У середу, 15 червня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» розпочався новий виставковий проект куратора артцентру «Я Галерея» Павла Гудімова «Музи не мовчать». У виставкових залах понад 50 авторів з усієї України представляють мистецтво в режимі реального часу, те, що з’явилось від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
«Ніхто не міг спрогнозувати, що культура в умовах війни виявиться настільки плідною і потрібною. Ніколи не міг подумати, що таке скорочення дистанції між подіями й відображенням видасть стільки сильного матеріалу та захопить мене як куратора. Ця виставка не про війну. Вона про творчість у час війни, сміливість, свободу й оригінальність, які варто цінувати тут і тепер», – говорить куратор виставки Павло Гудімов.
Виставка займає увесь простір Порохової вежі (яка і сама по собі є військовою спорудою). І навіть виходить за її межі. На першому поверсі представлена медіа інсталяція архіву воєнного мистецтва «Війнотека». На моніторах можна подивитись дуже велику кількість матеріалу, створеному за останні роки.
Другий поверх є, по суті, вступом до виставки. Він називається «Неочікуване передбачуване». Це своєрідні передбачення художників. Так само на другому поверсі є роботи з циклу «Жахи війни» Гойї, є радянський плакат, який дуже чітко показує, що радянські методи продовжуються сучасною Росією тощо.
Експозиція третього поверху починається з розділу «Символи», де зібрані і васильківський півник, і кішка з Бородянки, і «Стефанія», і багато іншого. Є тут фрагмент проекту Жанни Кадирової «Паляниця», який представлений на бієнале у Венеції.
На третьому поверсі зібрані роботи, створені тут і зараз. Роботи класиків, таких як Ярослав Мотика, Тіберій Сильваші та інших, поєднуються з роботами молодих художників.
«Відразу після повномасштабного вторгнення я почав збирати всю інформацію про мистецтво під час війни. Це було і образотворе мистецтво, фольклор, музику, все, що народжується зараз. Тоді я зрозумів, що ця вся творчість така самодостатня і актуальна, що можна зробити те, що мало хто вміє – музей мистецтв воєнного часу в режимі реального часу. І ми це зробили з нашою командою. Планується, що ця виставка буде постійно змінюватись, розвиватись, наповнюватись новими сенсами», – розповідає Гудімов.
«Останні місяці Порохова вежа стала гуманітарним штабом. Тут плели сітки, тут було дуже багато людей, але не архітекторів чи художників. Але коли потонув крейсер «Москва», я подумав, що настав час повернути цей простір до звичайного життя. Адже наші українські музи точно не мовчать», – зазначає комісар проекту Богдан Гой.
У паралельній програмі проекту передбачено виставки в інших просторах, дискусії та зустрічі, лекції, концерти й кінопокази. Уже зараз у Галереї мистецтв, «Зеленій канапі» та «IconАrt» тривають персональні виставки художників, які беруть учать у проекті.
Частиною проекту є створення онлайн платформи, де буде представлено ще більше творів тих авторів, які представлені на виставці. Сайт запрацює уже з наступного тижня.
У проекті беруть участь: Володимир Будніков, Жанна Кадирова, Влада Ралко, Тіберій Сільваші, Дмитро Молдованов, Ярослав Мотика, Альбіна Ялоза, Ігор Янович, Юрій Денисенков, Ганна Друль, Андрій Дудченко, Ірина Каленик, Олександр Король, Володимир Костирко, Ростислав Котерлін, Антон Логов, Садан, Данило Мовчан, Володимир Семків, Денис Шиманський, Aza Nizi Maza, Pictoric, balbek bureau, Hochu Raju Re +, Дроздов та партнери, Андрій Варениця, та інші.
Цікаво, наголошує Гудімов, що настрій виставки оптимістичний, хоч і напружений. «Виставка не кричить трагедією, вона дає уявлення, що настрій у нашого середовища напружений, але оптимістичний», – наголошує куратор.
Також він розповів, що більшість виставок, які відбуваються у часи війни, оперують копіями або тиражними творами. У Пороховій вежі представлені оригіналами.
Виставковий проект триватиме до 18 вересня. А наприкінці літа він отримає своє продовження: у Свіржському замку відкриється виставка «Музи не мовчать. Фортифікації».
На головному фото фрагмент проекту Жанни Кадирової «Паляниця» (фото Катерини Сліпченко)