2012 рік запам’ятався виборчим процесом до парламенту, кадровими змінами в уряді, тупцюванням навколо угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, обростанням новими кримінальними справами екс-прем’єра Ю.Тимошенко та екс-міністра МВС Юрія Луценка, скандальними та менш гучними рішеннями Верховної Ради, з яких найрезонансніший закон про мову.
Законодавчі ініціативи Верховної Ради
12 січня Верховна Рада заборонила рекламувати ворожок та астрологів на телебаченні, а також у газетах і журналах
17 січня набрав чинності закон про декриміналізацію.
У березні депутати підтримали заборону куріння на стадіонах і в ресторанах, а вже у травні ВРУ ухвалила закон про повну заборону куріння, продажу, а також реклами тютюнових виробів на стадіонах під час Євро-2012 і загалом повністю заборонила куріння у громадських місцях.Однак це не заважає самим нардепам курити просто в приміщенні Ради.
13 березня Рада затвердила єдиний номер екстреного виклику 112, цього ж дня ВРУ ухвалила доопрацьований Митний кодекс України, який набув чинності у червні.
15 березня Верховна Рада підвищила мінімальний шлюбний вік для жінок до 18 років.
Також народні депутати дозволили медикам використовувати наркотичні засоби.
13 квітня Верховна Рада Україна прийняла в цілому проект нового Кримінально-процесуального кодексу.
У травні ВРУ ухвалила закон України «Про правила етичної поведінки» нардепів, суддів і чиновників. Також Рада не дозволила засудженим обирати собі лікаря. Крім того, Рада ввела в Україні реєстраційний облік місця проживання та перебування фізичних осіб.
Одним з найрезонансніших законопроектів ВРУ цьогоріч став законопроект про наклеп, яким занепокоїлися і в Організації з безпеки і співпраці в Європі. Журналісти вимагали зняти законопроект, яким передбачалося повернення кримінального покарання про наклеп,з розгляду. Газети вУкраїні на знак протестувийшли з білими шпальтами. Генсек Ради Європи закликав Раду зупинити закон про наклеп , автор закону захотів його відкликати. Комітет зі свободи слова рекомендувавскасувати голосування за «наклеп».
20 листопада в Україні набув чинності новий КПК.
У грудні Верховна Рада України ухвалила Закон "Про всеукраїнський референдум" та підтримала закон, згідно з яким спікера парламенту обиратимуть відкритим голосуванням на засіданні.
Битва за мову
У березні ІТАР-ТАРС оприлюднило інтерв’ю Президента України, з якого зробили висновок, нібито він заявив про те, що Україна найближчим часом прийме закон про дві державні мови – українську та російську. У тому ж інтерв’ю президент додав, що українці зацікавлені в наданні російській мові статусу державної. Згодом з’ясувалось, що Янукович говорив про Європейську хартію про мови.
У травні регіонал Вадим Колесніченко заявив, що питання статусу російської мови залишається актуальним. 24 травня Верховні Раді не вдалося проголосувати за законопроект про мови через бійку в залі. Однак вже 5 червня 5 червня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект про засади державної мовної політики, ініціатори якого – народні депутати від ПР Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов. Під час мітингу на захист української мови біля Верховної Ради відбулися сутички між прихильниками Партії регіонів і опозиціонерами.
Представники творчої інтелігенції України, політики, юристи, громадські діячі створили Всеукраїнський комітет на захист української мови, а ZAXID.NET ініціював збір підписів, щоб не допустити прийняття антиукраїнського законопроекту Ківалова-Колесніченка.Однак 3 липня Рада таки ухвалила в цілому мовний закон Ківалова-Колесніченка, яких Донецька та Луцька міськради вимагали позбавити громадянства. Було оприлюднено список поіменного голосування за мовний законопроект, а опозиція назвала таке голосування сфальсифікованим.
Глави церков закликали Януковича не підписувати мовний закон,а українці виявили свій протест голодуванням. Незважаючи на протести, голова ВРУ Володимир Литвин підписав закон про засади державної мовної політики, що розширює застосування російської мови на регіональному рівні, а вслід за ним 8 серпня це зробив і Віктор Янукович.Невдовзі з ліцензії на телерадіомовлення було вилучено графу про мову.
Вже в серпні Севастополь, Донецьк та Запорізька область надали російській статус регіональної.Міська рада Красного Луча, що на Луганщині,також офіційно визнала російську мову регіональною. Одеська обласна рада вслід за міською радою ухвалила рішення про реалізацію на території регіону положень закону "Про засади державної мовної політики", що передбачає надання російській мові статусу регіональної.
