Два тижні минуло після обрання представників до Сейму та Сенату Республіки Польща. У складі делегації від Місії ОБСЄ 15 жовтня я спостерігала за волевиявленням на парламентських виборах у Варшаві. Поділюся думками, що схожого між голосуванням в Україні й Польщі та який досвід проведення виборів нам варто запозичити.
Відмінності між організацією виборчого процесу в нашій та сусідній державах представники української делегації помітили ще за день перед виборами. Адже усі ми звикли до «дня тиші», коли за день до голосування заборонена агітація. Вся зовнішня політична реклама, борди, листівки мають бути прибрані. До цього залучаються комунальні служби.
У Польщі в «день тиші» ніхто не оновлює реклами. Проте агітаційні матеріали, оприлюднені раніше, дозволено залишати впродовж голосування. То ж виборці прямували до дільниць повз розміщені на різних площинах фотографії кандидатів від політичних сил. Справедливо все ж зазначити, що плакатів і великих рекламних бордів на вулицях польської столиці менше, аніж у розпал виборів ми звикли бачити в українських містах.
Ранок 15 жовтня на виборчій дільниці розпочався спокійно. Представники комісій розкладали бюлетені для виборів і для референдуму, що відбувалися одночасно. Якщо порівнювати саме бланки бюлетенів, то зазначу, що у нас вони друкуються на спеціальному папері. Кожен аркуш має порядковий номер. Це робиться з метою захисту від підробок та інших недоброчесних маніпуляцій. Бюлетені на дільницях у Польщі на вигляд простіші, друковані на звичайному папері. Очевидно на їх виготовлення витрачається менше коштів. Але за розмірами бюлетені великі, на виборах до Сейму (нижньої палати парламенту) на кожному окрузі оприлюднюються списки прізвищ чотирьох десятків кандидатів від кожної політичної партії чи блоку.
Ще одна суттєва відмінність – до членства у виборчих комісіях в Польщі залучаються довірені особи кандидатів, а не представники за партійними квотами.
Усі ми звикли, має бути дотримана таємність голосування. На виборчих дільницях з цією метою облаштовуються спеціальні кабінки. Так от простір для голосування громадян Польщі виглядає значно простіше. Ми бачили на столах складені щільні листи картону, якими з трьох боків обгороджувалося місце для волевиявлення. Впродовж дня такі конструкції розвалювалися, падали, що на мою думку, спричиняло певний дискомфорт. Але виборці на це не зважали, подекуди люди приходили сім’ями, або з друзями, навіть допомагали один одному. Загалом голосування відбувалося в атмосфері довіри, спокійно на більшості дільниць де близько 1000 виборців. На дільницях з більшою кількістю виборців формувалися черги і люди, навіть з дітьми стояли, чекали на вулиці, в темряві. Суттєвих порушень не зафіксовано, окрім «умовної таємниці голосування».
Для людей з інвалідністю завчасно були визначені локації, де вони могли безперешкодно проголосувати. Громадяни, які за станом здоров’я не могли прибути на дільницю мали можливість скористатися послугами поштового зв’язку, в листі зазначити свій вибір, або документально довірити право свого голосу близькій людині.
Щодо представництва політичних сил, особливістю виборів був прохідний відсотковий бар’єр. Для блоків і партій, які вже були представлені в парламенті прохідний відсоток становив 5%. А нові політичні сили для проходження до парламенту повинні подолати 8% бар’єр. Цього разу за таким принципом пройшов блок "Третій шлях".
У виборчих перегонах до Сенату Польщі брали участь 7 політичних партій та блоків, а прохідні місця між собою розділили п’ять із них: Право і справедливість, Громадянська коаліція, блок Третій шлях, коаліція соціал-демократичних партій Лівиця та партія Конфедерація. Додам, що у Верховній Раді України зараз також представлено п’ять політичних партій.
Конкуренція за місця в Сенаті (верхній палаті парламенту) не настільки висока. Це пов’язано з повноваженнями. Сенат налічує 100 представників та має право вето. Проте кадрові рішення, призначення міністрів, розподіл бюджету – це функції Сейму до якого обирають 460 представників. Тобто всього у Польщі 560 парламентарів.
Цього разу високою була явка виборців – 72%. Показник голосування перевищив результат попередніх виборів у 2019 році. Тоді на дільниці прийшло 62% виборців. Не дарма вибори 2023 називають знаковими, вирішальними, проводячи паралелі з важливістю голосування у 1989 році. Тоді перемогла «Солідарність».
Навесні 2024 року громадяни Польщі обиратимуть представників до органів місцевого самоврядування, а восени голосуватимуть за кандидатів до Європейського парламенту.
У 2025 році відбудуться вибори президента Республіки Польща.
Мені, як представниці Верховної Ради України, було дуже важливо стати свідком демократичних виборів 2023 до парламенту Польщі. Волевиявлення польського народу, за моїми спостереженнями, відбулося без фальсифікацій, відкрито і толерантно. Поляки розуміли важливість вибору вектору розвитку своєї держави. Саме тому явка на виборах виявилася високою.
Після формування нової коаліції у складі 248 осіб визначиться майбутній напрямок політичного, економічного, безпекового руху Польщі.
Україна готова до подальшої співпраці з демократично обраною владою та з народом Республіки Польща. Ми вдячні за надану допомогу і готові до партнерства на шляху до спільного європейського майбутнього.