Міністерство освіти та науки взяло курс на початок офлайн-навчання листом «Про підготовку до початку та особливості організації освітнього процесу у 2022/23 навчальному році».
Проте, як на мене, ідеальний варіант – опитування батьків, що б показувало, скільки батьків готові віддавати дітей на офлайн чи онлайн-навчання. Тобто вчитель дає коротку анкету, батьки її заповнюють, а результати передаються директору, який може зрозуміти основні запити від батьків. В ідеалі, батькам треба зібрати підписи та подати письмову заяву про онлайн або очне навчання.
Можливий також варіант змішаного навчання. Деякі школи поєднували в час легкого карантину живий і онлайн формати, коли частина дітей була в школі, частина підключалися онлайн. Для цього потрібні засоби комунікації та відповідні технічні засоби.
В умовах воєнного часу впроваджується очний освітній процес у приміщеннях навчальних закладів виключно за погодженням з органами влади. У Львові розглядають варіант очного навчання, але тут є багато нюансів, які треба враховувати.
У школах, де планують розпочати офлайн-навчання, всі укриття повинні відповідати встановленим вимогам. Є рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Найважливіші:
- укриття мають бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації, мати примусову або природну вентиляцію;
- має бути не менше двох евакуаційних виходів, один з яких може бути аварійним;
- місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів обраховується з розрахунку 0,6 кв.м площі основних приміщень на одну особу;
- обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них людей впродовж не менше 48 годин, мати контейнери для їжі та води, медикаменти.
Якщо у школі немає власного укриття, можна використовувати сусідні великі укриття, які на відстані до 100 м від закладу освіти, це за рекомендаціями. Але у випадку навчання малих дітей – це може бути занадто велика відстань. Якби я була директором, то розпочинала б навчання лише за наявності власного укриття.
На мою думку, навчання може проводитися лише на 1 поверсі або у напівпідвальних приміщеннях, пристосованих до цього. Тоді можна буде оперативно переміщатися в укриття, а не бігти з 2-3 поверху, бо тоді ніхто гарантувати безпеку дітям не зможе. У такому разі, навчання може відбуватися почергово у різні дні або бути розподіленим на кілька змін. Це на розгляд директора школи і педради.
Якщо батьки не погоджуються на очну форму навчання, то вони можуть обрати будь-яку форму навчання для своєї дитини: дистанційну або екстернат.
Для моніторингу укриттів у кожній області створені комісії. Сьогодні наявність укриття підтверджується у кожній четвертій школі, інспекція ще продовжується. У Львівській області цей показник вищий – з 1130 закладів освіти укриттями нині забезпечені близько половини закладів, а саме 450, і 40 – мають бомбосховища.
Викликом є і те, що часто мешканці будинків теж використовували укриття в школах. З 1 вересня у школах це буде дозволене лише учням та педагогам. Тут дуже важлива роль територіальних громад. Я звертаюся до мера Львова та голів ОСББ, щоб зібрати екстрену нараду та пояснити, чому люди не можуть заходити в укриття шкіл та як їм діяти. Чудовий приклад Одеси: вони знайшли кошти на облаштування укриттів. У бюджеті міста Львова є кошти з ПДФО з усіх, хто працює, та від ЗСУ. За рахунок цього треба придумати, де найефективніше побудувати та почати будувати хоча б 1 сучасне укриття.
Я зверну увагу на Сихів, там усі укриття розташовані в школах, а мешканці взагалі не можуть ними користуватися. Також на Сихові велика кількість панельних будинків, що несе найбільшу загрозу. Тому я прошу міську владу вже придумати систему, що саме будуть робити мешканці Львова з 1 вересня.
Потрібно дуже серйозно поставитися до питання вибору навчання: вчитель буде зобов'язаний вивести усіх 30 дітей, тому дуже важливі психологічна підтримка та дисципліна дітей. Я б рекомендувала за кожним класом закріпити декілька вчителів-предметників, щоб припадало не більше 10 дітей на 1 вчителя.
На жаль, цивільні об'єкти та школи можуть бути об'єктом вогневих уражень, тому якщо допускати дітей, то лише у повністю підготовлені укриття. Дистанційне навчання точно буде на всіх окупованих територіях та у прифронтових зонах. Також до нього долучаться діти, які перебувають за кордоном, але хочуть залишатися в українській системі освіти.
Отже, з 1 вересня «живе» навчання може розпочатися лише у відносно безпечних регіонах України. Потрібно повністю підготувати укриття та відпрацювати систему дій під час сигналу «Повітряна тривога». Повинна бути досліджена думка батьків, адже це вони, директор та вчителі несуть спільну відповідальність за безпеку дітей та саме між ними має бути порозуміння для налагодження освітнього процесу.
Завжди має бути варіант дистанційки для тих батьків, які не готові віддавати дітей на офлайн-навчання. МОН треба системно і ґрунтовно покращувати якість онлайн-освіти, а на місцях треба працювати над створенням безпечних укриттів. Бо вже зрозуміло, що за такою моделлю буде навчатися багато українських дітей з 1 вересня.
Початок нового навчального року не буде простим. Навчатися в умовах війни не просто, але ми витримаємо. ЗСУ, кожен українець та українка працюють для цього. Наші діти будуть мати успішне майбутнє в незалежній, сильній та успішній Україні.