Про перспективи транскордонної залізниці між Україною і Польщею

16:32, 31 серпня 2021

Днями мало не закрили для руху залізничну ділянку Лінії102 Хирів-Нижанковичі, проте з огляду на суспільний інтерес закриття наразі відклали.

Здавалось би, перемога...

Минулої п'ятниці відбулася конференція «Перспективи відродження Лінії 102/108», на якій експерти Linia102.ua представили Дорожню карту відновлення міжнародного транскордонного залізничного сполучення Заґуж (Польща) – Хирів (Україна) з подальшим продовженням через Нижанковичі до Перемишля.

Документ містить попередній аналіз економічної та фінансової стійкості проєкту та доводить доцільність своєї реалізації для розвитку депресивних районів Самбірщини. Він також містить підтверджені прикордонниками та митниками способи подолання контрабанди, яка стала причиною скасування маршруту Хирів-Заґуж у 2010 році.

Під час однієї з робочих зустрічей староста Бєщадського повіту Польщі Марек Андрух запропонував відновити залізничний рух з Устрик Долішніх із заїздом на 1 кілометр на територію України – до автобусної зупинки перед пунктом пропуску «Смільниця». Цей крок не вимагає значних інвестицій, проте вирішить проблему відсутності громадського транспорту з України до гірських районів польських Бєщад.

Проєкт має високі шанси на реалізацію: його підтримує Львівська обласна державна адміністрація та місцеві громади. І цьому теж можна було б радіти, але по обидва боки кордону відбуваються тривожні речі.

Пандемія COVID-19 та пов'язані з нею карантинні заходи відкинули на кілька років ідею відновлення міжнародного поїзда Заґуж-Хирів-Нижанковичі-Перемишль, який завдяки linia102.pl з 2017 року щоквартально їздив закритою євроколією у технічно-промоційному форматі від Перемишля до Нижанкович.

Після повного загальнодержавного припинення пасажирського сполучення 18 березня 2020 року «Укрзалізниця» так і не відновила соціальний поїзд Самбір-Старява-Нижанковичі. Він був єдиним надійним і відносно недорогим засобом транспорту для місцевих мешканців.

Півторарічна відсутність поїздів призвела до офіційного закриття руху на дільниці Хирів-Старява та консервації вокзалу станції Хирів.

Звичайно, на п'ятничній конференції ми ставили питання відновлення цього внутрішнього поїзда, та не отримали чіткої відповіді від представників залізниці.

Під час конференції 27 серпня Кароль Гайдзік показав розклад руху поїздів з Перемишля, де зазначено відновлення руху найпопулярнішого на польському напрямку до пандемії експресу «Інтерсіті+» Київ-Перемишль. Та представники Пасажирської компанії УЗ стверджують, що досі очікують дозвіл польської сторони.

На сьогодні до 31 серпня в Польщі діє урядова заборона на залізничне сполучення з країнами поза Євросоюзом. В розкладі поїзд наразі планують, але неофіційно кажуть, що ця заборона буде продовжена з ініціативи Міністерства охорони здоров'я, адже Польща залишається закритою для туристичних та інших несуттєвих поїздок для негромадян ЄС, попри рекомендації Євросоюзу. Тож українські туристи продовжать заїжджати до Польщі через інші країни Шенгену.

Найгірша інформація з Польщі для реалізації проєкту «Лінія102/108» надійшла під час конференції. Джерела, наближені до Міністерства інфраструктури РП, повідомили, що, враховуючи тривалу відсутність офіційного зацікавлення української сторони у відновленні колії 1435 мм Нижанковичі-Смільниця, у міністерстві почали розглядати проєкт спорудження залізниці Перемишль-Устрики Долішні в обхід території України. Єдине, що стримує розбудову проєкту – надзвичайно складні умови прокладення колії в горах та вартість, яка в рази перевищує сумарний обсяг інвестицій в реконструкцію маршруту з Перемишля до Устрик Долішніх через територію України з українського та польського боків.

Якщо Польща все ж таки зробить ставку на колію в обхід України, Перша Угорсько-Галицька залізниця остаточно відійде в історію, оскільки підтримувати її виключно для внутрішнього сполучення невигідно. І мрії про комфортні тури до Бєщад чи про сполучення Перемишль-Хирів-Трускавець доведеться забути.

Тож слово за керівництвом «Укрзалізниці».

Особлива подяка Міжнародному фонду «Відродження» за можливість донести тему на широкий загал.

Оригінал