Навпроти залізничної станції Мостиська II почалося будівництво так званого сухого порту площею 36,5 га. Власником майбутнього логістичного хабу є компанія з групи «Лемтранс» найбагатшого українського бізнесмена Ріната Ахметова. Запустити першу чергу та почати приймати вантажі обіцяють вже наприкінці поточного року.
Що таке «сухий порт» та де його будуватимуть
Сухий порт – вантажний термінал на суходолі, який через автошляхи чи залізницю пов’язаний з морським портом. Його головне призначення – перевантаження морських вантажів на внутрішніх напрямках, окрім того такий порт може надавати послуги зі зберігання та митного оформлення товарів.
На Львівщині його почали будувати в лісі навпроти станції Мостиська II на території колишнього паливного складу, до якого прокладені дві залізничні гілки – європейського та (пост)радянського розміру. Звідти лише 7 км до станції «Медика» у Польщі. Також до бази є заїзд з боку автотраси Львів-Шегині.
Цей промисловий об’єкт раніше належав компанії «Фірма «Львів-Петроль», що входила до групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, та перебував у заставі «ПриватБанку». Після того, як «ПриватБанк» став державним, він виставив старий склад на аукціон зі стартовою ціною 79,7 млн грн. Проте реалізувати його з першої спроби не вдалося, тож до других торгів вартість знизили до 31,89 млн грн. У підсумку базу продали за 31,92 млн грн, що лише на 20 тис. грн більше від початкової вартості.
За кілька місяців після аукціону, 18 вересня 2020 року Львівська ОДА припинила право постійного користування державною земельною ділянкою площею 36,5 га для «Львів-Петроль» і того ж дня передала її в оренду разом із під’їзними шляхами на 20 років ТОВ «Мостиська Драй Порт». Станом на початок березня 2021 року колишній склад пального також перебуває у власності цієї компанії.
Хто будує
ТОВ «Мостиська Драй Порт» (МДП) було зареєстроване на початку лютого 2020 року у селі Мостиська Другі зі статутним капіталом 35,4 млн грн. Засновниками МДП є киянин Олександр Примак (30%) та ТОВ «Лемтранс» (70%).
Майбутній сухий порт між залізничною станцією Мостиська ІІ та трасою «Львів-Шегині» (натисніть для збільшення картинки)
«Лемтранс» – найбільший приватний оператор на залізниці, який надає послуги з транспортування вантажів та ремонту рухомого складу. Група має 20 тис. вантажних вагонів та, згідно з даними Forbes Ukraine, 2019 року посіла 39 місце у топ-100 найбільших приватних компаній країни. «Лемтранс» є частиною холдингу СКМ найбагатшого українця Ріната Ахметова.
Олександр Примак раніше був топ-менеджером групи компанії «ТрансІнвестСервіс» (ТІС). Це найбільший приватний портовий оператор в Україні, який має п’ять спеціалізованих морських терміналів поблизу порту «Південний» на Одещині.
Бенефіціарним власником МДП, згідно з даними системи YouControl, окрім Примака вказаний киянин Володимир Деменко. Він є директором компанії «Левада Карго», яка займається контейнерними перевезеннями і також входить до групи «Лемтранс».
«Цей район стане інвестиційно привабливим»
Як розповів ZAXID.NET заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко, інвестор планує збудувати великий логістичний хаб, де оброблятимуть вантажні контейнери. Планована потужність комплексу, згідно з попередніми даними адміністрації, становитиме близько 50 тис. контейнерів на рік.
«В контейнерному терміналі вони перевантажуватимуть вантажі із залізничного на автомобільний транспорт і навпаки. Також там буде залізничний хаб, який з’єднуватиме українські колії [1520 мм] з європейськими [1435 мм]. Із однієї колії на іншу можна буде швидко перевантажувати товари та відправляти їх до місця призначення», – розповів Юрій Бучко.
Колишня нафтобаза, на місці якої зводять сухий порт (фото «ПриватБанку»)
За словами очільника департаменту економічної політики Львівської ОДА Степана Куйбіди, будівництво сухого порту триватиме упродовж кількох років. До 2026 року інвестор планує остаточно ввести комплекс в експлуатацію, а першу чергу обіцяють здати вже до кінця поточного року.
«Минулого тижня [15-21 березня] вони почали підготовчі роботи – розчистку ділянки від хащ, вже підвели світло», – зазначив Куйбіда. За його словами, після запуску першої черги на об’єкті працюватимуть близько 50 людей, коли порт запрацює на повну потужність штат планують розширити до 200 робочих місць.
