На Саміті НАТО у Вільнюсі 11-12 липня Україна може отримати від Альянсу гарантії безпеки, які будуть «чимось середнім» між тим, які від НАТО раніше отримали Фінляндія та Ізраїль. Про це заявив президент Чехії, колишній голова Військового комітету НАТО Петр Павел в інтерв'ю «Радіо Свобода», опублікованому в четвер, 15 червня.
«Я чув про два типи або сценарії гарантій. Один – це гарантії, які були надані Фінляндії від початку процесу ратифікації її вступу. Інший підхід до гарантій безпеки застосований для Ізраїлю. Можливо, ми побачимо щось посередині. Але я думаю, що якщо ми зафіксуємо на папері те, що ми вже робимо для України, а також включимо цей довгостроковий план підтримки, для мене це звучить як гарантія», – заявив президент Чехії.
За його словами, питання гарантій безпеки для України від НАТО також залежатиме від того, скільки коштів західні країни захочуть виділити на такий план.
Стосовно готовності України вступити в НАТО Петр Павел заявив, що українська армія має найбільше досвіду, якщо порівняти її з будь-якою армією НАТО. У технічному плані – «якщо ще не готова, то дуже скоро буде готова відповідати стандартам НАТО», наголосив президент.
Нагадаємо, Фінляндія офіційно стала членом НАТО 4 квітня 2023 року. Вона разом зі Швецією відмовилася від нейтралітету після нападу Росії на Україну і вирішила вступити до НАТО з міркувань безпеки. Її вступ до Альянсу пройшов швидше, ніж у більшості інших країн. Вже наприкінці червня 2022 року країни НАТО вирішили офіційно запросити Фінляндію стати членами Альянсу.
Ізраїль не є членом НАТО, але з Альянсом підтримує партнерські відносини. Генсек НАТО Єнс Столтенберг раніше неодноразово наголошував, що Північноатлантичний договір передбачає гарантії безпеки лише членам блоку і тому Альянс не захищатиме Ізраїль у разі нападу на нього, наприклад, Ірану, і не братиме участі у врегулюванні на Близькому Сході. Проте «ізраїльська модель» передбачає надання військової допомоги, у тому числі техніки, зброї та розвідданих. Допомога США Ізраїлю наразі викладена у 10-річних угодах, і остання з них зобовʼязує Вашингтон надати військову допомогу на суму 38 млрд доларів у період із 2019-го по 2028 рік.