Одним із найменш відомих і нині втрачених маєтків Волині є палац Ледуховських у селі Смордва біля Дубна на Рівненщині. За своє нетривале існування резиденція одного з найбагатших землевласників Волині перебудовувалась кілька разів. Інформацію про колишній маєток збирає Центр цифрової історії.
Село Смордва на рівненській Волині існує щонайменше з XVI століття, адже саме тоді вперше згадується у документах. Специфічна назва пояснюється легендою про те, що мешканці вивішували опудала вовків для відлякування інших хижаків, що спричиняло сморід.
Поселення розрослося і в кінці XIX століття налічувало 1000 мешканців. Тодішній власник села Януш Ледуховський збував для себе палац. За припущеннями істориків, він постав на місці колишнього замку XVI століття. Класицистична споруда з’явилася на найдавнішій вулиці села Тугор, поруч був парк і ставок. Мешканці села молилися у мурованій церкві 1787 року.
Свою історію родина Ледуховських виводить з Києва Х століття, від родича князя Володимира, якого той послав до візантійського імператора у Константинополь перед прийняттям християнства, пишуть на сайті родини Ледуховських. Сайт «РетроРівне» пише, що волинський рід Ледуxовських походив зі села Лідихів біля Кременця. У XIX столітті вони були одними з найбільших виробників цукру на Волині. А ще розводили племінних коней.
Вже за пів століття палац суттєво перебудували за проєктом архітектора Генрика Марконі. За описами Романа Афтаназі, палац був двоповерховим, але у центральній частині будівля мала три поверхи, відкриту лоджію з балюстрадою і барокове завершення. Палац мав восьмигранну вежу на 4 поверхи із зубчастим закінченням та ще одну триповерхову циліндричну, зимовий сад, розкішну ліпнину в інтер’єрі, каміни і багаті колекції книжок та творів мистецтва.
На початку XX століття спадкоємець Міxал Раймунд ще раз перебудував резиденцію. Він змінив вигляд фасадів, аркові отвори замінив на прямокутні. А вежі отримали гострі шатрові закінчення. Тоді ж з’явилася в’їзна брама з кованими воротами і будинком вартового.
Палац пограбували у Першу світову. І хоч після цього його відновив останній власник Олександр Ледуховський, та це не вберегло будівлю від повного знищення. Після Другої світової його спалили, а руїни підірвали.
Остання перебудова палацу у Смордві на початку XX ст. (фото з сайту «РетроРівне»)
Олександр Ледуxовський був великим землевласником, затятим конярем. Його зразкове господарство у Смордві 1929 року відвідав президент Польщі Ігнацій Мосціцький. 1939 року Олександра Ледуxовського за «катинським списком» заарештував і розстріляв НКВС. Його поховали у Биківнянському лісі.
Нині на місці палацу залишився лише одноповерховий флігель. Поруч із зниклим палацом є залишки гуральні (винокурні), яку частково переобладнали під млин. Як розповідають краєзнавці, місцеві селяни часом виорюють на полі залишки розкішних оздоб палацу. Серед них – безголова кам’яна скульптура лицаря в обладункаx.
Центр цифрової історії досліджує цю місцевість та архівні джерела. Результати своїх напрацювань вони публікують на сторінці у фейбсуці. За їхніми припущеннями, кована брама Покровського собору в Рівному, ймовірно, перенесена з палацу в Смордві.