На стороні України у війні проти російських окупантів воює понад 30 000 іноземних бійців. Більшість з них – це військові з досвідом, тому вони не лише беруть участь у бойових діях, але й навчають українців. Найбільш професійних бійців забирають до Грузинського легіону – частини української армії, яка разом з українськими батальйонами веде боротьбу у найбільш гарячих точках фронту.
Грузинський легіон створили у 2014 році, коли Росія вперше за часи незалежності напала на Україну. Оскільки грузини упродовж свої історії теж вимушені постійно виборювати свою незалежність, вони не змогли стояти осторонь, коли Путін ввів війська в Україну. Спочатку Грузинський легіон складався лише з грузинів, втім зараз перетворився у батальйон найбільш професійних військових з цілого світу.
Зараз бійці Грузинського легіону пліч-о-пліч з українцями борються за кожен клаптик нашої землі. ZAXID.NET поспілкувався з командиром Грузинського легіону Мамукою Мамулішвілі про те, як і навіщо воюють іноземці в Україні. Мамука небагатослівний, конкретний і безкомпромісний у питаннях, що стосується боротьби з росіянами.
***
У Грузинському легіоні, наскільки я розумію, воюють не лише грузини, але й представники інших національностей. Хто всі ці люди? І що їх об’єднує?
Спочатку батальйон був сформований лише з грузинів, але через нашу хорошу репутацію до нас почали приєднуватись іноземці. При цьому основна частина до нас приєдналась після 24 лютого 2022 року. Грузинський легіон – це 60% грузинів, решта – це вже 33 національності, в основному – це професіонали з різних країн світу. Це бійці, які об’єднані спільною ідеологією, вони знають, за що воюють.
Окрім грузинів, у нашому легіоні багато англійців, американців, потім вже йдуть інші національності. Є також чимало японців, корейців, індусів. Цікаво те, що різні національності почали приєднуватись і цей досвід робить нас ще сильнішими.
А що мотивує людей з мирних країн приїжджати сюди, ризикувати своїм життям, воювати в чужій країні?
Вони розуміють, що тут йде боротьба не лише за Україну, але за демократію загалом. Тому це люди, які ідеологічно налаштовані і це професіонали, які найкраще що вміють – це воювати.
До вас можуть приєднатись новачки чи у легіон набирають лише професійних бійців?
Дня новачків ми проводимо курси, але в бойових діях вони участь не беруть. До нас доєднуються лише ті, хто має бойовий досвід, навіть не армійський, а саме бойовий. Це ті, хто раніше брав участь або в миротворчих місіях, або мали якийсь інший бойовий досвід. Решту іноземців ми відправляємо в інтернаціональний легіон.
Ваш легіон є частиною української армії. Ця вся західна зброя, яка йде до ЗСУ – ви її теж отримуєте?
В першу чергу, саме ми отримуємо найкращу зброю. Тому що, по-перше, ми найбільш професійна частина війська. По-друге, наші хлопці вміють володіти цією зброєю і їм не потрібно проходити жодних навчань. Тому першочергово нам дають зброю, яка є новою для України.
Окрім того, ми навчаємо ще багато військових української армії. У нас є навчальний центр в Києві – там проходять тренування СБУ, Національна поліція, Нацгвардія, ССО, ГУР та різні бригади ЗСУ. У нас окремо є команда інструкторів, яка займаються навчанням військових.
У вас велика кількість бійців? І наскільки вона зросла з 24 лютого?
У нас і так ніколи не було мало, але зараз нас більше ніж 1200 людей. Загалом з 30 000 іноземних волонтерів, які приїхали воювати в Україні, майже усі проходили через наш легіон. Просто більшість з них не проходить відбір. Ми приймаємо лише тих, хто має бойовий досвід, якщо його немає – ми їх відправляємо в інші батальйони.
А де саме ви воюєте – по якомусь конкретному напрямку? Чи виконуєте якісь специфічні завдання?
Наш легіон ніколи не працює разом, він розбитий на загони по 12-16 людей. Вони автономно працюють по всій лінію фронту. Зазвичай ми працюємо з українськими бригадами на лінії фронту, яким найбільше потрібна наша допомога.
Основна наша ціль – це російські офіцери високого рангу, представники Кадирова, бо їх обмінюють у першу чергу. Другим важливим нашим завдання є знищення специфічнних воєнних установок – такі як системи комунікації, командні центри росіян.
Стосовно кадирівців – з ними складно воювати?
Ні, це непрофесійні люди, їх в основному не виводять у зону бойових дій саме через те, що вони не вміють воювати. Їх просто набрали за національною ознакою, більше нічого.
Їх важко взяти у полон, бо вони не виходять на лінію зіткнення. Але бували випадки, що ми їх ловили. Кадирівців дуже швидко обмінюють, буквально за кілька годин. Вони цінні, бо коли їх беруть у полон, починають дуже багато розмовляти.
Ви вже багато років воюєте з Росією. Як можете оцінити їхню воєнну тактику зараз?
Я думаю, що напад на Україну – це були більше імперіалістичні амбіції Путіна, ніж професійно спланована операція. Все відбувається дуже хаотично. Вони не були готові до такої війни і тому дуже багатьох з них ми вбили. Вони не знали реальних можливостей своєї армії і вони не були підготовлені до професійного спротиву військ в Україні.
