Львівська група компаній «Еко-Оптіма» заявила про плани побудувати завод з виробництва зеленого водню потужністю 100 МВт на північно-східних теренах області. Зелений водень – це той, який отримують з використанням електроенергії з відновлюваних джерел.
Група «Еко-Оптіма» належить до холдингу «Західнадрасервіс» львівської бізнесової родини Козицьких, який має два головні напрями діяльності: нафто- та газовидобування із допоміжними роботами, а також виробництво альтернативної електроенергії.
Якщо проект львівських промисловців вартістю у 300 млн євро схвалять європейські партнери, то їхній екологічний водневий завод може стати першим не лише в західному регіоні, але й в Україні.
Що таке зелений водень і до чого тут Європа
Європейський Союз у 2020 році презентував водневу стратегію, яка передбачає широке використання так званого зеленого водню, який отримують за допомогою електроенергії з відновлювальних джерел – від вітрових та сонячних станцій. Цей газ має замінити вуглецеві носії енергії та перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року.
У межах цієї стратегії є проект про забезпечення потреб ЄС таким воднем потужністю 80 ГВт. З них 40 ГВт планують виробляти в самому ЄС, решту – імпортувати. Близько 30 ГВт транспортуватимуть кораблями або газогонами з Північної Африки, а 10 ГВт до 2030 року розраховують отримати з України.
Найактивнішою у просуванні водневої стратегії є Німеччина, яка торік ухвалила концепцію H2 Global та створила однойменний фонд із капіталізацією близько 2,8 млрд євро. Фонд має сприяти виробництву зеленого водню в промислових масштабах у країнах-партнерах. Німеччина розглядає Україну як одного з партнерів на європейському континенті у цій справі.
У липні 2021 року H2 Global оголосив про старт першого для України тендеру на проект з виробництва зеленого водню на 100 МВт. На цей тендер й подалася львівська компанія «Еко-Оптіма».
Де має бути завод
«Ми ведемо перемовини про придбання земельної ділянки для заводу, маємо два потенційні варіанти – у Дрогобицькому та Стрийському районах, – розповів ZAXID.NET співвласник та заступник генерального директора «Еко-Оптіма» Степан Козицький.
За його словами, обидві ділянки розташовані поблизу місць видобутку газу материнською компанією «Західнадрасервіс», там є вже прокладені газопроводи до централізованої мережі, куди згодом можна буде закачувати водень. Яку з них оберуть для будівництва, має вирішитися наприкінці вересня.
Як працюватиме завод
Львівська компанія наразі розглядає два методи отримання чистого водню на майбутньому заводі. Пріоритетним є виробництво зеленого водню – коли цей газ отримують шляхом електролізу води. Для цього процесу також обов’язково використовують електроенергію з джерел із низьким вмістом вуглецю, себто електрику, отриману від вітру та сонця. «Еко-Оптіма» має для цього ресурс, оскільки з 2012 року займається альтернативною енергетикою та нині має кілька сонячних та вітроелектростанцій на Львівщині та Івано-Франківщині.
Для отримання зеленого водню компанія планує використовувати електролізери Siemens. Німецький концерн виготовляє промислові установки для розщеплення води на водень і кисень на 28 мегават кожна. «Ми під час карантину вели онлайн-перемовини з представниками компанії. Оскільки потужність нашого заводу планується 100 мегават, нам потрібно чотири такі установки», – розповів Степан Козицький.
Фактично майбутній завод – це велике приміщення, де стоятимуть ці чотири установки. До кожної з них буде підведена вода та джерело струму для електролізу, а на виході – труба для готового водню, під’єднана до газової мережі, та труба для кисню, який є побічним продуктом процесу. Що робити потім із з киснем, у компанії наразі не вирішили. «В Німеччині, як нам розповідали наші партнери, його або випускають в атмосферу або будують окремі заводи для балонування кисню», – стверджує співвласник «Еко-Оптіми».
Альтернативний варіант отримання екологічного водню, який розглядають, це виробництво так званого бірюзового водню. За цього методу його добувають з природного газу за допомогою тієї ж зеленої енергії: метан, як найбільший складник природного газу, завдяки плазмовому піролізу розщеплюється у безкисневому середовищі, натомість утворюється технічний вуглець та водень. Вуглець потім використовують для виробництва шин, добрив у сільському господарстві тощо.
«Ми видобуваємо природний газ, тобто маємо сировину для бірюзового водню. Потім ми можемо його не подавати в мережу, а використовувати для виробництва водню», – вважає Степан Козицький.
Де брати потужності
Щоби реалізувати проект з виробництва зеленого водню на 100 МВт потрібно мати 300 МВт електроенергії з відновлювальних джерел, каже співвласник «Еко-Оптіми». Робочі потужності компанії нині становлять 160 МВт, наступного року вони мають зрости до 205 МВт – якщо запустяться усі 10 турбін Орівської вітростанції.
«Тобто треба ще десь брати 95 МВт енергії, щоби забезпечити виробничий процес. Єдиний вихід для нас – будувати ще зелені електростанції», – каже Степан Козицький, пояснюючи, що компанія за кілька років розраховує отримати додаткову енергію від майбутніх об’єктів в Сокалі.
