Житель села Великі Глібовичі Перемишлянського району, 37-річний Петро Веретільник відробляє аліменти суспільно корисними роботами. Щомісяця, протягом дев'яти років, він не сплачував двом неповнолітнім донькам по 600 гривень. Тож борг назбирався у майже 60 тисяч гривень. Взятись за суспільні роботи розлученого чоловіка змусив суд, який всередині липня визнав його винним у несплаті грошового зобов'язання.
Протягом серпня-вересня 2018 року Петро Веретільник прибирав і косив території біля сільської ради, місцевого клубу та поблизу стадіону. Хоча сам твердить: не знав, що мав платити аліменти. «Жінці і дітям я дав 5 тисяч гривень, щоби вони поїхали на море, дозволив донькам виїхати за кордон. Із дружиною ми наче помирилися, а після того, як вони приїхали, я дізнався, що мушу йти на громадські роботи», ‒ каже мешканець села.
Гроші за таку працю районна виконавча служба перераховувала колишній дружині. Так Петро відробив дві тисячі гривень. Ще 18 тисяч чоловік віддав зі своєї кишені, а щоб сплатити решту ‒ майже 40 тисяч гривень ‒ він мусив знайти додаткову роботу. Це тому, аби його знову не відправили на примусову працю.
«У випадку, якщо боржник не виконає зобов'язання щодо погашення заборгованості протягом одного місяця, то державний виконавець повторно складе на нього адмінпротокол, який скерують до суду. Тоді порушника чекатимуть уже 240 годин суспільних робіт», ‒ розповідає начальник Перемишлянського райвідділу виконавчої служби Олександр Тиник.
37-річний Петро Веретільник ‒ один з майже півтора сотні неплатників аліментів, яких відправили на громадські роботи. Зазначимо, що Закон України «Чужих дітей не буває» набув чинності 6 лютого 2018 року. За час його дії з неплатників аліментів Львівщини стягнули 108 мільйонів гривень, які перерахували 20 тисячам неповнолітнім дітям.