«Я нічого зараз не хочу говорити, щоб не заплакати», - цими словами Мірча Луческу ще перед фіналом Кубка України дав зрозуміти, що «ера Луческу» в «Шахтарі» підійшла до кінця. Як і личить великому, румунський наставник пішов із піднятою головою, завоювавши трофей у своєму останньому матчі в Україні.
ZAXID.NET пригадує основні моменти із кар'єри Мірчи Луческу в донецькому клубі, якому румунський тренер віддав не мало, не багато - 12 років життя. І попри те, що в українському футболі вистачало тих, які обожнювали румуна, так і тих, які щиро його ненавиділи, Мірча Луческу пішов, і варто визнати - з ним відійшла ціла епоха.
Терпіння Ахметова
У травні 2004 року під час представлення Мірчі Луческу головним тренером «Шахтаря» мало хто міг подумати, що румунський фахівець приїхав в Україну всерйоз і надовго. Після не дуже вдалого досвіду співпраці з іншими іноземцями Берндом Шустером і Невіо Скалою бізнесмен Рінат Ахметов шукав такого тренера, який допоміг би вивести команду на якісно новий рівень, скинути з трону «Динамо» і зробити ім'я в Європі.
У Мірчі Луческу Ахметов бачив саме такого фахівця, адже в його послужному списку були робота в Італії з «Інтером», вихід із «Галатасараєм» у чвертьфінал Ліги чемпіонів, перемога в Суперкубку УЄФА над самим «Реалом» і чемпіонство в Туреччині з «Бешикташем». А після особистого знайомства з Містером, Рінат Ахметов ухвалив остаточне рішення - тільки Луческу.
Румун міг опинитися в Донецьку ще в 2003-му, але тоді тренера не відпустив «Бешикташ». Довелося чекати рік, але за очікування були винагороджені всі - президент «гірників», сам тренер і вболівальники. Здається, що Мірча Луческу і «Шахтар» були створені одне для одного.
«Коли я прийшов в команду, були деякі проблеми з дисципліною. Ці питання я вирішував так, щоб не дізналася публіка. Потім все налагодилося: гравці адаптувалися до моїх вимог і зрозуміли, що я не м'якотіла людина і не люблю компроміси », - згадує Луческу.
Румун закотив рукави і взявся будувати. На щастя, на «матеріали» щедро виділяв гроші багатий власник. Менш, ніж через місяць, «Шахтар» під його керівництвом завоював Кубок України. Але цей трофей - заслуга Прокопенка і Скали. А вже справжній успіх Луческу прийшов навесні 2005-го, коли «гірники» вдруге у своїй історії стали чемпіонами країни.
Про свої мрії перемогти з «Шахтарем» в єврокубку Рінат Ахметов говорив ще до приїзду в Донецьк Мірчі Луческу. Кропітка робота румунського наставника дозволила мрії олігарха збутися - в 2009 році «гірники» здійснили тріумфальну ходу за Кубком УЄФА.
Що цікаво, ще восени преса підбирала заміну Мірчі Луческу, а сам тренер переживав найскладніший період у своїй донецькії кар'єрі і робив копії виграних в Україні трофеїв для колекції. У чемпіонаті «гірники» стартували з однієї перемоги в дев'яти матчах, а в Лізі чемпіонів примудрилися віддати путівку в плей-офф «Спортингу» і зайняли лише третє місце в групі. На одному з домашніх матчів вболівальники навіть вивісили банер зі словами румунською мовою «Мірча, в Італії твій будинок вже давно згорів би. Не користуйся гостинністю українців».
Йому пророкували повернення в Стамбул, і він в нього повернувся, але з «Шахтарем». Навесні донеччани видали божевільний спурт у плей-офф Кубка УЄФА, по черзі прибравши зі свого шляху маститі «Тоттенхем», московський ЦСКА, «Марсель» і київське «Динамо». У фіналі підопічні Луческу за підтримки стамбульської публіки, яка палко кохає Містера ще з часів його роботи в Туреччині, розібралися з бременським «Вердером» (2:1). Цей успіх став вершиною багаторічної кар'єри Мірчі Луческу.
