В останній день Рамадану, 7 травня, в Єрусалимі сталися сутички між палестинцями та ізраїльськими правоохоронцями. 10 травня сутички поновились, що спричинило нову ескалацію конфлікту між Ізраїлем та Палестиною.
Того ж дня з Сектора Гази по Ізраїлю почався ракетний обстріл. Наступного дня обстріли посилились — палестинці випустили понад 400 ракет, націлених на південь країни.
У відповідь на масивний ракетний обстріл у середу, 12 травня, Ізраїль здійснив сотні авіаударів по Сектору Гази.
Через що почались сутички
Сутички 7 травня між палестинцями та ізраїльськими правоохоронцями відбулись у священному комплексі на вершині пагорба у Східному Єрусалимі, де на молитву зібралися тисячі мусульман. Місце шанують і мусульмани, які називають його Харам аль-Шаріф (Благородне святилище), і євреї, називаючи його Храмовою горою.
Сутички почались через спробу влади Ізраїлю виселити кілька палестинських сімей зі Східного Єрусалиму. Внаслідок сутичок постраждали понад 200 людей.
10 травня сутички в Єрусалимі поновилися. Правоохоронцям віддали наказ витіснити палестинців із мечеті Аль-Акса, де ті забарикадувалися, намагаючись зірвати святкування Дня Єрусалима.
За даними Палестинського Червоного півмісяця, внаслідок сутичок понад 300 палестинців зазнали поранень, 228 із них ушпиталили. Ізраїльська сторона заявила про 21 пораненого правоохоронця, зокрема трьох госпіталізованих.
У відповідь бойове крило руху ХАМАС опублікувало заяву, в якій висунуло ультиматум владі Ізраїлю. Бойовики вимагали протягом двох годин відвести поліцію від мечеті. Інакше представники організації пообіцяли «вжити заходів» проти Ізраїлю.
Як почались обстріли
Надвечір 10 травня з території Сектору Гази випустили 45 ракет, зокрема сім — по Єрусалиму. В ізраїльській армії повідомили про одного пораненого мирного жителя.
Також повідомляється, що на територію Ізраїлю, окрім ракет, були запущені повітряні кулі з вибухівкою.
Своєю чергою видання Times of Israel повідомило, що по Ізраїлю випустили десятки ракет, які впали у різних містах, зокрема і в Єрусалимі.
У відповідь на ракетний обстріл танки Армії оборони Ізраїлю завдали ударів по об'єктах руху ХАМАС. Палестинська сторона повідомила про щонайменше 9 загиблих внаслідок обстрілу Ізраїлем.
Наступного дня, 11 травня, ХАМАС випустив у бік південної частини Ізраїлю понад 400 ракет. Воєнізоване угруповання заявило, що запустило 137 ракет протягом менш як п’яти хвилин, прагнучи перевантажити систему протиповітряної оборони Ізраїлю «Залізний купол» (ізраїльська мобільна всепогодна система протиповітряної оборони, яка здатна перехоплювати та знищувати тактичні некеровані ракети та артилерійські снаряди, випущені з відстані від 4 до 70 км).
Ізраїльські ЗМІ повідомили про загибель двох жінок в Ашкелоні: їм було за 60 і 80 років відповідно. Ще одна жінка загинула внаслідок ракетного обстрілу в місті Рішон-ле-Ціон.
По всій країні також повідомили про десятки поранених, зокрема й 5-річну дитину.
У відповідь Ізраїль обстріляв 150 цілей у Секторі Гази, які визначив як «терористичні». Зокрема, внаслідок обстрілів було зруйновано 13-поверхову будівлю, в якій, серед іншого, розташовувалося керівництво ХАМАСу. За півтори години до обстрілу будівлю було евакуйовано. У відповідь на повалення багатоповерхівки бойовики випустив ракети по Тель-Авіву.
Палестинська сторона повідомила про загибель 30 людей, зокрема десяти дітей, і понад 200 поранених. З ізраїльського боку заявляють, що принаймні 16 загиблих були членами терористичних угруповань. Ізраїльська сторона пояснила жертви серед цивільних ракетами, які запускав ХАМАС і які з тих чи інших причин падали на територію Сектору Гази.
