Малайзійська прісновода креветка – найбільша у світі. Її вага може сягати майже кілограма, хоча найчастіше в їжу використовують особин вагою 30-50 грам. Креветка унікальна тим, що готується виключно живою – у неї немає нервових закінчень, тож болю вона не відчуває (раптом ви переживаєте).
ZAXID.NET розповідає, як подружжя львів’ян Вікторія і Назар Мороз вирощують креветку Макробрахіум Розенберга майже в самому центрі Львова і продають її у європейські ресторани.
Європейці дізналися про цю креветку завдяки українцям
Підприємство «Українська креветка» у 2019 році заснували на Київщині військовий Олександр Рябошлик і волонтер Олексій Слєпньов. Олексій був першим, хто привіз малька Макробрахіума Розенберга в Україну і зміг його тут інкубувати. Після успіху підприємці стали продавати малька і вчити інших незвичному бізнесу.
Вікторія Мороз працювала у б’юті-сфері, а її чоловік Назар займався магазинами з європейськими товарами. Але 2020 рік приніс пандемію коронавірусу і проблеми для бізнесу подружжя.
«Якось я сиділа вдома, дивилася телевізор і побачила рекламу ферми креветок Олексія і Олександра. Мене це зацікавило, бо це було незвично. Ми подзвонили, проконсультувались. У вересні у нас з’явились три перші басейни, на яких ми вчилися. Згодом справи пішли добре, засновники "Української креветки" це побачили і зробили нас партнерами. Ми представляємо підприємство у західному регіоні – проводимо навчання, продаємо обладнання і малька», – розповідає Вікторія Мороз.
Зараз пара має три приміщення із 15-ма басейнами сукупно.
Упродовж трьох років, що Вікторія і Назар вирощують креветку, місцеві ресторани не надто цікавилися такою продукцією. Можливо, через незнання. А от європейські, зокрема у Польщі, Німеччині, інших країнах, закохалися в малайзійську креветку, вирощену в Україні.
«Вони раніше про таку не знали. Це українці відкрили її для Європи. Важливо і те, що там її вирощувати невигідно – надто висока собівартість, тому вони купують у нас. Хоча зараз в Україні, зокрема на заході, багато людей беруться за цю справу, попит все одно перевищує пропозицію. Українські ресторани теж починають цікавитися цією креветкою, тож зараз це дуже рентабельний бізнес», – розповідає Вікторія Мороз.
Як виростити креветку
Одна з ферм Вікторії і Назара розташована неподалік центру Львова – на вул. Жовківській, в одному зі старих складських приміщень. Ми зустрічаємось там об 11:00 – у креветок якраз час сніданку. Попри прохолоду і дощ надворі, клімат у приміщенні схожий на тропіки. Це – ефект від п’яти басейнів, температура води в яких становить 28-30 градусів, і від утеплення будівлі за принципом термоса. Власне, головне – це температура води, а також кисень і фільтрація.
«Креветки активні вночі. Зараз ми ввімкнули світло і вони спокійно сидять, хто де. Деякі вилазять на ящики – там вони будуть линяти, скидатимуть панцир, що дозволить їм набрати вагу. За правильної температури води і режиму день/ніч, вони линяють дуже часто і активно ростуть», – пояснює Вікторія.
Креветка Макробрахіум Розенберга не має нервових закінчень, тож нічого не відчуває, також вона не бачить. Основний орган її чуття – нюх. За запахом вони знаходять їжу. Що їдять львівські креветки?
«Їжа для них повинна містити білок і хітин, також їм потрібні мікроелементи. Вони харчуються двічі на день, на ніч даємо трохи більше корму, але їх не можна перегодовувати, краще недогодувати. Їдять все. Ми даємо зелень, кору дуба, кропиву, гриби, м’ясо. Вони будуть рости лише за умови збалансованого раціону», – розповідає Вікторія Мороз.
Підопічні Вікторії і Назара (фото ZAXID.NET)
У залежності від регіону вирощування раціон креветок різниться, адже власники ферм намагаються годувати їх місцевими продуктами, щоб зменшити собівартість. Так, на Закарпатті креветок годують равликами, на півдні до великої війни використовували дрібних рачків – гаммарус, місцеву зелень.
Раціон для вихованців кожного окремого господарства складають індивідуально під час навчання майбутніх фермерів. Заготовки із сумішшю можна тримати в морозильній камері.
Окрім того, у басейни з креветками час до часу додають по кілька ложок звичайної солі та глину і крейду. Періодично тварин сортують – щоб креветки одного розміру жили в одному басейні, адже більші можуть відбирати їжу у менших, і ті не будуть рости. Для сортування із басейнів майже повністю спускають воду, залишаючи трохи на дні, а потім за допомогою пластикового ящика збирають креветок в купу і вручну, як на овочевому полі, розкладають за розмірами. Важливо їх не пошкодити.
Із обладнання для вирощування креветок потрібні басейни із фільтрами, киснем і підігрівом. На фермі Вікторії і Назара вода в басейнах нагріває приміщення – завдяки утепленню цього достатньо. Взимку іноді допалюють дровами. Під час перебоїв з електроенергією також придбали джерела безперебійного живлення і генератори (креветки глухі, тому шум генераторів і звук сирен на них не впливають).
