Один з перших українських лайнсменів ФІФА помер на Закарпатті

На 74 році життя помер відомий спортивний журналіст та функціонер, лайнсмен ФІФА Степан Селменський. Про це у неділю, 18 жовтня, повідомили у Закарпатській асоціації футболу.

«Пішла з життя людина високого професіоналізму, один із перших лайнсменів ФІФА в Україні, багаторічний член виконкому Закарпатської асоціації футболу, авторитетний журналіст, ведучий усіх футбольних заходів ЗАФ та щирий патріот гри мільйонів, який присвятив футболу все своє життя», – йдеться в некролозі асоціації.

Що відомо про Степана Селменського

Майбутній футболіст та арбітр народився 22 жовтня 1952 року у селі Руські Комарівці Ужгородського району. Після завершення військової служби став гравцем «Говерли», за яку провів 41 матч. У 1975–1978 роках грав за рівненський «Авангард», рахівські «Карпати» та «Колос» з Руських Комарівців.

У 1980-х роках працював функціонером ФК «Говерла» та очолював відомі ужгородські ресторани «Турист», «Скала» і «Каштан». Судити Степан Селменський почав у 1983 році. На початку 1990-х років одним із перших в Україні отримав статус асистента арбітра ФІФА.

Обслуговував матчі Вищої ліги СРСР, вищого дивізіону чемпіонату України та Кубка України (зокрема, працював на фіналі Кубка сезону 1992/93 між «Динамо» та «Карпатами»). На міжнародній арені судив поєдинки європейських клубів та матчі відбору до Чемпіонату світу (зокрема, гру Албанія — Німеччина у відборі до ЧС-1994).

Степан Селменський виступив одним із головних організаторів першого в історії офіційного матчу національної збірної України проти Угорщини, який відбувся 29 квітня 1992 року в Ужгороді.

Після завершення спортивної кар’єри Степан Селменський тривалий час працював головним редактором закарпатської газети «Спорт тайм» та незмінним ведучим популярної регіональної телепрограми «Час футболу».

Паралельно працював викладачем та проректором приватного Східно-європейського слов’янського університету в Ужгороді. У березні 2025 року суд визнав його винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та підкупі службовців. Степан Селменський уклав угоду про визнання вини та зобов’язався перерахувати на потреби армії 400 тис. грн.