Миколаївська область, Луганськ і Запоріжжя зробили російську регіональною. Натомість у Берегово на Закарпатті регіональною стала угорська мова.
Російська стала регіональною у Дніпропетровську . Берегівська райрада на Закарпатті надала угорській мові статус регіональної.Також російська стала регіональною в Донецьку.
Натомість 16 серпня депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнати закон "Про засади державної мовної політики" таким, що не має на території Тернопільщини жодних правових наслідків, тобто нечинним. 22 серпня аналогічне рішення прийняли депутати Івано-Франківської облради.А Львівська обрада визнала нечинним мовний закон двічі.
Наприкінці грудня у Раді зареєстрували законопроект про скасування мовного закону, однак розглядатимуть його новообрані депутати вже після канікул.
«Житіє» політиків
- президента
На початку 2012 року на президента Віктора Януковича подали до суду через скасування Дня Свободи, однак 28 березня ВАСУ підтвердив законність скасування Дня свободи.Проте одним судовим позовом проти президента цьогоріч не обійшлося – 16 липня об'єднана опозиція подала у Вищий спеціалізований суд позов проти Віктора Януковича за узурпацію влади, а у вересні – звернулася до ВАСУ з позовом проти президента України Віктора Януковича для надання пояснень "у вчинених злочинах".До позову приєдналися майже півмільйона українців. Януковича звинуватили в порушенні Конституції, зокрема, через те, що він підписав закони про пенсійну реформу, Податковий кодекс, закон про мови, однак суд повернув позов.
Янукович отримав антипремію «Золотий будяк», а крім того, українці назвали його найбільшим розчаруванням року. Однак це не перешкодило президенту втретє очолити ТОП-200 найвпливовіших українців.
Апеляційний суд Києва визнав законним скасуванняпостанови про порушення кримінальної справи стосовно другого президента України (1995-2005) Леоніда Кучми про його причетність до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. А 26 червня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтвердив законність зняття обвинувачень у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.
- міністрів та нардепів
За три перші місяці 2012 року 11 "регіоналів" жодного разу не з’явились на сесії.
У березні БЮТ-Б виключилаз фракції Наталію Королевську, а та у відповідь вийшла з КОД (Комітету опору диктатурі).Вже наприкінці року, програвши зі своєю політсилою «Україна, вперед!» вибори, Королевська таки отримала міністерський портфель.
У січні подав у відставку міністр фінансів Федір Ярошенко, на його місце призначено Валерія Хорошковського, який доти очолював СБУ.
У лютому президент здійснив низку кадрових ротацій. Зокрема, призначив Раїсу Богатирьову віце-прем'єр-міністром України - міністром охорони здоров'я України. На посаду секретаря РНБО глава держави призначив Андрія Клюєва, а Ігоря Калініна – головою Служби безпеки України. 23 березня Янукович призначив міністром економічного розвитку і торгівлі України Петра Порошенка. Невдовзі стало відомо, що за рейтингом журналу «Фокус» Порошенко – найбагатший український чиновник, тоді як сім’я Ахметова виявилась найбіднішою у топ-10 заможних родин України за версією цього ж видання.
Валерію Лутковську обрали Уповноваженим з прав людини.
Конституційний суд у серпні визнав конституційним обмеження депутатської недоторканності та збереження звання президента, навіть якщо особа була усунута з посади в порядку імпічменту.
Після виборів-2012 і початку роботи нової ВРУ Янукович прийняв вiдставку Азарова і всього Кабміну, та вже невдовзі підписав указ про призначення Азарова прем’єр-міністром.Спікером нового парламенту став представник Партії регіонів Володимир Рибак, Ігор Калєтнік – першим віце-спікером, а «свободівець» Руслан Кошулинський – другим віце-спікером Ради.
24 грудня Янукович призначив новий Кабмін. Першим віце-прем'єром став Сергій Арбузов, віце-прем'єрами призначені Юрій Бойко, Костянтин Грищенко та Олександр Вілкул. Створені два нових міністерства і дві служби – Міністерство доходів і зборів України, Міністерство промислової політики України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України.
Міністерство податків і зборів, створене на базі Державної податкової служби та Митної служби, очолив Олександр Клименко.
Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій, створеної на основі МНС і Держінспекції техногенної безпеки України, призначений Михайло Болотських.