«Зараз усі комплекти на продаж новим фермам мають джерела безперебійного живлення, що можуть працювати близько десяти годин. Креветка може деякий час побути без фільтрації чи в трохи холоднішій воді, але їй постійно потрібен кисень», – пояснює Вікторія.
Загалом спосіб створення необхідного креветкам мікроклімату кожен власник ферми обирає сам – залежить, що йому вигідніше.
Обладнання ферми креветок (фото ZAXID.NET)
До товарного стану українська малайзійська креветка росте 4 місяці – за цей час вона набирає вагу до 25-30 грамів, що користується найбільшим попитом у замовників. Іноді її вирощують до 50 грамів – така креветка продаватиметься дорожче, адже в неї вкладено більше ресурсів. Загалом цей вид креветок може рости до 500 грамів, а то й кілограма.
«Креветки вагою до 50 грамів мають найніжніше м’ясо, чим більша креветка, тим м’ясо стає жорсткішим. На смак вони більше схожі на раків чи лобстерів, відходів всередині хвоста не мають, клешні можна заготовляти окремо – для пасти, супів тощо», – говорить Вікторія Мороз.
Креветку потрібно транспортувати в Європу живою. Для цього дорослих особин у різних фермерів на заході Україні, що мають договір з «Українською креветкою», збирають і везуть у Київ Вікторія і Назар. Іноді з Києва приїжджають самі засновники. Далі товар відправляють на експертизу і у спеціальних басейнах (якщо велика партія) або бочках з обладнанням везуть в Європу. Там креветки знову проходять експертизу в лабораторії і вже тоді потрапляють на тарілки.
«Українська креветка не містить жодних хімічних речовин, адже харчується органікою, що важливо для замовників», – додає Вікторія Мороз.
Як приготувати креветку
Вікторія і Назар кажуть, що ніколи не купують креветок у супермаркетах – смак і користь від них не ті, що від свіжої. Утім, своїх «вихованців» вони теж не їдять.
«Беремо в колег іноді, якщо хочеться. Вони дуже смачні, особливо тушковані на вогні чи запечені», – каже Вікторія.
Особливість малайзійських креветок у тому, що перед приготуванням їм можна додати бажаного смаку. Наприклад, якщо готують для дітей, то перед тим годують їх ананасом чи манго, щоб був солодкавий присмак. Серед дорослих поціновувачів популярна «п’яна креветка» – коли її живу напоюють, наприклад, віскі, а потім готують. Також за допомогою солі їй можна надати «морського» присмаку.
Українські ресторани, зокрема львівські, досі не купували креветку Макробрахіум Розенберга. Але тепер, каже Вікторія, починають цікавитись. Лише виробництво продукту в Україні наразі не може закрити попит.
Для тих, хто захоче спробувати незвичні страви, у Львові незабаром відкриють ресторан під брендом «Української креветки», де з неї готуватимуть страви на будь-який смак.
Скільки потрібно вкласти в креветку
Вікторія розповідає, що на заході України креветкові ферми користуються все більшою популярністю. Дехто для початку встановлює пару невеликих басейнів, щоб навчитися вирощувати креветок на практиці і зрозуміти, чи їм підходить такий бізнес. Якщо розводити креветок для себе – як курей – це можна робити просто у великих акваріумах.
Якщо ж людина хоче вести повноцінний бізнес і продавати свою продукцію, то старт коштуватиме від п’яти тисяч доларів.
«У цю суму входять басейни з необхідним обладнанням – чотири менших, два більших, як вам подобається. Також – мальок, навчання, сертифікація і договір про збут креветки. Ми приїжджаємо і встановлюємо комплекси, постійно консультуємо і ведемо початківців», – розповідає Вікторія Мороз.
Вона додає, що дехто в Україні так закохався у креветковий бізнес, що має триповерхові басейни. Подружжя Мороз теж розширює виробництво – біля приміщення з басейнами на Жовківській будується нове на 400 м2. Там буде стаціонарний промисловий басейн.
Наразі із трьома фермами на 15 басейнів Вікторія і Назар справляються самостійно. Щоправда, креветок у двох інших фермах час від часу годують родичі, що мешкають неподалік.
«Тут ми годуємо зранку і ввечері – десь по півтори години. Періодично чистимо басейни, як акваріуми, сортуємо креветку. На інші дві ферми їздимо пару разів на тиждень і теж доглядаємо за ними. Насправді, тут немає нічого складного, просто креветка, як і будь-що інше, потребує догляду», – говорить Вікторія Мороз.
Із одного басейну об’ємом 7-8 м3 кожні чотири місяці можна зібрати 10-15 кг креветок на продаж. Ціна кілограму в Європі стартує від 100 доларів – залежить від розміру. Труднощів із експортом, каже Вікторія, немає.
«Це перспективний ринок, адже попит на цю креветку є, а вирощувати її в Європі – дуже дорого. Тому ми чекаємо, що буде відкриватися все більше ферм "Української креветки"», – говорить Вікторія Мороз.
Отже, це може бути хорошим стартом для тих, хто змінює або починає життя спочатку. До того ж, на початок власної справи в межах програми єРобота можна отримати грант від держави, яка нещодавно додала вирощування креветок до класифікації видів економічної діяльності і пообіцяла підтримувати розвиток аквакультури в Україні.