Багато місцевих залишались в місті протягом всієї окупації. Хтось був волонтером, хтось допомагав переселенцям, а хтось ставав партизаном, але кожен з цих людей наближав звільнення міста від російських окупантів як міг.
На відео, яке опублікував проєкт «Український Свідок», жителі Херсона, які пережили всю або майже всю окупацію російськими військами.
Партизан, учасник руху опору – вистежував колаборантів та знищував їх. Він починав свою діяльність як волонтер, допомагав літнім людям та українським військовим. Коли в місто зайшли росіяни, то він та його спільники стали шукати зв’язок із військовими ЗСУ та українськими спецслужбами. На рахунку групи – троє знищених колаборантів.
Чоловік розповів про погляди росіян та російських військових. «Це необільшовики. В їхній голові – Сталін, перемішаний із православ’ям. Історію своєї країни ці люди знають дуже вибірково», – каже учасник руху опору.
Також він згадав полон та способи, в які окупанти катували полонених: застосовували електричний струм, били трубами, морили голодом та не давали спати.
Під час перебування в полоні чоловік втратив 20 кілограмів ваги. Його лякали тим, що «відріжуть голову» та «віддадуть військовим, щоб вони переїхали його танком». Врешті-решт, чоловіка відпустив один з працівників ФСБ, з яким той знайшов спільну мову. Партизан провів у в’язниці ФСБ 75 днів.
Владислав Недоступ – боєць ТРО, також учасник руху опору. Протягом всієї окупації передавав українській стороні дані про переміщення російської техніки. Зміг уникнути арешту ФСБ. «Я здоровий тип з животом, який постійно посміхається. Про мене не скажеш, що я бойова одиниця руху опору», – сміється він.
«В русі опору брала участь величезна кількість людей», – розповів чоловік. «Я цим приємно шокований».
Анастасія Рибальченко, нині – адміністраторка центру переселенців, допомагала цивільним евакуюватись з Херсонської області. Жінка не припиняла своєї діяльності, навіть попри тиск з боку окупаційної влади. Через готель, в якому Анастасія розміщувала біженців, за 9 місяців пройшло близько 5000 людей.
Жінка розповіла, як вони з чоловіком ховали український прапор: у робу, в пакет, а потім під холодильник в підвалі. Бо росіяни проводили обшуки постійно.
Артем Колдирев – кухар готелю для біженців, який до 24 лютого 8 років прожив в ДНР. В січні 2022 року переїхав до Маріуполя. В березні-місяці пішки прийшов із Маріуполя до Херсону. Переховувався в «Азовсталі», потім в драмтеатрі. Пішов звідти за 2 години до авіанальоту.
Під час окупації ховався від окупантів, аби його не мобілізували воювати проти України.
Катерина Цимбалюк – волонтерка, яка допомагає літнім людям. Разом з чоловіком на донати купує продуктові набори та ліки, розвозить їх маломобільним людям. «Ми щасливі», – каже жінка. «Ми якось впораємось без світла, без води. Бо головне – це воля».
Херсон було звільнено Збройними Силами України 11 листопада. Місто перебувало під окупацією майже 9 місяців.