Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник на прес-конференції у середу, 30 серпня, заявив, що підтримує надання звання почесного доктора міністру освіти часів Леоніда Кучми Василю Кременю, за яке одноголосно проголосувала вчена рада університету. Незважаючи на те, що рішення вченої ради викликало шквал критики в соцмережах, офіційної реакції університет так і не оприлюднив. Більше того – на прес-конференції ректор переконував, що Василь Кремень нібито впроваджував позитивні реформи та навіть неодноразово допомагав Львівському університету. На запитання журналістів про Василя Кременя Володимир Мельник реагував емоційно та заявив, що журналісти таким чином прагнуть «привернути до себе увагу». Ректор також детально перелічив досягнення Кременя на посаді міністра і додав, що давно з ним знайомий.
«Я досі відчуваю великий дискомфорт. Процедура і розмова про те, що треба присвоїти звання для Кременя, точилася більше як півроку. Це якщо хтось в університеті каже, що він не знав і не чув. Я предметно познайомився з Кременем у 2002 році, коли працював в обласній адміністрації. Ми мали великі програми з інвентаризації шкіл, будівництва. Вирішували будь-які питання. Він до посади міністра був президентом Національної академії педагогічних наук України. Я був деканом, і ми вже тоді мали контакт», – розповідає Володимир Мельник.
Реакція соцмереж на новину про звання почесного доктора для Василя Кременя
За словами ректора, Василь Кремень долучився до розвитку кафедри психології ЛНУ й саме через це тепер «не соромно за психологію у Львівському університеті». Також він зазначив, що Кремень сприяв розвитку факультету педагогічної освіти та філософського факультету, підтримував президента Віктора Ющенка та неодноразово відстоював у міністерстві освіти ректора Івана Вакарчука.
«Професори знали про присвоєння звання доктора Василю Григоровичу. Потім почала звучати критика, що він був і там, і там. Ви ж робите розслідування? Проведіть розслідування про позицію міністра освіти й науки Кременя під час Помаранчевої революції. Там хтось казав, що бігав сміливо, а в Кременя трусилися руки [ректор реагує на коментар історика Володимира В'ятровича]. Руки трусилися, бо в нормальної людини, не дурня, руки можуть труситися, але Кремень написав листа всім ректорам, що забороняє виключати студентів. Іван Вакарчук подякував йому за таку позицію. Тобто людські виміри в Кременя є. Українські виміри в Кременя є. Я перепрошую, це моя позиція», – говорить ректор.
Він наголошує, що Кремень проводив позитивні реформи й саме він готував Україну до вступу в Болонський процес. Тому, на думку Володимира Мельника, заслуги Кременя перекривають неоднозначні сторінки його біографії.
«Ну, була людина така. То що його стріляти? Він роботою показав, хто він такий. Я повторюю думку, що людина не те, що про неї говорять, і не те, що вона думає про себе. Людина – це її вчинки. Поставлю вам питання – чи Кремень як міністр робив позитивні реформи? Які програми відмінив Табачник? Перша програма – дванадцятирічна освіта, друга – книгодрукування за прозорою схемою. Кремень українець, який багато зробив, попри те, що в його біографії є такі сторінки й він їх не приховує. Він багато зробив, щоб до нього позитивно ставитися і працювали з ним на користь України. Але я не ухвалюю рішень, що звання почесного доктора залишається в силі чи ні!», – виголошує Володимир Мельник.
Інформація про те, що Василь Кремень отримав звання почесного доктора, з'явилася 29 червня. Наступного дня, 30 червня, ZAXID.NET намагався отримати коментар прес-служби, ректора ЛНУ та вченої ради. Однак відповіді на дзвінки не було. На сторінці університету у Facebook, під дописом про Василя Кременя користувачі критикували рішення та просили університет відреагувати. Проте адміністратори сторінки видаляли коментарі. Згодом, 5 липня, професор та член вченої ради Василь Лизанчук у коментарі «Високому замку» зазначив, що на засіданні вченої ради доповідачі говорили про наукові здобутки, але не суспільно-політичну діяльність. За словами Лизанчука, якби «наголосили й на таких дражливих моментах, то не було б підстав для зайвих розмов».
