Парламент Молдови у першому читанні схвалив законопроект про зміну назви державної мови з молдовської на румунську. Про це повідомляє Newsmaker.
Документ затвердили більшістю голосів. При цьому депутати Блоку комуністів та соціалістів, у тому числі лідер комуністів Володимир Воронін, намагалися оскаржити ініціативу.
Під час представлення законопроекту до трибуни вийшли депутати від блоку комуністів і соціалістів. Вони принесли саморобні плакати із закликами проведення референдуму і дострокових парламентських виборів. Один із депутатів вихопив плакат в іншого, після чого між ними зав'язалася сутичка.
Попри бійку в парламенті законопроект про перейменування державної мови в Конституції ухвалили голосами 55 зі 101 депутата.
Молдовська мова – одна з назв румунської мови в Республіці Молдова, визначена статтею 13 чинної конституції. Інша назва, визнана Декларацією незалежності Молдови та Конституційним судом Молдови – румунська. Мова, якою розмовляють у Молдові, ближча до діалектів північного сходу Румунії, але обидві країни використовують той самий літературний стандарт.
Після анексії Бессарабії Росією у 1812 році молдовська мова стала офіційною в державних установах Бессарабії. 12 жовтня 1924 року більшовики утворили Молдовську АРСР і в 1920—1930-х роках намагалися штучно створити на території МАРСР молдовську літературну мову, в якій 40% слів мали слов'янські корені і яка функціонувала на основі кирилиці.
Більшість лінгвістів не виділяють молдовську як окрему мову, розглядаючи її як молдовський діалект дако-румунської мови, нарівні з іншими регіональними румунськими діалектами: мунтенським, олтенським, трансільванським тощо.