Топ-менеджер Луческу
Незабаром «Шахтар» Луческу став регулярним учасником групового етапу Ліги чемпіонів, неодноразово виходив у плей-офф турніру, а в сезоні 2010/11 навіть вийшов у чвертьфінал, де поступився «Барселоні». Зовсім свіжі спогади про протистояння зі «Севільєю» у півфіналі Ліги Європи минулого сезону. «Шахтар» Мірчі Луческу став впізнаваним українським брендом в Європі, а сам тренер змусив себе поважати. Недарма УЄФА регулярно запрошувала румунського фахівця на престижні тренерські конференції.
Мірча Луческу в Донецьку не обмежувався лише тренерськими функціями і його внесок в розвиток клубу «Шахтар» складно переоцінити. Він доклав зусиль до створення Академії, цікавився будівництвом «Донбас Арени», допомагав вибудувати клубну систему за європейським зразком. Одним словом, Мірча був топ-менеджером, каталізатором тих реформ, які допомогли «Шахтарю» стати провідним європейським клубом, на якого рівняються в усій Східній Європі.
«Луческу ділиться з нами не тільки футбольними премудростями, але і пояснює, як правильно вести себе в житті, - каже півзахисник «Шахтаря» і збірної України Максим Малишев. - Вчить бути вихованими та культурними людьми на полі та за його межами».
Будучи Інтелектуалом з великої літери, любителем літератури і живопису, Мірча приділяв велику увагу атмосфері в команді за межами поля. Він влаштовував командний «яйцебій» на Великдень, ходив з хлопцями на шашлики, ніколи не забував про згуртованість колективу і вмів тримати баланс у команді між місцевими гравцями і численними бразильцями.
Мовний бар'єр? Мірча Луческу не знає, що це таке. Він володіє шістьма мовами: румунською, англійською, французькою, італійською, португальською, іспанською. Непогано говорить російською на тренуваннях, розуміє турецьку.
«Браво, Федерація!»
Після 12-ти років роботи Мірчі Луческу в Україні, можна сказати, що у нього є як низка шанувальників, так і низка недоброзичливців. До румуна можна ставитися по-різному, але не поважати його не можна. У великих людей часто непрості характери. Мірча Луческу - не виняток.
Найбільш пам'ятний скандал за участю румунського тренера трапився у листопаді 2006-го. На той момент тренер «гірників» не втомлювався говорити про конфлікт інтересів, створеному в українському футболі, коли посаду президента ФФУ займав Григорій Суркіс - брат президента «Динамо» Ігоря Суркіса. Із вуст Мірчі Луческу лунали звинувачення в бік українських арбітрів, яких тренер вважав заангажованими.
В одному з найскандальніших матчів в історії українського футболу між «Динамо» і «Шахтарем» португальський арбітр Паулу Кошта показав три червоні картки, дві з яких «гірникам». А незадовго до перерви суддя вигнав Луческу. Той, йдучи, кинув свою знамениту шапку на газон і сказав слова, які стали легендарними: «Браво, Федерація»! Шапку з того матчу, який «Шахтар» програв із рахунком 0:1, Луческу передав у клубний музей.
Незважаючи на всі скандали, в 2009-му році Мірчі Луческу надійшла офіційна пропозиція від ФФУ очолити збірну України і готувати її до домашнього Євро-2012. Однак він відмовився залишати «Шахтар», а поєднання двох посад не влаштовувало Ріната Ахметова.
«Вважаю, що у національної збірної повинен бути нейтральний тренер. Не хотілося б сперечатися з прихильниками «Шахтаря» чи «Динамо». Але якщо потрібна буде моя допомога в тих чи інших питаннях, я зроблю все можливе і віддам всі свої знання, щоб допомогти успішному виступу збірної України на міжнародній арені», - заявив тоді Луческу.
Перемога в Кубку України над «Зорею» в суботу 21 травня принесла Мірчі Луческу 22-й трофей із «Шахтарем». Виграш Кубка УЄФА, вісім чемпіонських титулів, шість тріумфів у Кубку України і сім - в Суперкубку. Солідна колекція, яка дозволяє говорити нам про те, що румун став одним з найуспішніших тренерів в історії українського футболу. Містер пішов, а разом з ним пішла ціла епоха. Золота епоха «Шахтаря» та всього українського футболу.
Фото: ФК «Шахтар», УЄФА.