Міністром Кабінету міністрів призначена Олена Лукаш, крісло міністра фінансів зберіг Юрій Колобов, а вкріслі міністра науки та освіти всидів Дмитро Табачник. Міністром внутрішніх справ залишився Віталій Захарченко, а міністром юстиції – Олександр Лавринович. Міністром соціальної політики призначено Наталію Королевську, а міністром економічного розвитку і торгівлі призначений Ігор Прасолов. Міністром екології та природних ресурсів став Олег Проскуряков.Міністром регіонального розвитку і ЖКГ став Геннадій Темник, міністром інфраструктури – Володимир Козак, глава «Укрзалізниці», міністром енергетики та вугільної промисловості – Едуард Ставицький. Павло Лебедєв став міністром оборони України. Леонід Кожара очолив МЗС.Наразі не призначені глава новоствореного Мінпромполітики, а також глави Мінагрополітики та Мінкультури.
Вибори-2012
У квітні КС заборонив одночасно обиратись в Раду за списками і по мажоритарці. Представники ВО «Свобода» заявили, що на вибори йдуть самостійно, а лідери "Батьківщини" Ю.Тимошенко і "Фронту змін" А.Яценюк заявили про формування спільного списку. «Наша Україна» вирішила йти на вибори на чолі з Віктором Ющенком, оскільки не вдалося домовитися з об’єднаною опозицією, а партія Гриценка приєдналася до об’єднаної опозиції. Колишній голова політради партії "Наша України" Валентин Наливайченко приєднався до партії УДАР. Партії УДАР і «Батьківщина» узгодили кандидатів у більшості округів, а Партія регіонів стала абсолютним лідером за кількістю олігархів, які балотувалися в парламент.
Тим часом ЦВК подбала про додаткові кошти на проведення виборів: новий кошторис становив 1,2 млрд грн. На думку експертів, виборча кампанія-2012 була найдорожчою.
30 липня в Україні почалася передвиборча кампанія. У перші дні свої списки оприлюднила Об'єднана опозиція, Партія регіонів, КПУ, УДАР, "Свобода". Загалом до ЦВК подали документи – за списками і по мажоритарних округах – понад 9 тисяч кандидатів, зокрема, стати нардепами виявили бажання 3,5 тис. мажоритарників.
Невдовзі ЦВК виключила 13 осіб зі списку «Батьківщини», зокрема, лідерів опозиції ЮліюТимошенко і Юрія Луценка. У відповідь Об’єднана опозиція подала до суду на ЦВК. Раніше перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що ні Тимошенко, ні Луценко не зможуть взяти участь у виборах до парламенту, оскільки вони – злочинці. Своєю чергою Апеляційний суд не дозволив Тимошенко і Луценку йти на вибори. Також ЦВК зняла з перегонів 27 мажоритарників від Об’єднаної опозиції. А УДАР зняв 26 своїх мажоритарників на користь опозиції
За час виборчої кампанії політики подали проти ЗМІ 103 позови, а партія «Україна - Вперед!» подала до суду на соціологів через рейтинги.
ЦВК зареєструвала понад 2 тисячі міжнародних спостерігачів.
Вибори до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 року за змішаною пропорційно-мажоритарною системою: 225 депутатів обирали за списками політичних партій (бар'єр для проходження в Раду - 5%), ще 225 - в мажоритарних округах.
Кількість зіпсованих бюлетенів на виборах перевищила мільйон.
Під час виборів спостерігачі та кандидати зафіксували чимало порушень, зокрема, при підрахунку голосів. Місія ОБСЄ розкритикувала парламентські вибори, назвавши їх кроком назад, а спостережна місія Парламентської Асамблеї Ради Європи заявила, що вони не виражають волю українського народу. Місія спостерігачів Канади зауважила, що вибори в Україні не повністю відповідали міжнародним стандартам. У відповідь в МЗС пообіцяли врахувати всі зауваження міжнародних спостерігачів. А в ГПУ наголосили, що більшість скарг про підкуп виборців не підтвердилась.
Опозиція висловила намір безстроково пікетувати ЦВК через фальсифікацію результатів виборів. Своєю чергою ЦВК ухвалила рішення про необхідність провести перевибори в 5 округах з 13 проблемних.
Врешті опозиція таки вирішила йти до парламенту, попри фальсифікації . Склад нової Ради, до якої пройшло 5 партій, – такий.
Україна – Євросоюз
Верховна Рада закликала Європейський Союз не затягувати підписання Угоди про асоціацію з Україною. Натомість МЗС Люксембурга закликало ЄС посилити тиск на Україну через недотримання прав людини і вибіркове правосуддя.Загалом Україна опиниласьна 5 місці за кількістю скарг в Євросуді з прав людини.
