Наразі правлінню Путіна в Росії ніщо не загрожує. Він позбувся опозиції, побудував поліцейську державу і переорієнтував економіку на військові рейки. Він також, найімовірніше, переможе на виборах. Однак це не означає, що він буде правити вічно. Колишній глава ЦРУ генерал Девід Петреус в інтерв'ю New Eastern Europe стверджує, що диктатор послаблює Росію.
- Новиною, яка повністю затьмарила перший день Мюнхенської конференції з безпеки, стала смерть Алєксєя Навального, який помер у російській в'язниці 16 лютого. Як ви розумієте цю подію?
- Це трагічно і глибоко сумно. Навальний був мужнім російським патріотом, і те, що він мав мужність повернутися до Росії, знаючи, що там на нього може чекати смерть, справді вражає. Смерть найефективнішого, найяскравішого і найталановитішого опонента Путіна й опозиційного діяча в Росії, який пішов з життя, ймовірно, не з природних причин, – це трагедія. Це також ще раз показує, у якому стані перебуває Росія. Нещодавно ми також дізналися, що головний потенційний опонент Путіна на березневих президентських виборах Боріс Надєждін був дискваліфікований на сфабрикованих підставах. Ми бачили, що сталося, коли Євгєній Прігожин кинув виклик Путіну. Ми також неодноразово бачили, що відбувається з тими, хто критикує царя...
- Що ви думаєте про те, як помер Навальний? Раніше була спроба його отруїти, і він був ув'язнений, коли повернувся до Росії. Однак з помстою не поспішали. Як ви трактуєте ці дії?
- Дійсно, дуже важко стежити за міркуваннями Путіна. Росія перетворилася на державу, якою керує одна людина, де придушено будь-яку подобу демократії і свободи слова. Росію часто описують як заправку зі зброєю. У цьому щось є. Насамперед це ядерна зброя, великі запаси нафти, природного газу і вугілля, які, на жаль, все ще знаходять покупців у всьому світі. Це основи російської економіки, яка зараз повністю переведена на військові рейки, щоб підтримувати жорстоке, нічим не спровоковане вторгнення Путіна в сусідню країну.
- Як ви вважаєте, наскільки чітким попередженням стане смерть Навального для інших членів російської опозиції у вигнанні? Чи зроблять вони висновок, що це станеться з кожним, хто повернеться, хто виступить проти Путіна і не підкориться йому?
- Що ж, Росія має довгі руки, і на чолі її стоїть людина, яка навряд чи має гальма, щоб віддавати накази про вбивства такого кшталту.
- Якої реакції Заходу ви очікуєте?
- Думаю, вона буде рішучою. Ми продовжимо процес посилення персональних фінансових санкцій, економічних санкцій та експортного контролю, переслідуючи тих, хто намагається обійти обмеження. Я також сподіваюся, що це збільшить готовність Заходу допомагати Україні.
- З відходом Прігожина, смертю Навального і практично гарантованою перемогою на виборах, чи можете ви сказати, що Путін найсильніший з того часу, як почалося вторгнення два роки тому?
- Я не впевнений, що «найсильніший» – це правильний термін, оскільки він передбачає певний рівень чесної, щирої підтримки з боку населення. Він, безумовно, зміцнив свою владу й усунув будь-яку можливу опозицію набагато більше, ніж будь-коли в минулому. Так що в цьому сенсі – так, Путін – новий цар. Але така влада часто супроводжується й певною слабкістю. Історія знає багато випадків, коли здавалося неймовірним, що тиран впаде, але це все ж таки ставалося. Пізніше, озираючись назад, здається, що це було неминуче, але неможливо передбачити, чи настане цей момент і коли.
- То в чому ж його слабкість? Чого йому варто боятися?
- Передусім людей. Якість життя росіян має погіршитися після того, як країна перейде на військові рейки. Росія не отримує повної ціни за свою нафту, і на додаток до цього, вона є об'єктом щораз більш жорстких фінансових, економічних і персональних санкцій. Так, економіка вистояла, і санкції не мали тих негативних наслідків, на які багато хто сподівався. Проте вона не була неушкодженою. Крім того, кількість втрачених Росією танків перевищує кількість бойових машин, які вона мала на початку війни. Вона все ще має багато старих танків на складах, які можна відремонтувати, але вона втратила величезну частину своїх бронетанкових сил. Тому вона також є слабшою військовою силою, ніж на початку війни.
- Що коли Путіну вдасться досягти своїх військових цілей, поставивши економіку на військові рейки? Як довго Росія зможе спиратися на міф про відновлення своєї значущості? Про те, що Путін знову зробить її великою?
- Ну, я не думаю, що він зробив Росію знову великою. Але можна сказати, що він зробив НАТО знову великим. За іронією долі, Путін критикує останніх лідерів Радянського Союзу за ослаблення і розпад СРСР, який він вважає найгіршою геополітичною катастрофою ХХ ст., століття, яке бачило дві світові війни і Велику депресію...
- Гаразд, але погляньмо на речі з російського погляду, а точніше з точки зору росіян, які підтримують війну. Вони скажуть, що «ми знову велика держава і у нас більше землі, ніж на початку». Як довго Путін зможе підтримувати такий стан речей?
- Я не знаю, але я впевнений, що Росія ослаблена Путіним, тому що вона зазнала і економічних, і людських втрат. Це стосується багатьох найкращих і найяскравіших росіян, багато з яких покинули країну. Спочатку ми спостерігали значний відтік дійсно талановитих людей, які більше не хотіли жити в країні, що функціонує так, як зараз функціонує Російська Федерація. Пізніше ми спостерігали ще один відтік російських чоловіків, які тікали з країни перед мобілізацією. Це правда, що з часом Росія адаптувалася до умов війни в Україні і її військовики навчилися, як краще інтегрувати безпілотники, долати протиракетну оборону за допомогою роїв безпілотників і ракет тощо. Але вони також продовжують атакувати, посилаючи хвилі людей на м’ясний штурм, якому передує масований артилерійський вогонь. Тому виникає запитання, як довго російський народ може це терпіти? Рано чи пізно російські матері і батьки повинні усвідомити, що відбувається. Я не впевнений, що це станеться скоро, оскільки Путін контролює не лише телебачення і традиційні ЗМІ, але й дедалі більше намагається контролювати соціальні мережі.
- Чи очікуєте ви, що Путін піде з життя мирно? Чи помре він від старості, в ліжку?
- Цього я насправді не знаю. Це, звичайно, питання без відповіді. Ніколи не знаєш, хто може з'явитися, але на цей момент скинути нинішнього диктатора буде досить складно. Поліцейська держава Путіна дедалі більше присутня в житті російських громадян, а будь-яка критика та інакомислення придушуються. Однак я не думаю, що ми повинні втрачати надію на те, що Путін може бути переможений і що його цілі в Україні не будуть досягнуті. Важливо пам'ятати, що якщо він досягне успіху в Україні, наступними можуть бути Молдова, Грузія і Литва, що матиме наслідки і для інших частин світу.
У книзі, яку ми написали у співавторстві з істориком Ендрю Робертом і яка вийде друком у жовтні 2023 року під назвою «Конфлікт: еволюція методу ведення війни від 1945 р. до України» (Conflict: The Evolution of Warfare from 1945 to Ukraine), ми висвітлюємо, як події в одній частині світу відлунюють в іншій. Висновок полягає в тому, що брак рішучості продовжувати підтримувати Україну неминуче послаблює опірність в інших частинах світу.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Wywiad z byłym szefem CIA gen. Petraeusem: Putin osłabił Rosję, ale nie przestała być groźna