже закінчується час, тому оголошуємо перерву до 3 липня. Ні в кого заперечень немає?», – запитує суддя.
Адвокат Ярослав Гандзюлевич каже, що йому треба переговорити з клієнтом. Він підходить до скляної кабіни й російською переказує Косторному, чим завершився суд: «Это третьего нуль седьмого. Да, третьего июля».
Із судової зали виходить прокурор Никеруй Андрій. Він небагатослівний.
«Можливо, по справі Косторного, буде ще три-чотири засідання. Обвинувачений поводиться зухвало, бо це його право так поводитися. Він вдає, що не розуміє, про що йдеться. У нього своя лінія захисту, а я говорю про те, що написано в документах», – каже прокурор.
Захисника Косторного обступили люди, які прийшли слухати засідання. Він російською їм щось пояснює: «Над этим нужно еще работать. Мы хотим доказать, что Саша был только депутатом в Крыму».
Ярослав Гандзюлевич каже, що він та його клієнт не погоджуються із доказами, які прокурор надає для підтвердження злочину. Він планує доводити, що Косторний не передавав ворогу закриту інформацію.
«Обвинувачуваний повністю заперечує свою провину. Він не бачить тут передавання чи розкриття будь-якої державної таємниці. Розкриття таємниці немає. Зараз прокурор сказав, що вся інформація, яку він зачитав стосовно Свистунова, є у відкритому доступі. Інформацію, за передачу якої звинувачують Косторного, тричі можна знайти у відкритому доступі. Я вже відкривав це прокурору й поки не відкривав суду. Якщо поцікавитись, то за 2012 рік на сайті Міністерства юстиції є наказ, в якому як додаток розташована карта Яворівського полігону з деталями. Прокурор подав як доказ топографічну карту, якої не було на знімках Косторного. Обвинувачений каже, що йдеться про схему, а не карту. Це дві різні речі. Ситуація непроста й, на жаль, СБУ використовує неліцензовані програми», – розповідає адвокат.
Косторного під конвоєм виводять з зали суду. Він звертається до адвоката й людей навколо нього: «Надо, чтобы в следующий раз было еще больше людей!».