Речі загиблих за Україну бійців покажуть у фотопроекті «Подвійний удар»

Речі загиблих воїнів зі світлин «розкажуть» про долю їхніх власників. Один з героїв майбутньої виставки ‒ соліст Паризької Ґранд-опери Василь Сліпак. Він приїздив на український фронт тричі. Рідні знали, що співак волонтерить, та про те, що Василь кулеметник на передовій, дізналися вже по його смерті. У фотопроект під назвою «Double pound» або ж «Подвійний удар» увійде люлька Василя.

«На жаль, Василь курив. Я з ним сварився, але він казав, що для його бас-баритону це не шкодить. Я після смерті брата з Парижа привіз цю люльку», ‒ поділився спогадами брат бійця Василя Сліпака Орест Сліпак.

Саме з люлькою брата Орест буде на світлині. Ця файка як символ Василя, що віддав життя за Україну.

Фотопроект «Double pound» як «Подвійний удар» серця кожного загиблого бійця готують двоє друзів Мар'ян Присяжнюк та фотомитець з Франції Юрій Білак. Вони їздять домівками воїнів і залишають на світлині їхні найцінніші речі. Це буде фотоісторія до трьох десятків героїв. Серед них ‒ і Андрій Юрга.

«Рідні Андрія, до прикладу, обрали як символ свого батька і чоловіка Святе Письмо. Якби, власне, я думав, що таке обрати серед того, що мене об'єднує з моїми рідними, то обрав би, можливо, горня, тарілку чи шапку.. Вони ж обрали саме Святе Письмо!», ‒ пояснив ідейник проекту, волонтер Мар'ян Присяжнюк.

Друзі, ідейники проекту, знимкують по всій Україні: були у Мукачевому, Маріуполі, Теребовлі, Харкові. Хочуть винести домівку, де боєць зріс духовно, на люд. Бо саме цей домашній затишок і нищить війна.

«От в нас є фото Олі зі малесеньким сином. Юрко Білак зробив таке фантастичне фото.. І ту річ, яку вони обрали для фотографії, ‒ це шеврон батька, з яким воював чоловік. Він називався «Шалений Роджер», здається..», ‒ розповів Мар'ян Присяжнюк.

«В Мукачеві була жінка, що отримувала вбрання від чоловіка, що загинув. І у тому вбранні ще був лист. То донька написала його татові. І цей лист був при ньому, коли чоловіка застрілили. Коли ми відкрили його, цей лист, то могли «прочитати» тризуб з цієї крові. То було «вау»… вражаюче..», ‒ поділився спогадами фотомитець Юрій Білак.

Мар'ян сам волонтер. Навчаючись у Варшаві на міжнародних відносинах, підтримував місцевий Євромайдан. Та залишив навчання і приїхав волонтерити у Київ, півтора року допомагав армії. Юрко ж фотографував війну.

«Для мене війна не існує на Донбасі. Для мене війна існує, по-перше, в голові і в серці. І вона існує навіть тут, у Львові. Тут уже питання: чи ми це бачимо, чи ми це не бачимо. З якого боку ми барикад?», ‒ пояснив Мар'ян Присяжнюк.

Світлини доповнюватимуть й історії-есе бійців, в оформленні Андруховича, Лариси Денисенко, Ірванця, Шкляра братів Капранових. Наприкінці літа світлини просто неба виставлять на Михайлівській площі столиці. А далі буде Львів, щоб кожен оцінив цей вибір героїв.

«Ми повинні бути великими оптимістами! Великими діячами ‒ в значенні, що треба діяти. Не сидіти, не критикувати. Не звинувачувати, а робити. А коли ми всі почнемо робити, творити, тоді все буде добре!», ‒ підсумував брат бійця Василя Сліпака Орест Сліпак.