Галицький районний суд Львова у середу, 22 грудня, мав обрати запобіжний захід підозрюваному у розбещенні дитини 50-річному киянину Дмитру Б. Однак засідання перенесли на четвер: підозрюваний заперечував проти присутності журналістів і подав клопотання про відвід слідчого судді.
Нагадаємо, за спробу розбещення дитини у вбиральні львівської школи затримали 50-річного киянина, що вже перебував у розшуку. Педофіл у жіночому вбранні швидко пройшов до туалету, де у той час була другокласниця, представився лікаркою і попросив дитину роздягнутися. Коли ж за дівчинкою прийшла вчителька – злякався і втік.
У школі запевняють: охорона, хоч і непрофесійна, все ж таки була на місці, коли туди зайшов зловмисник. За недогляд цій працівниці вже винесли догану.
«У нас по периметру школи і в самому приміщенні є 13 камер, які засвідчують, що охоронниця таки була в школі. Вона стояла спиною до входу. А людина, яка прийшла з нехорошими намірами, напевно, зайшла тихо. І охоронниця просто не почула», – пояснила директорка школи №43 Ірина Чорнобиль.
Увечері 21 грудня підозрюваного упіймали нацгвардійці на вул. Кульпарківській. Знайшли завдяки відеокамерам у магазинах та свідченням продавчинь. Зловмисник спробував втекти, але його затримали. Ним виявився 50-річний киянин, який від 15 вересня перебуває у розшуку. Раніше його вже судили за розбещення дітей. Після цього у Києві трапився ще один схожий випадок, його оголосили у розшук.
P.S. З другої спроби запобіжний захід киянину обрали у четвер, 23 грудня. Він проведе у СІЗО 60 діб, альтернативи у вигляді застави не передбачено.
Як говорити з дітьми про сексуальне насильство?
Психологи наголошують на тому, що вже з трьох-чотирьох років дітей потрібно навчати, як поводитися з чужими людьми.
«Перше – це так зване правило купальника. Дитину потрібно навчати: «Моє тіло – це моя територія. Ніхто не має права торкатися. Ці зони є моєю інтимністю». Друге, що має навчитися дитина, – говорити «ні» дорослим. А третє – важливо сформувати «коло довіри» з п’ятьох дорослих. Щоб коли раптом щось трапиться, дитина одразу могла би їм повідомити. Це можуть бути батьки, бабусі, дідусі, вчителі, вихователі», – пояснює дитяча психотерапевтка Юліана Маслак.
Батькам також важливо не пропустити тривожні дзвіночки. І зважати на різку зміну поведінки своєї малечі. А ще пам'ятати: у 80% випадків сексуального насилля проти дітей кривдниками є їхні знайомі або родичі.
«До таких основних ознак належить підвищена тривога, коли дитина раптово стає неспокійною. Дитина може мати сечовипускання, вона може мати порушений сон, апетит. Або ж протестувати, коли бачить певне середовище, коли там стається щось травмуюче для неї», – пояснює психотерапевтка.
Також якщо дитина раптом категорично відмовляється йти до садка, школи чи гуртка – це привід, аби поговорити з нею. І не завжди йдеться про сексуальне насилля.
Якщо прикрий випадок або ж злочин вже трапився, важливо не звинувачувати дитину. Будь-яка її реакція у стресовій ситуації є нормальною, наголошує психотерапевтка. А батьки, своєю чергою, мають створити у дитини відчуття безпеки. Адже абсолютно вся відповідальність за злочин є на кривднику, до того ж, якщо це ще й доросла людина.