Російська медіапропаганда – це своєрідний гачок, на який попадаються не лише прихильники «русского мира», але й ті, хто проти нього. Велика інформаційна машина, яка здатна дискредитувати кожного, хто перебуває «по той бік» прихильності до Кремля та його тактик.
Директор російських досліджень Американського інституту підприємництва Леон Арон ще 2015 року визначив російську пропагандистську кампанію як «агресивну, часто тонку і таку, що ефективно використовує інтернет».
У США та Західній Європі телекомпанія «Росія сьогодні» повсякчас мала важливу мету: не лише просунути бренд росії, а й «знецінити ідеї демократичної прозорості та відповідальності, підірвати впевненість у об'єктивному висвітленні подій та заповнити ефір напівправдами», зазначав Леон Арон.
І Росія направду намагається посіяти зерно розбрату всюди, де лише може транслюватися: у тому числі й віднадити союзників України від постачання зброї, фінансової та гуманітарної підтримки. Погрожують ескалацією, кричать про те, що так звана «спецоперація» - це війна поміж росією та Заходом, намагаються посіяти недовіру поміж суспільствами.
За прикладом останнього далеко ходити не треба. Нещодавно російський і прокремлівський блогер поширив фейк, що Польща має підступний намір перейти на бік Росії та захопити західну частину України. Також він стверджував, що після окупації частини Заходу України Польща розпочне денацифікацію українського населення.
Фейк, про те, що Польща «хоче захопити захід України», очевидно, не відповідає дійсності. Польща із перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України є надійною союзницею, а президент країни Анджей Дуда заявив, що найліпше завершення війни - перемога України з відновленням територіальної цілісності.
«Я думаю, що це звичайна для Росії, на жаль, тактика. Вони ведуть цю інформаційну війну вже багато років. Вони концентруються на різних країнах Європи. Це є питання викликання розламу в самому суспільстві. Я не думаю, що це є ефективна тактика, якщо йдеться про Польщу. Ніхто серйозно…напевне, є якийсь невеличкий процент, які це сприймають серйозно. але більшість не сприймає і не думає про те, що справді Польща могла б щось таке допустити. Це є тактика, яку вони проводять вже багато років. Принаймні, у Польщі вона не є і не буде успішною», – вважає кореспондент «Gazeta Wyborcza» в Україні Пьотр Андрусєчко.
«Ми – і українці, і поляки, розуміємо, що це є просто маніпуляція російського уряду та «тролів». Це інформаційний фронт, який ми називаємо «дезінформацією». Ніхто у Польщі, в кого є критичне мислення, розуміє, що це неправда. І так само з українського боку, ми думаємо, всі розуміють, що це є інформаційна війна», – додає Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні (2016-2019 роки) Ян Пєкло.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО так відгукнулися на цю брехню: «Всі повідомлення з таким меседжем базуються лише на особистій думці автора та підтверджуються заздалегідь фальсифікованими «фактами». Повідомлення про те, що Польща готується анексувати західну частину України, залишається одним з головних наративів гібридної війни рф проти України, яка має на меті розколоти відносини між Польщею та Україною».
І справді, поляки не надто звертають увагу на фейки від Росії, і продовжують допомагати Україні. Йдеться не лише про владу, а й про звичних громадян. Так, польський публіцист Славомір Сіваковські організував збір коштів на Байрактар для ЗСУ. І до краудфандингу охоче долучаються поляки.
Хоча Росія й намагалася робити все, аби війну в Україні сприймали «не так однозначно».
«Вона [пропаганда - ред.] була помітною, я це сам помітив після Майдану, захоплення Криму і коли почалася війна на Донбасі. Тому що справді побільшало коментарів таких негативних під статтями про Україну. Мало того, з’явилися деякі сайти, вони були достатньо маргінальними. Але десь інформація, яка була опублікована на цих сайтах, переходила далі, до більш відомих ЗМІ…Працював сайт «Спутник», наприклад, польською мовою. Тобто проби були. Але мені здається, що це захоплювало невелику достатньо аудиторію, кілька процентів, можливо», - каже Пьотр Андрусєчко.
Загалом російської пропаганди на теренах Євросоюзу стає все менше: російські канали повимикали в ЄС під час шостого пакету санкцій.
Але російські пропагандисти не здаються так швидко і «кочують» в інтернет, навіть на, здавалось би на перший погляд, українські канали інформації. Месенджери, соціальні мережі – це все становить потенційну небезпеку для українського користувача. Воно й не дивно: за дослідженням мережі ОПОРА, 76,6% українців використовували соцмережі як найпопулярніші джерела для отримання новин.
Ось низка порад, як вберегти себе від фейків:
1. Будьте уважними до заголовків: «жовті» та надто емоційні заохочують до перегляду та поширення, намагаються «грати» на почуттях споживачів.
2. Перевіряйте джерела. Хто заявив, коли, чи є підтвердження.
3. Уважно придивляйтеся до фото та відеоконтенту. Іноді візуальні матеріали можуть бути підробками. Подекуди – справжніми, але вирізаними з контексту. Тут теж варто шукати першоджерело.