Після тривалого затишшя Росія відновила свої атаки по енергомережі України і змінила тактику своїх атак. Про це йдеться в матеріалі CNN.
«За кілька тижнів цих масованих російських атак майже всі наші річні зусилля з відновлення та ремонту були знищені за кілька днів, за кілька атак», – розповіла журналістам заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук. Зазначається, що тепер удари стають більш точними та концентрованими, а на одну ціль скеровують десятки ракет і безпілотників.
У свою чергу директор київського Центру досліджень енергетичної промисловості (EIRC) Олександр Харченко зазначив, що з 22 березня Росія почала реалізовувати нову стратегію нападів, яка полягає в масованих ракетних атаках по конкретних цілях, коли велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості об’єктів.
Відтоді Росія розгромила українські електростанції по всій країні, а 11 квітня повністю знищила Трипільську ТЕС – найбільшу електростанцію в Київській області.
«Замість того, щоб продовжувати зосереджувати свої атаки на українських системах передачі електроенергії, з кінця березня Росія почала масовані атаки на нашу інфраструктуру виробництва електроенергії. На жаль, ворог розвинув свою тактику і використовує високоточну зброю. Результатом є величезне зростання руйнівної ефективності порівняно з 2023 роком», – зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
Минулого тижня ДТЕК заявила, що втратила близько 80% своїх енергетичних потужностей внаслідок російських атак. Водночас удари по теплових електростанціях не спричинили миттєвих тривалих відключень електроенергії в Україні, оскільки теплові станції здебільшого використовуються для балансування загальних потреб – особливо під час інтенсивних періодів опалення взимку, коли споживання різко зростає. Окрім інтенсивності та концентрації російських атак, змінився й час їх проведення. Раніше основна маса ударів Росії припадала на підготовку до зими, а тепер це відбувається посеред весни.
CNN припускає, що є дві причини, чому Росія чекала до весни, щоб розпочати свою нову стратегію. По-перше, Росії потрібен був час, щоб створити зброю та напрацювати розвідувальні дані, необхідні для нанесення ударів.
«Ця стратегія явно розроблялася довго, вони витратили багато часу на її розробку, вони чітко збирали розвідувальні дані і дуже ретельно готувалися до цих атак», – сказав Харченко. По-друге, Росія, імовірно, чекала, доки українські електростанції стануть менш захищені протиповітряною обороною через дефіцит снарядів для ППО після двох років війни і зупинці допомоги США.
Президентка українського енергетичного аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко вважає, що Україна досить добре захистила свою енергетичну інфраструктуру до зими, але згодом частину ППО могли передислокувати на передову Україну.
«Це не помилка, це просто розстановка пріоритетів. Ми думали, що якщо закінчиться зима, то, напевно, ми зможемо застосувати ППО в інших місцях», – сказала вона.
Натомість Україна теж може розглядати можливість зміни тактики. Замість того, щоб відновлювати великі та вразливі електростанції, вона може змінити спосіб виробництва енергії.
«Замість 20 великих електростанцій, які зосереджують високі виробничі потужності і мають значну частку в енергетичному балансі, має бути 150-200 малих електростанцій, розкиданих по всій країні, які зможуть забезпечити енергією місто, якщо одна з них вийде з ладу», – каже начальник відділу комунікацій «Укренерго» Марія Цатурян.
Харченко зазначив, що Харкову, який найбільше постраждав від атак по енергоструктурі, до прикладу, уже потрібна подібна система: «Зараз зрозуміло, що в Харків потрібно масово завозити газопоршневі двигуни, таємно їх встановлювати, берегти... Альтернативи цьому немає. Будь-який більший об’єкт буде просто знищений атаками».
Хоча до наступної зими ще кілька місяців, енергетична мережа України може зазнати навантаження в літні місяці, коли використання кондиціонерів спричиняє різке зростання споживання. Щоб компенсувати це, в Україні планують застосовувати «додатковий механізм для збалансування системи та підтримки стабільної роботи – імпорт». Зокрема, Україна звернулась до європейських союзників із проханням збільшити ліміт імпорту до 1,7 гігават.