Як повідомив Куйбіда, спочатку порт використовуватиме лише стару колію, на якій зроблять «косметичний ремонт». «У подальшому, це йдеться про 2023-2024 роки, якщо пропускна здатність дозволить, вони найімовірніше розширюватимуть колійну мережу», – розповів він.
В обласній адміністрації упевнені, що майбутній сухий порт може згодом стати ключовим транзитним пунктом на шляху товарів з Китаю в Європу. Терміналом зможуть користуватимуться всі зацікавлені, наприклад українські агрохолдинги, які експортують свою продукцію до ЄС.
«Загалом йдеться про всі товари, які можуть рухатися в бік Європейського Союзу. І це не тільки продукція агропромислового комплексу. Якщо стосунки з Китаєм збережуться на такому рівні, як є нині, то ми можемо стати логістичним хабом для їхніх товарів на шляху до Європи. Звісно, ми не закриємо всю потребу в такій логістиці, але свою нішу ми зможемо зайняти», – вважає Куйбіда.
За словами Юрія Бучка, користь від цього сухого порту для Львівщини може бути не лише у нових робочих місцях. «[Шегинівська] ОТГ отримуватиме орендну плату за землю, це близько 1,5 млн грн на рік. Загалом цей район стане інвестиційно привабливим, тут розвиватиметься різна інфраструктура – заправки, готелі та інші заклади, як наприклад це є навколо митного посту у Городку», – переконаний заступник голови ОДА.
У прес-службі «Лемтрансу» ZAXID.NET підтвердили, що перші вантажні потяги їхній хаб планує прийняти до кінця року. Водночас уточнили, що вони розраховують на плановану потужність сухого порту до 100 тис. контейнерів на рік (контейнери TEU об’ємом від 19 до 43 м3).
«Після завершення будівництва вантажоперевізники та вантажовідправники отримають можливість швидкого перевалювання контейнерів із залізничних вагонів колії 1520 [мм] на колію 1435 [мм] і навпаки», – повідомила у письмовому коментарі прес-служба «Лемтрансу». Зазначається, що оперативна обробка вантажів у великих обсягах дасть змогу «стати основним транспортним хабом між регіонами України+Азія і Європейською термінальною мережею, а також зможе залучити в Україну додатковий транзит із Китаю».
За твердженням «Лемтрансу», загальні інвестиції у проект сухого порту становитимуть близько 15 млн дол. США (418 млн грн за поточним курсом).
Скільки сухих портів на Львівщині
Проект від «Лемтрансу» – лише один з трьох сухих портів у колишньому Мостиському (тепер Яворівському) районі.
2019 року на околиці села Волиця велика аграрна компанія «Агросем» почала будівництво логістичного терміналу MOST Logistic Terminal. Як розповідав її співзасновник Олег Звягінцев у коментарі аграрному часопису «Зерно», для цього компанія викупила сім гектарів землі та почала прокладати вузьку та широку колії. Будувати планували в два етапи: на першому мали звести логістичний хаб із розвантажування мінеральних добрив, які продавав «Агросем», а на другому – власне сухий порт та елеватор, який мав оперативно «приймати та завантажувати вагони зерном на Європу». Загалом проект 2019 року оцінювали в 10 млн євро.
Наразі MOST Logistic Terminal ще добудовують, проте він вже надає послуги з перевантаження, зберігання вантажів та організації їхнього транспортування.
Інший проект – це проект індустріального парку «Мостиський сухий порт» площею 63,25 га між містом Мостиська, селами Волиця та Годині. Вперше про нього заговорили 2017 року – тоді Львівська ОДА визначила низку земельних ділянок, які у подальшому мали запропонувати приватним інвесторам для будівництва логістичних потужностей. Детальний план території сухого порту у травні 2020 року оприлюднила Мостиська РДА, перед тим інформацію про нього надрукували в інвестиційному атласі України. У Львівській ОДА тоді повідомляли, що є кілька компаній, які думають над тим, щоби взяти участь в цьому проекті.
Як розповів тепер ZAXID.NET голова департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда, навесні 2020 року адміністрація вела перемовини із іноземним аграрним інвестором, який хотів займатися на території індустріального парку переробкою кукурудзи та виробництвом біогазу, але переговори не мали успіху.
«Перемовини про це були. Ми в травні [2020 року] виїжджали з потенційним інвестором на це місце, ознайомлювалися з ділянкою. Обласна адміністрація та ОТГ надали інвестору інформацію про проект. Ключовим питанням для нього була кількість кукурудзи, яку вирощують в радіусі до 50 км від місця розташування ділянки. Але далі процес поступу не мав», – зазначив посадовець. Тож нині цей проект сухого порту фактично заморожений.