У четвер, 13 травня, Офіс генпрокурора передав до суду обвинувальний акт щодо бойовика так званої «ДНР» через катування полонених у підпільній в’язниці «Ізоляція» у Донецьку.
Як повідомила «Радіо Свобода» із посиланням на джерела в правоохоронних органах, йдеться про Євгена Бражнікова. Він потрапив на контрольовану урядом України території під час останнього великого обміну полонених 29 грудня 2019 року.
У чому обвинувачують бойовика
Прокурори Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, передали до суду обвинувачення «за сприяння у діяльності терористичної організації та жорстокому поводженні з цивільним населенням» (ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України).
«Досудовим розслідуванням установлено, що обвинувачений з квітня 2014 по грудень 2019 року сприяв діяльності окупаційної адміністрації РФ в тимчасово окупованому Донецьку, виконуючи розпорядження керівництва підпільної в’язниці «Ізоляція» – «Міністерства держбезпеки ДНР». Зокрема, він застосовував до полонених, які незаконно утримувались у катівні представниками НЗФ РФ, тортури та завдавав тілесних ушкоджень з метою отримання показань про начебто вчинення ними злочинів. Встановлено, що внаслідок дій обвинуваченого постраждало 9 цивільних осіб, що є серйозним порушенням Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року», – йдеться у повідомленні Офісу генпрокурора.
Євген Бражніков – колишній правоохоронець, звільнився з органів наприкінці 2000-х. У 2014-му став активним учасником «русской весни», активно допомагав проросійським мітингам, нападав на учасників проукраїнських акцій.
Колишній в’язень «Ізоляції» Станіслав Асєєв стверджує, що Бражніков був частиною адміністрації в’язниці, хоча мав карну статтю на окупованій території.
«Його звинувачують у тому, що він був правою рукою цього Куліковського-«Палича» (один із начальників в’язниці, – ред.), він брав участь у катуваннях і побитті інших в’язнів, у тому числі через це міг вільно пересуватися територією «Ізоляції», мав певні привілеї від адміністрації. Власне, він навіть інколи (інші в’язні дають свідчення) просто відчиняв двері камер», — розповів Станіслав Асєєв «Радіо Свобода».
За даними Офісу генпрокурора, наразі офіційно встановлено 78 жертв катувань у підпільній в’язниці «Ізоляція». За цими фактами повідомлено про підозри чотирьом особам.
Водночас у поліції Донецької області заявили, що мають інформацію про більш ніж 70 бойовиків, які можуть бути причетні до злочинів у в'язниці.
«Ізоляція» до війни
З 2010 року і до початку російської агресії у цехах колишнього заводу ізоляційних матеріалів у Донецьку діяв центр сучасного мистецтва «Ізоляція».
9 червня 2014 року на територію заводу зайшли озброєні люди, зокрема й бойовики батальйону «Восток». Вони захопили приміщення арт-центру.
Керівники центру вважають одним з організаторів захоплення «Ізоляції» голову так званої ЦВК «ДНР» Романа Лягіна, який до того був постійним відвідувачем виставок.
Після захоплення майданчик для відкритих дискусій перетворився на закритий таємний об'єкт так званого «Міністерства держбезпеки ДНР», де концентрувалася не лише гуманітарна, а й військова допомога з РФ – зберігалася зброя та техніка, перебували військові.
Пізніше зі слів полонених і заручників, котрі поверталися за обмінами, стало відомо, що в «Ізоляції» діє в'язниця, у якій незаконно утримують людей.
Своєю чергою, представники культурної фундації «Ізоляція» оголосили, що працюватимуть у вигнанні, оскільки не можуть продовжувати свою діяльність у рідних стінах. Відтоді платформа працює у Києві.
Хто керує «Ізоляцією»
Від моменту створення в’язниці і до 2018 року «Ізоляцією» керував російський найманець на прізвисько «Палич», або «Перший», як його між собою називали бойовики.
За словами колишніх заручників, «Палич» не просто керував конвоїрами, а й сам полюбляв брати участь у знущаннях.
У 2018-му бойовики таки прибрали «Палича» з «Ізоляції». Колишні заручники наголошують, що його точно не вбили, бо він й далі приїжджав до в’язниці для участі в катуваннях людей.
На сайті «Миротворець» бойовика на прізвисько «Палича» ідентифікують як Дениса Куликовського, однак наразі немає підтверджень цієї інформації.
У лютому 2018 року, після чергового побиття одного з ув'язнених, «Палича» відсторонили. Замість нього керувати в’язницею поставили росіянина з позивним «Кузьміч» та заступника «Палича» — Юру-танкіста.
Концтабір для чужих та своїх
Як у місцевих, так і у росіян панує думка, що «Ізоляція» – це в’язниця виключно для проукраїнського населення в окупації. Однак щонайменше половина, а в деякі часи – навіть більша частина в'язнів «Ізоляції» – це так зване місцеве «ополчення». Водночас сюди рідко потрапляють пересічні бойовики. До «Ізоляції» кидають тих, хто може бути небезпечним у першу чергу серед «своїх».
Колишній в’язень «Ізоляції», журналіст Станіслав Асєєв повідомив, що за два з половиною роки перебування у донецькій в’язниці, лише через одну камеру пройшли представники батальйонів бойовиків «Легіон», «Спарта», «Вітязь», 1, 3 і 5 «бригад» 1 АК, «4 бригади» 2 АК (Луганськ), при цьому – їхній найвищий командний склад і навіть декілька заступників місцевих так званих «міністрів».
Зокрема, Асєєв пригадав кілька ситуацій з ув’язненими бойовиками.
Так, полковника так званої «5 бригади 1 АК ДНР», заступника командира бригади Юрія Чайковського кинули до «Ізоляції» восени 2019 року за звинуваченням у шпигунстві на користь України. За словами самого Чайковського, в його кабінеті під столом виявили прикріплену скотчем флешку, на якій містилися технічні характеристики російського міномета, які він ніби й передав СБУ.
Сам Чайковський пояснював своє ув’язнення давнім конфліктом із російським ГРУ, яким ще у 2015-му він відмовив в одній із контрабандних схем.
Підполковник «4 бригади 2 АК», заступник командира бригади Сергій Ставнічний потрапив до «Ізоляції» восени 2017 року зі зламаними пальцями, до того понад місяць провівши у підвалі.
Ставнічний разом з цілою групою бойовиків із Луганська був кинутий до «Ізоляції» через конфлікт інтересів із ФСБ. Спочатку його звинуватили у шпигунстві на користь України та торгівлі зброєю, але за фактом був засуджений за «незаконне зберігання зброї».
Крім того, серед «гостей» концтабору опинився і так званий «міністр сільського господарства» «ЛНР» Руслан Сороковенко. За словами Асєєва, перший час Сороковенко взагалі ледь міг розмовляти після пережитих катувань.