Після виборів активну частину електорату чекали неймовірні відкриття. Наприклад, партія «Варта», яка вела молодих і безкомпромісних активістів у Львівську міську раду, встигла знайти порозуміння з ветеранами політичної сцени ще до того, як висохло чорнило на протоколах ТВК. Для тих, хто традиційно «голосував серцем», це стало несподіванкою, хоча, якби вони цікавилися персоналіями, а не тільки новим логотипом партії, то б так не дивувалися. Просто одні досвідчені політики об’єдналися з іншими. Проте найцікавіше попереду, і ритуальні танці навколо дати першого-другого засідання є цьому підтвердженням.
Оскільки міська рада поставила високу планку, то обласним депутатам не залишилося нічого іншого, як увірватися в інформаційний простір зі своїми «розкладами». З одного боку, утворили офіційну більшість (це ще називається «консолідація патріотичних сил») включно з УГП. Остання, нагадаю, обіцяла з тими, кого вважає корупціонерами, не об’єднуватися. Але цього запалу не вистачило навіть на одне засідання. З іншого боку, заступником голови обласної ради від ЄС став «слуга народу». Деякі ідеологічно підковані за час кампанії виборці сприйняли це як відверту уринотерапію в живі очі. І не помилилися, оскільки їм тут же долили, розказуючи про «традиційну практику давати посаду заступника опозиції». Тут можна хіба що згадати історію про звільнення Парасковії Дворянин, як приклад того, для чого голові облради заступники.
Простіше кажучи, все, що наші місцеві політики тримали в собі під час виборчої кампанії, все, що їх пучило довгий час, вилилося інформаційним потоком за один тиждень. Не дивно, що народ, м’яко кажучи, здивувався. Тут уже «аморфна маса, яка не дійшла до дільниць», може запитати «свідомих», чи допомогла їм їхня активність і чи пишаються вони своїм вибором так само сильно, як у день голосування.
І взагалі, дивлячись на результати волевиявлення тепер, пора ставити запитання, чи є «свідома» частина електорату дійсно свідомою? Були якісь рухи через те, що в списках є одіозні персонажі? Сильно народ цікавився біографією тих, кого висували «партійні осередки»? Та ні. «Свідомому» електорату розповіли байку про «відкриті списки», записали для годиться порядних людей в непрохідну частину і порадили «вписувати номер свого кандидата в клітинку», підвищуючи в такий спосіб відсоток за партію. Ну і «свідомі» не підвели – повелися, ніби то «чорна п’ятниця», а їм якраз видали премію. Ти молодий і хочеш змін? Тоді «Варта». Хочеш, щоб твій голос почули? Голосуй за «Голос». Україна в небезпеці і Львів на передовій! Тоді «ЄС». А якщо Львів в небезпеці, тоді «Самопоміч». Все просто, насправді.
Звісно, були винятки. Є порядні депутати, є розумні виборці. Але результат, тим не менше, «на табло».
Але є хороші новини. Якщо ви думаєте, що простий виборець нічого не вирішує, подумайте про депутатів. Когось «заганяють на засідання» міської ради, когось туди «не пускають». Хтось змушений ставити химерні позначки в бюлетені для таємного голосування за керівництво області, щоб потім можна було вирахувати «неправильних». Непроста доля депутатів. Навіть на рівні Верховної Ради, про що свідчить щире здивування депутатки Софії Федини. Поки її колеги мовчки роблять вигляд, що так і було задумано, вона не може зрозуміти, чого заступником патріотки став «зелений слуга». Треба віддати належне, могла ж просто промовчати.
Спробую пояснити. Гроші самі себе не зароблять. А сидіти п’ять років в залі на Винниченка, клепаючи гнівні звернення на адресу антинародного режиму, дурних нема. Ці гроші (за якими, власне, і прийшли більшість новообраних) можна заробити, коли є порозуміння між радою та адміністрацією. От і вся місцева політика.
Є, до речі, один дійсно об’єднавчий чинник, який чомусь вперто воліють не помічати. Це Фірташ і його монополія на розподіл газу. Точніше його прагнення заробляти на «маленьких» і «середніх» українцях. Спочатку оголосили, що ціни на транспортування газу піднімуть вчетверо, трохи згодом – всього лиш удвічі. Оце і є політика, це вам не комунальні поліклініки продавати.