Українська армія натомість чудово впоралась на початку вторгнення і робить це зараз. Справа в тому, що вісім років – це серйозний досвід, який отримали українські військові. Путіну не вартувало недооцінювати цей досвід. Але він зробив те, що зробив. На жаль, така ціна за незалежність – людські життя.
У вашій рідній Грузії доволі проросійська влада зараз. Натомість багато грузинів підтримують Україну і воюють з росіянами. Чи не бояться ваші бійці переслідувань після повернення додому?
Це вже почалося. Але справа у тому, що грузинське суспільство налаштована радикально на підтримку України і влада Грузії не посміє особливо шкодити нам, але справді те, що хлопців викликають на допити – це вже не один раз було.
Наша проросійська влада намагається сьогодні виконувати настанови Путіна. Грузинське суспільство налаштовано проти діючої влади і проти Росії. Тому воно не буде толерантно ставитись до того, що сьогодні робить наша влада. Людям це все не подобається, тому думаю, що дуже скоро на виборах владу переоберуть.
А як думаєте, якщо до влади у Грузії прийде опозиція, чи не почнеться у вашій країні російська «спецоперація»?
Я думаю, що Росія цілком може розпочати війну після політичних змін у Грузії і ми до цього готуємось. Якщо Росія розпочне агресію, то ми однозначно чинитимемо опір.
Насправді Грузія це все вже пройшла у 90-х роках, а потім у 2008 році. У Грузії статистично йде війна кожні 10 років протягом всієї історії. Тому нашим людям доводиться воювати, хочуть вони чи не хочуть, просто немає іншого вибору.
Зараз у Грузію виїхало дуже багато росіян…
Так, це також частина окупації Грузії, якою займається Росія і наш уряд. Зараз у Грузії є 500 000 так званих російських туристів. І Путін вже заявив, що Росія буде дивитись, як ставляться до росіян у Грузії. А наш уряд лише сприяє розпалюванню ворожнечі. У грузинського суспільства зараз є велика поляризація, бо влада робить речі, які ніяк не співпадають з думкою суспільства.
Повернімося до війни в Україні. Чого вам зараз найбільше не вистачає, як військовим?
А в нас все є! (усміхається – ред.). Якщо серйозно, то дуже важливо отримати важке озброєння – це те про, що у нас нещодавно була розмова із представником американського конгресу Полом Массаро і з іншими моїми партнерами з США. І вони справді намагаються допомогти Україні та, зокрема, Грузинському легіону. Останній візит Массаро присвятив Грузинському легіону, бо він наш друг і має політичний вплив: він цілком може посприяти передачі тої зброї, яка потрібна для нашої специфіки роботи.
До нас приїжджають конгресмени і багато впливових друзів, які нас підтримують. Ми частково отримуємо те, що нам потрібно і я думаю, ми будемо продовжувати отримувати необхідне, щоб виграти цю війну.
Зараз Збройні сили України ведуть контрнаступ на півдні і на сході України. Ваш легіон теж бере участь у цих воєнних діях. Ви можете оцінити, скільки часу може цей контрнаступ тривати і наскільки складним він буде для України?
Така плата за незалежність – це кров і людські життя, так завжди було. Росія – кількісно більш озброєна, ніж українська сторона. Але кількість можна побороти якістю. Динаміка контрнаступу буде залежати лише від того, як швидко ми зможемо отримати ту зброю, яку нам дає Захід.
Росія може серйозно нашкодити поставкам зброї?
Ні, вони фізично не можуть це зупинити. Ну що вони можуть зробити? Вдарити по Польщі? У Росії не вистачить духу, щоб почати війну з НАТО. Вона декілька місяців воювала з одним заводом (мається на увазі «Азовсталь» в Маріуполі – ред.). З НАТО вона завершить війну за один день. Так що Росія цього зробити не може і відповідно завадити поставкам зброї в Україну також.
Що можна зробити, щоб Росія перестала нападати на незалежні держави і лишила всіх у спокої?
Зруйнувати її як державу. В будь-якому випадку варвари будуть нападати раз за разом, тому інших варіантів немає. Треба дати окреме життя для так званих федерацій – державам, які до Росії не мають жодного стосунку і перебувають у її складі силоміць. Вони – політичні заручники, от і все. Тому я бачу лише такий кінець Росії.
Кінець війни в Україні – яким ви його бачите?
Все залежить від поставок західної зброї, не втомлююсь це повторювати: наша перемога залежить від того, наскільки швидко і яку кількість зброю нам поставлять. Західна зброя завершить війну дуже скоро. Тому окрім воєнної діяльності я ще займаюсь такою діяльністю як народна дипломатія. У мене дуже багато друзів, контактів, які можуть вплинути на ситуацію. Просто треба їх переконати, що Україні це потрібно. Я зараз їду в США, де будуть зустрічі з представниками Конгресу і їх треба переконати, що Україні потрібне щось конкретне, щоб якомога швидше завершити війну.
Є зброя, яка вже надійшла і вона працює. Тому і почався контрнаступ. І чим більше її буде – тим швидше все закінчиться.
Ви вірите у якісь мирні угоди з Росією?
Ні. Тому що Росія – не країна дипломатії, це країна варварів. І якщо згадати історію, Росія ніколи не дотримувалася договори з жодною країною. Тому чомусь думати, що вона зараз виправилась – це абсурд.
Тобто лише військове вирішення конфлікту?
Безумовно. Жодних інших варіантів немає.