Першу в Україні геотермальну ТЕС планують звести на Закарпатті

У селищі Солотвино Тячівського району може з’явитися перша в Україні геотермальна теплоелектростанція. Проєкт Ecofield Solotvyno АТ «Укргазвидобування» презентувало інвесторам на саміті «Карпатської інтеграційної ініціативи», який проходив на «Буковелі» 18–19 вересня.

Проєкт передбачає будівництво установки потужністю 5 МВт електроенергії та 20 МВт тепла та перебуває на стадії попереднього техніко-економічного обґрунтування з орієнтовним терміном запуску впродовж трьох років, передає Forestbrief.

Для будівництва геотермальної установки на Закарпатті планують залучити 30,7 млн доларів інвестицій. Ecofield Solotvyno може стати першим українським проєктом, який перенесе геотермальну енергетику від окремих свердловин і локального використання води до повноцінної моделі виробництва електроенергії та промислового тепла.

Головною перевагою геотермальної енергетики над сонячною чи вітровою генерацією є можливість працювати незалежно від погоди та часу доби. У Солотвині пропонують каскадну модель: геотермальний ресурс використовуватимуть для виробництва електроенергії, а залишкову теплову енергію — для опалення промисловості або сільського господарства.

Досвід Європи

Геотермальні системи успішно функціонують в сусідніх країнах. Зокрема, Geotermia Podhalańska потужністю 78 МВт живить Закопане та навколишні населені пункти у Польщі, угорська Miskolc Geothermal System спрямовує 45 МВт тепла у міські мережі, промислові підприємства і теплиці, а словацька Galanta потужністю близько 7 МВт опалює близько 1,3 тис. квартир і лікарню.

У 2025 році проєкт геотермального теплопостачання цілого району реалізували в румунській Ораді. Станція потужністю 50 МВт живить 6 тис. квартир, громадські установи та комерційні приміщення (загалом понад 13,5 тис. мешканців). Українська установка буде меншою за подібні системи у Мішкольці чи Ораді, проте втричі потужнішою за проєкт у Словаччині.

За інформацією Мінекономіки, Україна разом з країнами-партнерами Карпатського регіону в рамках Carpathian 8 Summit сформували та представили інвестиційний портфель на майже 100 проєктів вартістю понад 40 млрд євро.

Український портфель охоплює 55 проєктів з потребою у фінансуванні на 7,3 млрд доларів. Серед найбільших українських проєктів: третя черга Дністровської ГЕС, нафтопровід Броди – Адамово, залізничне сполучення Чернівці – Вадул – Сірет (Румунія), Львівська вітрова електростанція потужністю 100 МВт, мультимодальний логістичний термінал Horonda Platform на Закарпатті та інші.