Козицький не відкидає такого варіанту, що після повноцінного запуску заводу потужності «Еко-Оптіми» працюватимуть лише на виробництво водню. А також – частково газовидобувні потужності «Західнадрасервісу», якщо водень видобуватимуть з природного газу.
Куди постачатимуть водень
Проект «Еко-Оптіми» передбачає, що їхній зелений водень транспортуватимуть до ЄС магістральним газогоном Уренгой-Помари-Ужгород-Братислава, що має відгалуження на Львівщині. Саме тому компанія хоче побудувати завод неподалік від власних місць видобутку природного газу, які сполучені із загальною газотранспортною системою.
Водень планують транспортувати не у чистому вигляді, оскільки він здатний швидко пошкодити трубу, а змішаним із природним газом. Початкова концентрація – 1,5% водню, яку згодом можна було би збільшити до 5%. Але, як констатує Степан Козицький, щоби втілити в життя цю частину проекту, треба змінити кодекс газотранспортної системи, який дозволив би транспортувати водень магістральними газогонами.
«Йдеться про те, щоб розбавляти природний газ воднем. Наразі немає такої інфраструктури та потужності, щоби його повністю замінити. Наприклад, того року Росія транспортувала через Україну в Європу понад 40 млрд м3 природного газу. Де взяти стільки електролізерів та енергії, щоби виготовити такий обсяг водню? На це треба, на мою думку, щонайменше півстоліття», – каже Степан Козицький. За його словами, суміш природного газу із невеликою часткою водню збільшує теплоту згоряння та дещо зменшує викиди вуглекислого газу в атмосферу, що може бути цікавим європейській промисловості.
За які гроші
Для реалізації проекту «Еко-Оптіми» потрібно 300 млн євро, зокрема 100 млн євро – на добудову нових електрогенерувальних потужностей. Тому шукають фінансування та потенційних партнерів за кордоном. Побудувати завод та експлуатувати його неможливо без європейських гарантій, каже Козицький, оскільки ЄС буде головним споживачем екологічного водню. Водночас варіант отримання грошей в Україні компанія не розглядає.
«Це бізнес з окупністю 50-70 років. Жоден бізнесмен в Україні не буде вкладатися в таку справу, зважаючи на ризики. Тут потрібні дотації. Але на дотації від держави ми не розраховуємо, їх немає і не буде. Це європейський проект, тож саме Європа готова за це платити», – каже він.
«Еко-Оптіма» зі своїм проектом будівництва на Львівщині заводу на 100 МВт у липні подалася на тендер німецького урядового фонду H2 Global для отримання фінансування. Його результати, за словами Козицького, мають оголосити до кінця 2022 року.
«Фонд, за умовами тендеру, зобов’язується купувати у нас кілограм водню за певну суму. Потім ми, як компанія-виробник, з цією угодою йдемо до європейських банків і беремо кредит на будівництво заводу», – зазначив Козицький. Щоби гарантовано отримати прибуток від проекту, «Еко-Оптіма» також веде перемовини з європейськими газотранспортними компаніями, зацікавленими у доставці та продажу воднево-метанової суміші споживачам в ЄС. Наразі мають узгоджений контракт з австрійською компанією RAG Austria AG і німецькою Bayerngas GmbH.
«Австрійська RAG – наш давній партнер. Колись ми купили в них нашу першу бурову установку, здається це був 2008 рік. Вони нам запропонували – робіть зелений водень та транспортуйте його в Європу. Ми кажемо – ми побудуємо завод, але такий водень буде коштувати близько 6 євро за кілограм, а не 2,75 євро, як продають звичайний водень на українських хімічних заводах. Вони відповідають – добре, ми готові купити за такою ціною, лиш би це був екологічно чистий водень», – розповів Степан Козицький.
За його словами, представники австрійської та німецької компаній мають приїхати на Львівщину 20-22 вересня. Остаточне рішення – де саме «Еко-Оптіма» будуватиме завод – буде ухвалене після цього візиту. При цьому він додав, що німці та австрійці воліють отримувати зелений водень у потрібному обсязі вже до 2030 року.
Коли збудують завод
Як стверджує Козицький, якщо наступного року вони виграють тендер, то розпочати виробництво зможуть відносно швидко, оскільки завод з виробництва водню не є складним. Крім того, компанія вже має мережу для транспортування газу.
«Наприклад, ми виграємо тендер у липні наступного року. Компанія Siemens постачає свої турбіни протягом півроку після сплати авансу, це вже перевірено. Паралельно ми можемо вести будівельно-монтажні роботи», – наголосив представник «Еко-Оптіми» та додав, що за оптимістичним сценарієм, почати виробляти перший зелений водень вони могли б до кінця наступного року.
За його словами, якщо завод запуститься, то на ньому можуть працювати до 30 фахівців. Водночас Козицький повідомив, що наразі компанія не має готової будівельної документації майбутнього заводу.
Чи це єдиний в країні проект
Раніше про плани побудувати завод з виробництва зеленого водню заявляла українська компанія «Водень України», яка спеціально для цього придбала земельну ділянку на півдні Одеської області. Власники компанії заявляли, що розглядають варіант транспортування зеленого водню в ЄС річним транспортом Дунаєм та або ж через українську ГТС.