Пам'яті Олександра Козаренка

13:27, 21 березня 2023

З Олександром Козаренком я особливо інтенсивно спілкувалася в свої студентські роки, які припали на середину 1990-х. І це спілкування згадую донині дуже яскраво. Офіційно він був моїм викладачем з оркестрування, але так насправді то ті години завжди виявлялися для нас обидвох лише нагодою обговорити набагато цікавіші теми.

Козаренко в той час знаходився безсумнівно на особливому творчому злеті, й для мене як початкуючої музичної критикині то була справжня знахідка: я першою аналізувала прем’єри «Часу покаяння», «П’єро мертвопетлює», «Дон Жуана з Коломиї», отримуючи нагоду одразу ж обговорити свої критичні зауваження з автором. Дуже шкода, що не збереглися наші інтерв’ю з тих років, їх без перебільшення можна було б сьогодні розбирати на цитати.

В творчому обдаруванні Козаренка особливо цінною завжди видавалася пропорційність емоційного і раціонального, серця й інтелекту. Може саме тому він мав таке унікальне почуття гумору – воно перетворювало кожне спілкуванням із ним на незабутню подію, а ще саме тому був однаково обдарованим як композитор, як піаніст і як науковець-музикознавець.

Наступним творчим етапом, який я ще мала нагоду спостерігати, був прихід композитора до духовної музики: прихід непростими крученими шляхами, через сумніви і одкровення, бо в цій сфері поєднання emotio та ratio дається особливо важко; прихід у стримані барви сакрального через дуже мирське захоплення різнокольоровим світом театру, якому Козаренко завжди залишався вірним.

Синтез протилежностей, такий плідний і такий виснажливий водночас, взагалі був притаманним його натурі, вичерпуючи її безмірно. Чи ж не тому, керуючись отим, лише дуже тонким творчим душам притаманним даром передбачень, сказав Олександр Козаренко в одному із останніх інтерв’ю: «Глибоко переконаний, що кожному відведена своя частинка музичної правди, яку мусиш втілити. Я з прикрістю хочу відзначити, що свою частинку як композитор я вже сказав».

Досі не хочеться вірити його словам. Але та частинка музичної правди, яку повідав нам Олександр Козаренко, є дуже вагомою. І залишиться з нами назавжди.