Український політв’язень, дисидент і колишній народний депутат України Левко Лук’яненко помер у суботу, 7 липня в лікарні в Києві після тривалої хвороби у віці 89 років,, повідомила його дружина Надія Лук’яненко в коментарі Радіо Свобода. Він помер у реанімації лікарні «Феофанія» під час лікування наслідків інсульту.
Раніше про те, що Лук’яненко потрапив до реанімації, повідомив екс-народний депутат Володимир Яворівський.
Левко Лук’яненко – дисидент, співзасновник Української гельсінської групи, народний депутат чотирьох скликань Верховної Ради. Удостоєний звання Герой України. Був першим надзвичайним і повноважним послом України в Канаді, та очолював комісію з питань помилувань при президентові Вікторові Ющенку. Автор «Акта проголошення незалежності України». Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.
Лук’яненко народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. Через підпільну антирадянську діяльність у травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу, проте через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15-ма роками позбавлення волі. Кару відбував у Мордовії.
Свої співчуття у зв’язку зі смертю Левка Лук’яненка висловили президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Зокрема, Порошенко заявив: «Він [Левко Лук’яненко] з когорти справжніх героїв! А вони не вмирають. Вічна пам’ять...».
Гройсман, у свою чергу, назвав Левка Лук’яненка «людиною, яка все своє життя присвятила служінню Україні. Боротьбі за її волю і Незалежність».