Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів. Про це повідомляє «Європейська правда».
За схвалення документу із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися.
«Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин»,– зазначає «Європейська правда».
Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії.
Як повідомляє УНІАН, перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок. Пропозиції щодо поправок не були опубліковані перед голосуванням. Не всі поправки під час дебатів були чітко озвучені.
«Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань. Однак асамблея переконана, що важливо виконати зобов’язання, які ґрунтуються на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними занепокоєними сторонами. У цьому відношенні три взаємопов’язаних принципи мають служити орієнтиром для зацікавлених сторін з метою досягнення більш узгоджених домовленостей», – йдеться у резолюції.
Члени ПАРЄ заявляють, що новий закон про освіту в Україні не видається таким, яким створюватиметься відповідний баланс між офіційною мовою і мовою національних меншин. «Зокрема новий закон спричиняє значне зменшення прав раніше визнаних національних меншин відносно їхньої власної мови в освіті», – заявили у ПАРЄ.
«Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» і «національних меншин», щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% учбових програм українською мовою та до 40% – мовами національних меншин», – наголосили в ПАРЄ.
УНІАН зазначає також, що члени Парламентської асамблеї Ради Європи, серед яких лідирують представники Румунії, під час дебатів у ПАРЄ жорстко розкритикували освітній закон.
«Я займаюся румунською меншиною 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно», – заявив, зокрема, румунський депутат Віорел Річард Бадя.
Він спробував переконати депутатів у тому, що потреба переходу на українську нібито є надуманою.
«В Україні відбувається дикий печерний націоналізм, ПАРЄ має вимагати в України скасування закону про освіту», – доповнив його молдавський депутат Влад Батрінча.
Низка політиків вимагали скасування закону в цілому. Натомість, українські депутати відповіли, що знання державної мови є обов’язковим для подальшої інтеграції в суспільство.
«Лише по дві години на тиждень виділялося на українську. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли здати екзамени у ВНЗ», – пояснив зокрема голова української делегації Володимир Ар’єв.
Як повідомляв ZAXID.NET, через новий український закон про світу у Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість. Зокрема, через норми цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.
26 вересня уряд Угорщини заявив, що буде блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон «Про освіту».