«А я вам поставлю питання. Ви спираєтесь на думку Лизанчука? Він не досліджував, він не знає, а якби досліджував, то було б інше питання. Опираюсь на думку колег з вченої ради. Взагалі, що значить досліджувати? Його біографія відома. Відомо, що створювалася нормальна партія європейського штибу СДПУ(о) Кремень вийшов, коли вона виступила проти Ющенка. Ви про це знаєте? Досліджуйте! Маєте функцію журналістського розслідування. Вважаю, що університет має робити право те, що він й зробив. Вважаю, що піднімаєте це питання, щоб привернути до себе увагу. Постійно говорю, що університет відповідальний перед суспільством, але якщо ми зробили щось, що не відповідає вашим цінностям, то це не значить, що ми неправильно зробили. Я вважаю, що Кремень для українського суспільства зробив багато. Він українець і не злочинець», – виголошує Володимир Мельник.
Далі ректор говорить, що він не розуміє питань журналістів і громадськості і яку відповідь має озвучити. На запитання, чому університет не реагував на критику в соцмережах та дзвінки ЗМІ, ректор почав звинувачувати ZAXID.NET в ігноруванні позитивних подій, які відбуваються в університеті. Він наголосив, що некоректно, коли ректор відповідає за рішення всієї вченої ради.
«Я ж не телефоніст, щоб сидіти на телефоні. Піднімаю тоді, тільки коли зможу. Якщо ви хочете почути відповідь, то скажіть, яку відповідь ви маєте почути. Пропоную заслухати Тараса Банаха і Михайла Зарічного. Вони розкажуть про унікальну конференцію Варшава – Київ. Чому ZAXID.NET цього не бачить? Дайте цю інформацію. Це перші особи математичного світу! Я розумію, що ця інформація не цікавить ZAXID.NET. Відповідайте. Які події позитивного характеру за півроку, які відбулися в університеті, ви висвітлювали? У 28 років Христина Гнатенко вже професор! Захистила по квантовій механіці. 28 років! Це ж унікальний феномен! І я тільки боюся, щоб вона не виїхала за кордон. Сказав їй: "Одружишся, тоді їдь"», – обурюється ректор.
Володимир Мельник зазначив, що в університету є й важливіші проблеми – від фінансових до людських. Однак він продовжує перераховувати здобутки. Згодом ректор повертається до питання про Василя Кременя й заявляє, що це критика лише заради критики й він такого не сприймає.
Після всіх запитань журналістів, які прийшли на прес-конференцію, ректор говорить, хотів би зробити щось хороше й прочитати тексти німецького письменника Ліона Фейхтванґера.
«На наступній зустрічі, коли ставитиму вам більше питань, то я б зміг би розказати про виклики європейської цивілізації, і що таке європейська цивілізація. І про роль університетів як сукупність людей, які об'єднуються на основі демократії. Як країна ставиться до університету, така країна. Університети закладають те, що має відбуватися в країні. Якщо будуть питання, то маєте всі канали для мене і колег. Я дуже перепрошую, що не навчився коротко відповідати. І якщо я піднімав тональність, то тільки з поваги до вас, бо я вас люблю й поважаю. Якщо я не поважаю, то я мовчу», – завершує ректор.
Нагадаємо, що Василь Кремень був членом комуністичної партії та працював у Центральному комітеті Компартії України (Із 1979 по 1986 роки) та ЦК КПРС (1986-1991 pp.). Там він займався питаннями розвитку освіти й науки. Крім цього, Василь Кремень працював заступником директора Російської академії наук.
Василь Кремень працював в Адміністрації президента Леоніда Кучми. У 1998 році його обрали до Верховної Ради за списком партії СДПУ(о).
У 2001 році під керівництвом Кременя створили Всеукраїнську соціологічну службу – кишенькову соціологічну компанію, яка мала б на замовлення влади виконувати нібито соціологічні опитування. Директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна у жовтні 2012 року зазначила: «Насправді "при Національній академії наук України" немає "Всеукраїнської соціологічної служби". Це структура незрозумілої приналежності з сумнівною серед соціологів репутацією, яка справді раптом з’являється в кожній виборчій кампанії, а потім зникає до наступних виборів».
Із 30 грудня 1999 до 3 лютого 2005 року Кремень був міністром освіти й науки України. На посаді міністра освіти Василь Кремень запам’ятався ідеями укрупненням вишів. Під час одного з таких об'єднань у Сумах відбувся масштабний протест студентів. Під час роботи в міністерстві освіти українофоба Дмитра Табачника Василь Кремень очолював Національну академію педагогічних наук, де досі працює.
У 2017 році Василя Кременя нагородили громадською антипремією «Академічна негідність у номінації «Посіпака-2017» із формулюванням «За відданість ідеям комуністичного виховання молоді за часів декомунізації».