Білоруські підприємства в обхід санкцій постачають деталі з Китаю та КНДР для білоруського й російського військово-промислового комплексу. Для цього залучають посередників з Китаю, йдеться у розслідуванні OSINT-агентства Dallas, опублікованого 5 лютого.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України Мінський автомобільний завод (MAЗ) став однією з ланок для обходу західних санкцій проти російського та білоруського ВПК. Після того як підприємство та його топпосадовці потрапили під економічні обмеження, МАЗ посилив інтеграцію у російський оборонпром.
За даними української розвідки, понад 80% білоруських підприємств виконують оборонні замовлення Росії. Для цього заводи Білорусі налагодили систему постачання підсанкційних компонентів через китайських посередників.
OSINT-центр встановив особу одного з учасників схеми – Алєксєя Адамовича, який понад 20 років працював у МАЗ, а в 2023 році став начальником комерційного відділу ВАТ «Михановицький логістичний центр» (МЛЦ). Він є довіреною особою білоруського КДБ та має «Золотий статус» програми шлояльності для перельотів російським «Аерофлотом».
«Формально МЛЦ позиціонується як звичайний логістичний хаб, однак на практиці забезпечує закупівлі для виробничих ліній МАЗу, створюючи видиму дистанцію між підсанкційним виробником і його мережею постачальників. Така схема дозволяє МАЗу проводити транзакції, які інакше призвели б до негайного застосування санкцій, фактично “відмиваючи” комерційні відносини через посередників», – йдеться у розслідуванні.
Одним із центральних клієнтів Адамовича є російський автомобільний завод «Урал» (УралАЗ), який випускає важкі військові вантажівки та бронеавтомобілі з захистом від мін «Урал-4320», «Урал-63706» і «Тайфун-У». Виробництво залежне від іноземних, зокрема китайських, компонентів.
У листуванні Адамовича розслідувачі виявили контракти на військові компоненти під виглядом цивільних деталей. Зокрема, менеджер домовляється про придбання за юані компонентів трансмісії нібито для цивільного транспорту. У листуваннях також виявили пропозиції створити дочірню китайську компанію у вільній економічній зоні «Мінськ» для обходу санкцій.
«Внутрішні маркетингові матеріали, проаналізовані Dallas, свідчать про інший фокус: у презентаціях для російського ринку компанія відкрито вказує, що її продукція підходить для військового застосування», – повідомило агентство.
Адамович також виступає учасником у закупівлі компонентів для заводу МАЗ у Північної Кореї. За даними осінтерів, білоруський завод замовляв великі партії деталей у пхеньянської компанії Chosun Kyonghun 1. На 2025 рік МАЗ замовив високоточні системи рульового управління, складні електронні модулі, поліуретанові шланги для систем вихлопу (SCR) та елементи підвіски. За торгівлю з КНДР білоруському менеджеру особисто загрожує до 20 років увʼязнення та штрафи згідно з американським законодавством.
«Це не поодинокі закупівлі, а систематична співпраця. Згідно з міжнародним правом, такі дії є прямим порушенням резолюцій Ради Безпеки ООН 2397 та 2375, які забороняють будь-яку торгівлю з північнокорейськими державними структурами», – йдеться у розслідуванні.
Попри те, що Адамович веде справи безпосередньо з координатором Chosun Kyonghun 1, контракти укладали через китайську компанію-посередника Shenyang Raimond Industrial Co. Провінція, де розташоване підприємство, є хабом для незаконних операцій з КНДР. Загалом 90% міжнародної торгівлі Північної Кореї проходить через посередників у Китаї.
У листуваннях Адамовича також виявили обговорення нібито навчання 460 північнокорейських робітників на швейному виробництві в російському місті Іваново. Осінтери припускають, що навчання є прикриттям для роботи військового призначення, оскільки угода передбачає від 500 о 700 доларів виплат для учасників «навчання».
«Ці цифри не мають нічого спільного з освітніми програмами, особливо враховуючи, що офіційна зарплата в КНДР становить близько 1-3 долари на місяць, а більша частина заробленого за кордоном конфіскується режимом. Цей аспект діяльності Адамовича пов’язує Білорусь не лише з обходом санкцій, а й з участю у примусовій праці та торгівлі людьми», – йдеться у розслідуванні.
Попри лояльність білоруського режиму та співпрацю з Китаєм Адамович може вільно подорожувати Євросоюзом та навіть подав заяву на отримання «Карти поляка».