Rolling Stone: «Плем’я» стало найпотужнішою стрічкою 2015 року

Сьогодні, 17 червня картина Мирослава Слабошпицького «Плем’я» виходить у кінопрокат США. Північноамериканські кінокритики вважають українську стрічку одним із головних мистецьких явищ літнього кіносезону, фактично, – обов’язковою до перегляду, наголошує авторитетне видання Rolling Stone. Перші покази «Племені» відбудуться у Нью-Йорку в кінотеатрі Film Forum..

Спеціальний показ за за участі режисера, виконавиці головної ролі Яни Новікової та продюсера Олени Слабошпицької вже відбувся у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (МоМА). Нагадаємо, що картина є володарем більше ніж 40 нагород.

У статті Rolling Stone викладено історію створення фільму. У ній оглядач Джейсон Ньюмен відповідає на питання, яким чином «Плем’я» стало найпотужнішою за впливом на глядачів стрічкою 2015 року, цитує видання сайт Національної спілки кінематографістів України.

Розказано тут творчу еволюцію режисерського проекту – від юнацьких вражень Мирослава Слабошпицького, що споглядав за життям школи для глухонімих, і його роботи кримінальним репортером у 1990-ті й пізнання «паралельного» існування цієї спільноти в українському суспільстві, до творення короткометражної стрічки «Глухота» як своєрідної «проби» теми і знімання фільму з непрофесійними акторами, що його Джейсон Ньюмен називає «виправданим ризиком».

Представлено в статті міркування Валентина Васяновича про силу візуального впливу «Племені» й історію від білоруської актриси Яни Новікової, що зіграла у фільмі головну роль (вона разом із Мирославом Слабошпицьким представляє стрічку в США). Аналізуючи мистецькі риси фільму, Джейсон Ньюмен впроваджує «Плем’я» у широкий кінематографічний контекст.

Він згадує «Діток» Ларрі Кларка (спільне – робота із молодими непрофесійними акторами), «Незворотність» Гаспара Ное і «Сало: 120 днів Содому» П’єра Паоло Пазоліні (у Мирослава Слабошпицького сцени еротики і насильства так само струшують глядача, виводячи поза зону комфорту), а зрештою, веде мову про німі витоки кінематографа (окремі сцени «Племені» схожі на пантоміму та балет).