Усупереч війні у Львові триває мистецьке життя. Розповідаємо про п’ять виставок, які нещодавно відкрились у музеях та галереях Львова. Нічого дивного в тому, що всі вони так чи інакше є рефлексіями на тему війни.
Ретроспективна виставка Миколи Опанащука «Проникнення»
Національний музей (пр. Свободи), до 10 липня
В експозиції представлені роботи 1972–2020 років (фото Національного музею)
В експозиції представлено 90 робіт, які були створені художником упродовж 1972–2020 років. Усі твори виконано в одній техніці – відмивка тушшю.
На формування митця вплинули Вітольд Манастирський, Данило Довбошинський, Володимир Овсійчук і Роман Сельський, якому Микола Опанащук асистував упродовж двох років. Він також відвідував пленери, які в Карпатах, у Дземброні, організовувало подружжя Сельських.
Микола Опанащук – заслужений діяч мистецтв України; учасник понад 200 виставок, із яких 42 міжнародні та 67 персональних. Твори художника зберігаються в музеях і приватних колекціях у різних країнах світу, зокрема в Польщі, Франції, Швеції, Канаді, Бельгії.
Виставка Влади Ралко «Львівський щоденник»
Підгорецький замок, до 14 серпня
Художниця створила роботи у Львові від початку повномасштабного вторгнення Росії (фото Галереї мистецтв)
Виставка київської художниці Влади Ралко «Львівський щоденник» (на головному фото) презентує серію робіт, які художниця створила у Львові від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серія є мистецьким поглядом на російську агресію. Вона є своєрідним продовженням серії «Київський щоденник», створеної у 2013-2014 роках.
«Чинити опір садистській навалі агресора може лише людське, яке говорить. Україна та решта світу стикнулися зі злом, яке досі не назване, як годиться, а тому досі не покаране. Наслідуючи радянські технології, росія постійно ґвалтує словник. Насильницькі дії окупантів, а також їхня мова є гранично порнографічними – її замінили пропагандистські лозунги, що легітимізують звірський геноцид українців… Мовити своєю мовою є ділом художника та його сумлінням. Я роблю ці малюнки під час війни, бо не хочу бути німою», – йдеться у описі виставки.
Влада Ралко – одна з найвідоміших сучасних художниць. У своїй творчості вона часто піднімає питання ідентичності, актуальних соціальних та політичних контекстів. Влада Ралко народилася 1969 року в Києві, у 1994-му закінчила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури. З 1994 року член Національної спілки художників України. Живе та працює в Києві. Роботи художниці перебувають у музеях, а також приватних колекціях.
Персональна виставка Володимира Буднікова «Час війни»
Музей модернізму, до 14 серпня
Серію художник розпочав із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну (фото Галереї мистецтв)
Серію «Час війни» художник розпочав із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну й над якою продовжує працювати зараз.
«Російська агресія принесла руйнування та смерть, а також поставила перед усім світом нагальне питання: як назвати те зло, яке спокушає людину, поки все людське у ній не помре? На мою думку, російська держава несе не лише фізичну смерть. Ще з радянських часів її зусилля спрямовані на видалення людських якостей у живої людини. Перед моїми очима армія мерців, проти якої має об’єднатися живе людство. Інакше на нього чекає тріумф смерті», – говорить художник.
Володимир Будніков народився у 1947 році в Києві. Закінчив Київський державний художній інститут (майстерня Тетяни Яблонської). Із 1975 року – член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України, професор Української академії мистецтв.
Роботи художника є в музеях Києва, Дніпра, Запоріжжя, Чернігова, Бердянська, Сум, а також у публічних та приватних колекціях Австрії, Німеччини, США, Японії, Франції, країн Балканського півострова. Живе та працює в Києві.
Виставка «Дотик» Альбіни Ялози
Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt», до 19 червня
Художниця переосмислила ідею серії (фото Iconart)
Роботу над цим проектом художниця почала ще до повномасштабного вторгнення, але закінчила тільки зараз. Головна ідея змінилась, подолавши індивідуальні емоційні осмислення. Центральна робота переносить глядачів до біблійного сюжету «Зняття з хреста». Це ситуація українського сьогодення. Головне питання – чи зможемо ми прийняти ці жертви та переродитися?
Альбіна Ялоза народилась у 1978 році в Харкові. Закінчила Харківське державне художнє училище за спеціальністю «Живопис та Харківську державну академію дизайну та мистецтв за спеціальністю «Графіка». Живе та працює в Одесі.
Виставка Ігоря Колісника «Хаос та естетика»
Мистецька галерея «Зелена Канапа», до 26 червня
Роботи були створені за останні три місяці (фото «Зеленої канапи»)
Ігор Колісник створив нову серію творів з початком повномасштабного вторгнення. Війна спричиняє хаос. Ігор відображає його міняючи землю з небом місцями, перевертаючи прапор жовтим догори. Бо все що відбувається навколо – ламає логіку життя, його плин. Все відбувається невчасно і не так. Це породжує сум’яття і викликає збурення емоцій. Проте художник сублімує це в творчість.
Ігор Колісник народився у 1956 році. Є членом НСХУ. Живе та працює у Львові.
Ми використовуємо