Те, що відбувалося в помаранчевому таборі й до сьогодні, – це не є біда політичних сил, це біда тих людей, які колись їх підтримували. А тепер ці люди зрозуміли, що їх просто використали. Сьогодні ж нема адекватної відповіді, припустимо, «Батьківщини», «Нашої України» чи Руху щодо того, що відбулося зі «Свободою». Повинна ж бути якась оцінка.
Таку позицію висловив в інтерв’ю ZAXID.NET заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Ігор Шурма.
«Такої оцінки не зроблено. Це або хтось заховався в кущі і не хоче говорити, або підтримує такі дії. Тоді є чітка уява, що нас в майбутньому чекає», - наголосив І. Шурма.
Коментуючи свої колишні заяви про те, що Олег Тягнибок працював з Олександром Волковим і дуже тісно співпрацював з Петром Димінським, чиновник відповів: «В 2004 році, коли я був у парламенті, коли було багато протистоянь, я мав можливість спілкуватися з багатьма людьми, мав багато інформації, яка була актуальна на той час. І ніхто ніколи не заперечував, що, допустимо, та чи інша людина працює з тими чи іншими людьми. Я тоді озвучив, щоб всі прекрасно знали, з ким співпрацював (Тягнибок, - ред.). Більше інформації ви від мене не почуєте. Нехай кожен собі аналізує. Якщо той самий Олександр Волков, Петро Димінський чи Олег Тягнибок скаже, що це неправда, тоді будемо далі говорити».
«Пам’ятаєте відкриття Цвинтаря Орлят, багато львів’ян туди допустили? А коли встановлювався у нас меч-щербець. Всі проковтнули ту пігулку. Все було красиво. До речі, запитайте Олега Тягнибока, як він з Шурмою голосував у сесійному залі щодо цих питань… А потім відкривали пам’ятник у Павлокомі, коли слова, де було написано, що вони загинули від рук українських націоналістів, перев’язали українською стрічкою, і вища посадова особа держави в тому всьому бере участь, як і у Львові на Цвинтарі Орлят. Тоді запитання, чи є випадкова реакція тих людей, які «душу рвали» на собі, щоб 2004 року привести до президентства Ющенка. Це пряма зрада! А тепер, коли вже бога нема, царя нема, цар скинутий, тепер реакція людей є абсолютно адекватна до тих накопичених незадоволень і жалів від зрад», - зазначив І. Шурма.