До 2022 року в Україні було близько 10 тис. так званих хрущовок. Проте термін їхньої експлуатації вже давно збіг, і такі будинки можуть бути небезпечними. Що в парламенті пропонують робити із застарілим житловим фондом, розповіла голова Комітету ВР з питань регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє пресслужба партії «Слуга народу».
Чому «хрущовки» небезпечні
«Проєктувалися “хрущовки” як тимчасове житло, але зараз більшості з них уже 60-70 років, тобто термін експлуатації вичерпано. Бетон і арматура втрачають міцність, стики між панелями розгерметизовуються, опорні конструкції не витримують навантажень. Є ризики тріщин, просідання, аварійного стану», – пояснила Олена Шуляк.
Окрім того, ці будинки, зведені в радянський час, не відповідають сучасним вимогам безпеки, енергоефективності та комфорту.
Питання, що робити з «хрущовками», розглядалося ще з 2006 року, проте досі не доведене до завершення.
Найкращі рішення стартують з вибору комфортного простору для себе. Затишний квартал MHouse від компанії «Інтергал Буд» – ідеальний вибір. Будинки комфорт-класу дозволяють користуватися всіма перевагами міського життя. Водночас завдяки розташуванню кварталу в дуже спокійному районі, можна насолоджуватися тишею та близькістю до природи.
Що пропонують в парламенті
Зносити «хрущовки» в Україні не будуть, говорить Олена Шуляк. За її словами, це погіршить і без того складну ситуацію з житловим фондом в Україні під час війни.
«Поширений міф про силове виселення не відповідає дійсності. Міжнародна практика передбачає згоду більшості мешканців для цього. Орієнтир – від 75% і більше. А європейський досвід показує, що знесення часто економічно програє через витрати на демонтаж і утилізацію відходів. Натомість переважають термомодернізація, перепланування, надбудова поверхів, оновлення фасадів», – каже Олена Шуляк.
Тож в парламенті розглядають можливість реновації «хрущовок», що вигідніше, швидше і безпечніше.
Ще у вересні 2022 року Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 6458 про комплексну реконструкцію. У документі ішлося про модернізацію будинків в межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом можливі лише тоді, коли іншого варіанту немає, за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО.
Після першого читання документ отримав багато правок і суттєво доопрацьовується, говорить Олена Шуляк. Фінальна редакція закону має врахувати нові виклики війни.