Під час археологічних розкопок у Жовкві виявили автентичні оборонні мури

У місті Жовква на Львівщині проводять археологічні дослідження біля ренесансної синагоги, що входить до державного історико-архітектурного заповідника. Серед знахідок, на які натрапили археологи, ― міські споруди 17-19 століть єврейського кварталу, а також частина давнього оборонного муру ренесансного містечка, колишньої резиденції польського короля Яна ІІІ Собеського.

Пошуковці вже обстежили близько 50 квадратних метрів із 138, які планують детально дослідити. Як повідомляє «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, яка й проводить розкопки, за два місяці археологи виявили рештки долівок нежитлової споруди XIX століття та житла, можливо, XVIII століття, а також частину давньої дороги, якою, ймовірно, користувались аж до початку XX століття.

Колись це була вулиця Лазнева, яка отримала таку назву тому, що була розташована біля єврейської ритуальної микви (в юдаїзмі - водний резервуар для ритуального обмивання). Дорожнє покриття на ній було зроблене з дерев’яних кругляків, засипаних тирсою і стружкою. Знайшли археологи під час розкопок і кам’яні фундаменти самої микви, ймовірно, XIX століття.

«Під час досліджень ми також розкрили частину автентичної оборонної міської стіни. Вона виготовлена з каменя-вапняка і до нашого часу збереглась добре. Наразі ми розчистили її на відтинку восьми метрів і у планах розкрити ще шість», ― розповів науковий співробітник експедиції, археолог Державного історико-архітектурного заповідника у місті Жовква Тарас Іванишин.

Найдавніші артефакти, знайдені на території колишньої єврейської дільниці, датуються XVII століттям. Серед них ― дерев’яна криниця розміром 60х60 см і фундамент споруди, яка могла мати житлове або оборонне призначення.

Розкопки в історичній частині почали проводити тому, що сквер біля міської синагоги хочуть забудувати. Частина мешканців виступили проти такої ініціативи, однак підприємець, що намірений звести тут заклад, переконує, що має всі дозволи для будівництва в межах історико-архітектурного заповідника. Однак, як стверджують археологи, остаточне рішення щодо забудови історичного місця приймуть після завершення їхніх досліджень.

«Ми розпочали роботи на цій ділянці з метою вивчити цю територію до початку її загосподарювання, тому вони мають пам’яткоохоронний характер. За результатами робіт буде прийнято остаточне рішення щодо доцільності забудови ділянки», – уточнив директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук.