Президент Росії Владімір Путін після заколоту намагається отримати більшу лояльність силовиків, щоб утримати владу. Про це пише The New York Times.
Як повідомляє видання, немає підтвердження арешту причетних до заколоту або людей, близьких до Прігожина. Це різко контрастує з наслідками спроби державного перевороту в Туреччині 2016 року, коли протягом пів року було заарештовано близько 40 тис. осіб.
Повідомлення про долю генерала Сергія Суровікіна, якого вважають близьким до Прігожина, були спекулятивними. Деякі з них, в тому числі від американських посадовців, свідчили, що він міг бути затриманий або заарештований. Водночас з’являлися заяви, що Суровікіна «незабаром відпустять», якщо взагалі затримували.
«Арешт генералів кинув би армію в безлад», – сказав співрозмовник NYT, який «знайомий з Путіним десятиліттями». Він говорив на умовах анонімності, оскільки побоювався наслідків за обговорення чутливих питань.
Очевидна обережність стала ще одним свідченням того, що Путін, незважаючи на разючий гнів через те, що він називає «зрадою» Прігожина, тягнеться до звичного набору інструментів для утримання влади. Зокрема, Путін підвищує зарплати солдатам та силовикам. Також, як повідомляє NYT, він пообіцяв надати більше зброї одному з найвідданіших керівників своєї служби безпеки – голови Росгвардії Віктору Золотову.
Водночас надання військовим і службам безпеки ще більших грошей і повноважень несе в собі певні ризики. Деякі експерти, з якими поговорило видання, припускають, що інші угруповання всередині них можуть «піддатися спокусі» і підняти інший заколот, послідувавши прикладу Прігожина.
Також аналітики припускають, що новий «акцент» Путіна на ще більшій лояльності силовиків може вплинути на ефективність Росії на полі бою. Якщо принцип лояльності буде більш важливим, ніж ефективність, то не буде тих ризиків, які були пов'язані з заколотом. Але не буде і надії на більш ефективне функціонування системи.