Ізраїль заявив про загибель однієї людини внаслідок обстрілу Тель-Авіва й оголосив про початок обстрілів цивільних будинків, де, за їхньою інформацією, ХАМАС зберігає зброю.
У середу, 12 травня, обстріли території Ізраїлю продовжились. З Сектора Гази випустили загалом понад тисячу ракет, 200 з яких впали на прибережній території самого сектора. Одна з ракет влучила в автомобіль в місті Лод, внаслідок чого загинули 52-річний чоловік і його 16-річна донька.
Ізраїль розпочав операцію в Секторі Гази під назвою «Страж Стіни» та відправив туди щонайменше 80 бомбардувальників, а також зосередив на кордоні техніку та піхоту.
Міжнародна реакція
Після ракетних обстрілів держсекретар США Ентоні Блінкен аявив, що США «дуже зосереджені на ситуації в Ізраїлі, на Західному березі, в Секторі Газа, дуже глибоко стурбовані ракетними обстрілами, які ми спостерігаємо зараз, які їм необхідно припинити, їм необхідно припинити негайно».
Блінкен також висловив стурбованість з приводу насильства і «провокаційних дій» на Храмовій горі.
Своєю чергою у Євросоюзі наголосили, що ракетні обстріли цивільного населення в Ізраїлі з Гази абсолютно неприйнятні та підживлюють ескалацію. Зазначається, що всі лідери зобов'язані діяти проти екстремістів і що в першу чергу необхідно запобігти подальшим жертвам серед цивільного населення. Статус-кво святих місць повинен повністю дотримуватися.
На конфлікт відреагували й в українському зовнішньополітичному відомстві.
«Засуджуємо загострення ситуації в Східному Єрусалимі, Секторі Газа та Західному березі, яке призвело до людських жертв. Ракетні обстріли території Ізраїлю мають негайно припинитися», – йшлося в заяві Міністерства закордонних справ України 11 травня.
100-літній конфлікт
Після розгрому Османської імперії у Першій світовій війні територію, відому як Палестина, отримала під контроль Велика Британія.
Оскільки для євреїв це був дім їхніх предків, міжнародна спільнота дала Британії завдання створити в Палестині «національний дім» для євреїв. Однак на територію претендували палестинські араби, які виступали проти такого кроку.
У період з 20-х до 40-х років кількість прибулих туди євреїв зростала. Багато людей тікали від переслідувань у Європі та Голокосту у часи Другої світової війни.
У 1947 році Організація об’єднаних націй проголосувала за розділення Палестини на окремі єврейську та арабську держави, а Єрусалим став міжнародним містом. Хоча єврейські лідери погодились з таким рішенням, арабська сторона його відхилила, тож план так і не був реалізований.
У 1948 році єврейські лідери оголосили про створення держави Ізраїль. Багато палестинців були проти, почалася війна. До країни вдерлися війська з сусідніх арабських держав.
Наступного року бойові дії закінчились припиненням вогню, Ізраїль на той час контролював більшу частину території. Йорданія окупувала землі, які стали називати Західним берегом ріки Йордан, а Єгипет — Газу. Місто Єрусалим поділили між ізраїльськими силами на Заході та Йорданією на Сході.
Оскільки мирну угоду так і не уклали, у наступні десятиліття продовжувалися бої.
Під час війни у 1967 році Ізраїль зайняв Східний Єрусалим та Західний берег, більшу частину Сирійських Голанських висот, а також Сектор Гази та Єгипетський півострів Синай.
Наразі більшість палестинських біженців та їхніх нащадків проживає в Секторі Газа та на Західному березі ріки Йордан, а також у сусідніх Йорданії, Сирії та Лівані.
Водночас Ізраїль претендує на весь Єрусалим як на свою столицю, тоді як палестинці претендують на Східний Єрусалим як на столицю майбутньої палестинської держави.
Територію Західного берега ріки Йордан ООН все ще розглядає як окуповану.