ZAXID.NET традиційно підбиває підсумки важливих політичних подій року, що минає, які сталися в Україні та на Львівщині.
Без мандатів
Суд забрав мандати у чотирьох депутатів/Фото "Вести"
Тасування парламентської колоди почалося відразу після виборів і тривало впродовж року – хтось переходив із фракції у фракцію, а хтось став позафракційним. Однак цьогоріч створено небувалий прецедент: рішенням суду 4 депутатів позбулися своїх мандатів. У лютому, нібито через фальсифікації виборів, ВАСУ визнав недостовірними результати у двох мажоритарних округах, де були обрані Олександр Домбровський та Павло Балога. А у березні депутатських повноважень суд позбавив й захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка, визнавши, що будучи нардепом, той займався ще й адвокатською діяльністю. Також було позбавлено мандата й регіонала Андрія Веревського, який суміщав роботу в комітеті Верховної ради з головуванням в агрофірмі «Кернел Холдинг».
Парламентська криза
Блокування трибуни парламенту через неперсональне голосування/Фото: рух "Чесно"
Перша половина року відзначилася довготривалою блокадою Верховної Ради, що була зумовлена звинуваченнями у не персональному голосуванні депутатів. Врешті, у Раді ввели сенсорну кнопку, яку нібито обдурити не можна, після чого парламент так толком і не запрацював. Переломним стало так зване виїзне засідання у стінах одного з комітетів на вулиці Банковій, яке показало, що парламентська більшість може працювати і не у сесійній залі. Впродовж року не припинялися протестні акції парламентської опозиції «Вставай, Україно!», більшість з яких не були успішними або резонансними. Винятком стало відзначення 18 травня Дня Європи у Києві, коли сталося масштабне зіткнення опозиції з найнятими владою спортсменами. З цього дня в Україні з’явився термін «тітушки» – похідне від прізвища Вадима Тітушка, який під час мітингу «засвітився» у побитті двох журналістів.
Нова справа Тимошенко
Тимошенко у Качанівській колонії/Фото: Українська правда
Цей рік видався нелегким і для ув’язненої екс-прем'єрки та лідерки опозиції Юлії Тимошенко. Ще в січні її звинуватили у вбивстві Євгена Щербаня. Після справ щодо ЄЕСУ та газових угод з Росією – це третя і найбільш серйозна справа проти неї. Якщо звинувачення доведуть, то їй загрожує довічне ув'язнення. І хоча впродовж року у «справі Щербаня» було допитано близько десяти свідків з обох сторін, за весь рік серйозних зрушень у справі не було.
Звільнення Луценка
Після 3 років перебування за ґратами Луценко вийшов на волю/Фото: Ольга Сніцарчук
Натомість, насолодитися свободою після майже трирічного перебування за ґратами Менської колонії, зміг екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. У квітні цього року Віктор Янукович підписав указ про його помилування. Нагадаємо, що рішенням суду Юрій Луценко відбував покарання за зловживання службовим становищем, розкрадання державного майна в особливо великому розмірі, а також за використання підроблених документів.
Провал Євроінтеграції
На підтримку євроінтеграції щонеділі у Києві збираються тисячі українців/Фото: УНІАН
Після дев'яти років затишшя з часу Помаранчевої революції народ знову зібрався на Майдан. Напередодні Вільнюського саміту люди зібралися на центральній площі Києва, вимагаючи підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Віктор Янукович угоду не підписав, тож вже за кілька днів протест почав згасати. Однак, після кривавого розгону в ніч на 30 листопада, коли спецназівці спробували витіснити з площі людей, протести спалахнули з новою силою – вже на ранок Євромайдан зібрав сотні тисяч людей. А чергова нічна спроба «зачистити» майдан 11 грудня та жорстоке побиття журналістки Тетяни Чорновол 25 грудня вночі – стали причинами, через які люди стоять на майдані досі та зустрічатимуть там Новий рік і Різдво.
Довибори до парламенту
Лише один з п’яти мандатів дістався опозиції/Фото: ЛігаБізнесІнформ
Якщо рішенням суду четверо парламентарів впродовж року Раду покинули, то наприкінці року ще п'ятеро туди потрапили після грудневих довиборів. Зокрема, ЦВК оголосила, що до парламенту потрапили Віктор Пилипишин, Михайло Поплавський, Микола Круглов, Руслан Бадаєв та єдиний з цієї п’ятірки новобранців опозиціонер Леонід Даценко.
Важкі сланці Львівщини
Після гучних скандалів Львівська облрада погодила видобуток сланцевого агзу/Фото: ZAXID.NET
Тим часом на Львівщині головною політичною подією року, безумовно, слід вважати голосування за погодження угоди про видобуток сланцевого газу у Львівській обласній раді. Після тривалих дискусій і відчутного спротиву Львівської обласної ради проти погодження угоди (через що облраду ще в червні розкритикував і прем’єр-міністр Микола Азаров), 3 жовтня відбулося скандальне засідання, на якому після сварок проект угоди все ж-таки погодили. В цей час в облраді вперше повною мірою проявився розкол між ВО «Свобода» з одного боку і ВО «Батьківщина» і УДАРом – з іншого.
Губернаторська «тройка»
Львівщину очолив одіозний Олег Сало/Фото: ZAXID.NET
Рішення облради щодо угоди про сланцевий газ сприймалося, як перемога тогочасного голови Львівської ОДА Віктора Шемчука – однак не минув і місяць, як його звільнили з посади, і адміністрацією призначили керувати опального Олега Сала. Власне губернаторська чехарда також стала політичною подією року для регіону, адже за рік область мала трьох голів ОДА: з початку року до березня її ще очолював Михайло Костюк, а з березня до кінця жовтня – Віктор Шемчук.
Місцеві довибори: спроба №2
Для Львівського виборчкому надрукували бюлетні без відома ОВК/Фото: ZAXID.NET
На початку року приводом для політичних скандалів у Львівській області натомість були проміжні довибори депутатів Львівської облради – внаслідок того, що низка депутатів облради стали народними депутатами. Спочатку вибори призначили на 27 січня, однак вони не відбулися через нестачу коштів – повідомлялося про потребу в 7 млн грн. Врешті довибори відбулися лише 7 квітня, після скандалів з несанкціонованим друком бюлетенів.
Заборона, що догнала «догналітів»
Догналітам заборонили проводити акції у всьому Львові/Фото: ZAXID.NET
Впродовж року на Львівщині, в першу чергу – у Львові, також тривали більш чи менш помітні акції секти, відомої, як «група Догнала». Зокрема, вони брали участь в акціях проти видобутку сланцевого газу на Львівщині, і їх представники зірвали завершення сесійного засідання облради 3 жовтня. Конфлікти були також пов’язані з тим, що «догналіти» проводили свої акції щонеділі біля Костелу Єзуїтів у Львові. Після кількох судових заборон виконавчий комітет міськради заборонив «догналітам» проводити акції в цілому місті.