24 травня Європейський парламент ухвалив резолюцію за підсумками дебатів «Ситуація в Україні, справа Юлії Тимошенко» у якій закликав Україну негайно звільнити засуджених за політичними мотивами
19 липня ЄС парафував угоду про зону вільної торгівлі з Україною, яка є частиною угоди про асоціацію міжУкраїною та ЄС.
У вересні Європарлемент назвав умови підписання для України угоди про асоціацію, одна з яких – припинення переслідування опозиції в Україні. Однак в МЗС заявили, що українська влада заради підписання угоди про асоціацію з ЄС не звільнить колишнього прем’єра Юлію Тимошенко чи екс-міністра МВС Юрія Луценка. Натомість Німеччина пообіцяла заблокувати Угоду про асоціацію, поки Тимошенко не звільнять.Однак новий глава представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський не підтримав ідею введення санкцій стосовно України, а Президент Республіки Польща Броніслав Комаровський очолив щорічний рейтинг "Топ-10 лобістів України у світі".
У ЄС розпочато розслідування інформації про порушеннях міжнародних домовленостей при видачі віз громадянам України.
У жовтні ЄС підтвердив намір досягти безвізового режиму з Україною. Зокрема угоду про асоціацію можуть підписати до листопада 2013 року. Однак саміту Україна-ЄС не буде ще найближчих півроку.
Справа Тимошенко
Тривали колізії довкола хвороби Юлії Тимошенко – для їїобстеження прибули німецькі та канадські фахівці, загалом у медкомісію увійшло 5 іноземних лікарів і 6 українських. Генпрокурор Віктор Пшонка доручив лікувати Тимошенко за межами Качанівської колонії. Згодом ГПУ перевіряло заяву екс-прем'єра про заподіяння їй тілесних ушкоджень у колонії, а також достовірність відео, на якому нібито Тимошенко ходить по камері. 20 квітня Тимошенко, протестуючи проти брутального поводження, почала голодування, яке припинила 9 травня.
І за ґратами щодо Тимошенко провадили кримінальні справи, зокрема, наприкінці березня прокуратура передала до суду справу Тимошенко щодо ЄЕСУ, суд розпочав розгляд справи 19 квітня, а на початку травня скерували до суду справу про реанімобілі, закуплені урядом Тимошенко для МНС. А заступник генпрокуророра Ренат Кузмін пообіцяв надати США докази причетності Тимошенко до 4 убивств.
В інтерв'ю німецькому виданню SUPERillu Янукович визнав Тимошенко лідером за кримінальними справами. Раніше президент заявляв, що дуже хоче помилувати Тимошенко, але не може, поки всі судові інстанції в Україні і Європейський суд з прав людини не приймуть рішення у її справі. Однак 9 серпня Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ України залишив у силі вирок Тимошенко в «газовій справі», за яким її засуджено до 7 років позбавлення волі.
29 жовтня екс-прем'єр Юлія Тимошенко оголосила голодування на знак протесту проти фальсифікації виборів. Після того, як опозиція таки вирішила йти до Ради, Тимошенко порадила 12 першочергових законів і припинила голодування.
Європейський cуд з прав людини відкрив провадження за скаргою Тимошенко, сама ж екс-прем'єр України у зверненні до конгресу Європейської народної партії попросила обмежити свободу пересування в Європі для представників української влади.
Наприкінці грудня Об’єднана опозиція заявила, що ініціюватие референдум за звільнення Тимошенко, однак візьметься до цього вже в 2013 році.
Справа Луценка
16 лютого Юрій Луценко виголосив у суді останнє слово, яке прокурор назвав «політичним маніфестом». 27 лютого 2012 року екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка було засуджено до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Європейський Союз був розчарований вироком, винесеним щодо екс-глави МВС і розцінив його як сигнал про продовження в Україні судової практики, яка не відповідає міжнародним стандартам, а доповідач ПАРЄ Марія-Луїза Бек назвала Юрія Луценка «жертвою політичної вендети».
Захисник Луценка Олексій Баганець подав до Апеляційного суду Києва скаргу на вирок Печерського райсуду. Апеляційну скаргу також подала дружина екс-міністра Ірина.
У травні Апеляційний суд Києва визнав правомірним вирок, винесений колишньому міністру внутрішніх справ України Юрію Луценку.
На початку липня Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу Луценка. Прокуратура змінила обвинувачення Луценку. У справі Луценка про отруєння Ющенка було закінчено судове слідство, а підсудний заявив, що він ні в чому не винний.
31 серпня Луценка етапували до Менської колонії.
26 грудня минуло два роки від арешту Луценка. Ув’язнений екс-міністр, який має проблеми зі здоров’ям, вимагає, щоб його лікували у приватній клініці.