Верховна Рада у четвер, 17 червня, ухвалила в першому читанні нову редакцію законопроекту «Про страхування», що має замінити профільний закон, ухвалений ще 25 років тому. Автори, серед яких нардепи від «Слуги народу» Данило Гетманцев та Ірина Аллахвердієва, кажуть, що документ зробить ринок страхування в Україні більш цивілізованим. У законопроекті, за словами його ініціаторів, робиться акцент на захисті прав клієнтів страхових компаній та детально прописані механізми для цього. ZAXID.NET розповідає, про що ідеться в законопроекті та чи стимулюватиме він українців активніше страхувати життя і майно.
Торік в Україні страхові угоди мали трохи більше 5 мільйонів людей – українці не поспішають довіряти страховим компаніям чи то через низьку фінансову грамотність, чи через непевність у захисті своїх грошей.
В середньому у світі страхові послуги становлять 7,2% ВВП, пише Український капіталіст, у Європі – 5% ВВП, а в Україні, за даними НБУ – 1,4%.
Основні системні зміни, передбачені законопроектом, торкнуться ліцензування страхових компаній та розширення повноважень Нацбанку у регулюванні їхньої діяльності, що має захистити права застрахованих українців у разі проблем у страховика.
Гарантії для застрахованих клієнтів
По-перше, у документі ідеться про те, що аби отримати ліцензію від НБУ, страхові компанії мають розкрити інформацію про всіх власників та топ-менеджерів (ризик-менеджера, головного бухгалтера тощо), які повинні мати бездоганну ділову репутацію та підтвердити свій задовільний фінансовий та майновий стан.
Окрім того, страховики при реєстрації будуть надавати плани діяльності на три роки. Окремо НБУ виділятиме значимих страховиків, до яких висуватиме додаткові вимоги.
Ліцензії можуть отримувати як українські компанії, так і філії закордонних страховиків. Останні – за низки умов. Наприклад, держава, де зареєстрований страховик, має бути членом Світової організації торгівлі, а її законодавство має надійно регулювати страхову діяльність.
Також законопроект змінює вимоги до фінансового стану страхових компаній, а саме – до розміру їх статутного капіталу. Це буде 32 млн грн для страховиків non-life та 48 млн грн – для компаній зі страхування життя, відповідальності, кредитів та поруки. Зараз же для компаній встановлений статуний капітал у щонайменше 1 і 1,5 млн євро відповідно.
У законопроекті зазначено, що страховик повинен також виконувати вимогу щодо мінімального капіталу, що має забезпечити покриття неочікуваних збитків від ризиків, що бере на себе страховик, упродовж року.
Закон запроваджує і ризик-орієнтований підхід регулювання та нагляду за страховиками. Ідеться про оцінку Нацбанком платоспроможності компанії і виявлення ризиків на ранніх етапах, щоб не допустити виходу компанії з ринку без виконання зобов’язань перед клієнтами (страхових виплат).
Під час обговорення у Раді нардепи з різних фракцій критикували законопроект саме за можливість надмірного, на їхню думку, втручання НБУ у ринок. Та все ж документ у першому читанні підтримали.
Умови договорів і страхові агенти
Зміни, що раніше торкнулись кредитних фінустанов, у разі ухвалення законопроекту, прийдуть і до страховиків. Ідеться про заборону так званого дрібного шрифту в договорах – тобто клієнти мають отримати повну і вичерпну інформацію про умови контракту: розмір страхової премії, дату чи період її виплати та наслідки, якщо вона сплачена із затримкою або взагалі не сплачена. Також компанія має розкрити вартість страхового продукту та розмір комісії, що її має сплатити клієнт – тобто жодних прихованих та несподіваних для клієнта платежів не може бути.
Окрім того, законопроект встановлює вимоги до страхових брокерів та агентів, що є посередниками між страховою компанією та людиною, яка вирішила придбати страховку.
По-перше, НБУ створить єдиний реєстр страхових посередників, з якого виключатиме агентів і брокерів у разі «систематичного порушення правил і норм». По-друге, регулятор стежитиме за їх діловою репутацією та кваліфікацією. Також законодавчо розширюється перелік інформації, що страховий посередник (агент, брокер) має надати клієнту перед укладанням договору – знову ж таки, жодного дрібного шрифту.
По-англійськи не підеш
Нагляд НБУ за діяльністю страхових компаній стосується також імовірного виходу страховиків з ринку, під час якого споживачі мають бути захищені, тобто їхні гроші – збережені і виплачені. Зараз ця процедура не прописана, тож деякі компанії, що не належать до лідерів ринку, можуть дозволити собі просто зникнути без попередження.
У новому законопроекті ідеться, що вихід страховика з ринку може бути добровільним чи примусовим за рішенням регулятора (НБУ). Добровільний вихід може відбутися через реорганізацію, ліквідацію, передачу страхового портфелю та виконання страхового портфелю. Передати портфель договорів можна іншій страховій компанії, яку перед тим перевірить і погодить Нацбанк.
Також законопроект передбачає можливість введення тимчасової адміністрації у страхову компанію, якщо НБУ визнає її неплатоспроможною.
Класи, а не види
Після остаточного ухвалення законопроекту Нацбанк видаватиме ліцензії на класи страхування, а не на види, як є зараз. Тобто якщо раніше страхова компанія повинна була мати багато ліцензій на всі види страхування, що пропонує, то за новим документом потрібно буде лише отримати ліцензію на певний клас страхування. Відповідно до законопроекту, у межах life-страхування виділяється 5 класів, non-life страхування – 18. Окрім звичних для нас страхування від нещасних випадків, хвороби, страхування майна і автомобілів тощо, у документі ідеться про:
- страхування відповідальності,
- страхування кредитів,
- страхування поруки (гарантії),
- страхування судових витрат тощо.
Страхова компанія, що отримає ліцензію на life-страхування, не зможе бути ліцензованою для non-life страхування, та навпаки. Водночас компанії зможуть збільшувати або зменшувати обсяг отриманих ліцензій. Наприклад, додавати додаткові класи (ризики в межах класів) страхування до вже існуючих.
Хоча автори законопроекту просили колег-нардепів підтримати його, та до документу є низка зауважень. Так, в антикорупційному комітеті парламенту кажуть, що у документі є надто багато відсилок до актів, що ще має розробити Нацбанк, тож тут є корупційні ризики. Так само дещо доопрацювати законопроект пропонують комітет з питань бюджету і комітет податкової політики, а також – міністерство економіки. Водночас у висновках усіх комітетів зазначено, що законопроект може бути ухвалений з деякими правками. Якщо це станеться, то він набуде чинності наступного за його опублікуванням днем, але почне діяти із відтермінуванням у два роки, аби гравці ринку могли відповідати новим вимогам.