Бронзова нагорода Сергія Семенова у спринтерській гонці стала єдиною медаллю, яку збірна України привезла із чемпіонату світу-2016 у Холменколлені.
У свою чергу, українські біатлоністки встановили своєрідний антирекорд, не завоювавши жодних нагород на світовій першості вперше із 2009 року, а чоловіча збірна показала найгірший результат в естафетних гонках за час виступів української команди.
Попереду у збірної України – останній етап Кубка світу у російському Ханти-Мансійську, однак головний старт сезону для біатлоністів уже відбувся. Яким він був і чим запам’ятався – в огляді ZAXID.NET.
У біатлонному світі чемпіонат світу вважається такою ж грандіозною подією, як вручення «Оскарів» у світі кіно. Актори і режисери можуть збирати нагороди на інших форумах та фестивалях, однак найбільш очікуваною і бажаною є відзнака Американської кіноакадемії. Те саме і з біатлоністами та гонками чемпіонату світу, важливість яких може перевищити хіба участь в Олімпійських іграх.
Цього року збірна України лише завдяки бронзі Сергія Семенова не потрапила до числа відвертих невдах, як, до прикладу, збірна Росії, що не привезла взагалі жодної нагороди із Холменколлена.
Українці почали виступ на чемпіонаті світу-2016 доволі впевнено – квартет Семеренко-Підгрушна-Семенов-Підручний посіли четверте місце у змішаній естафеті. Вболівальники нарешті повірили у повернення Валентини Семеренко, яка впевнено пройшла свій етап гонки.
Далі була сенсаційна бронза Сергія Семенова у спринтерській гонці, в якій українець лише на 0,7 сек поступився королю біатлону, норвежцю Уле Айнару Бьордалену у боротьбі за другу позицію. У свою чергу, у жіночому спринті кращою серед українок виявилась Ірина Варвинець, яка посіла 13 місце.
У гонці переслідування Олена Підгрушна, здавалося б, повернулася до своїх звичних позицій, посівши 5 місце. Однак вже в індивідуальній гонці лідерка української збірної навіть не фінішувала, зійшовши з дистанції за 2 км до фінішу через погане самопочуття.
Олена Підгрушна.
Олена Підгрушна, яка яскраво стартувала під час першого етапу Кубка світу в Остерсунді, дарувала українським вболівальникам чи не найбільше надій на особисті нагороди під час першості у Холменколлені. На передостанньому етапі у канадському Кенморі капітан української збірної навіть здобула золото у спринті, а потім вирвала на фініші естафетне срібло для збірної України на етапі в американському Преск Айлі.
Однак у Холменколлені побачити переможне останнє коло Олени Підгрушної не вдалося. Можливо, біатлоністка після річної перерви і роботи у міністерстві не розрахувала своїх сил на увесь сезон. Олена Підгрушна – єдина серед українців, хто мав особисті подіуми на етапах Кубка світу у цьому сезоні. В її активі – дві бронзи з Остерсунда і золото із Кенмору, а також золота, срібна та бронзова нагороди в естафетах.
Інша причина спаду форми в Олени Підгрушної – виявлений мононуклеоз, який неодноразово змушував спортсменів йти на вимушену перерву.
Тахікардія під час індивідуальної гонки поставила під питання участь Олени Підгрушної у жіночій естафеті – фактично найбільш очікуваній для української збірної гонки. В естафеті українські біатлоністки входили до числа обов’язкових претенденток на нагороди, тим більше, що перед стартом чемпіонату світу у Холменколлені українки очолювали загальний залік естафет. Головний тренер збірної України Урош Велепец вже був готовий випустити на старт замість досвідченої Олени Підгрушної молоду Анастасію Меркушину, однак капітан української збірної таки вийшла на старт, щоправда, не на звичному фінішному, а на передостанньому етапі.
Жіноча естафета не виправдала сподівань – українки ідеально пройшли перші два етапи гонки, хоча Валя Семеренко та Ірина Варвинець не змогли конкурувати за швидкістю із суперницями навіть не з топових команд. Третій етап за участю Олени Підгрушної змусив добряче усіх понервувати – перша стрільба, одна незакрита мішень і коло штрафу. Капітан команди передала естафету на сьомому місці, з якого вже Юлія Джима фінішувала п’ятою.
Ірина Варвинець та Валентина Семеренко.
На фоні провального виступу досвідчених представниць збірної України зуміла виділитися 24-річна Ірина Варвинець. Сумарний показник чернігівської спортсменки на чемпіонаті світу став кращим, аніж в Олени Підгрушної чи Юлії Джими. У чотирьох особистих гонках Ірина Варвинець не опускалася нижче 16-го місця, а в індивідуальній гонці, якби не єдиний промах на останній стрільбі, то б із впевненістю завоювала бронзу. Слабке місце Ірини – швидкість лижного ходу, сильне – швидкість та якість стрільби. Біатлоністка недарма стала головним відкриттям цього турніру для українських вболівальників, тому хочеться сподіватись що тренерський штаб збірної приділить максимум уваги до підготовки Ірини Варвинець до наступного сезону.
Валентина Семеренко, у свою чергу, повинна вирішити, чи має мотивацію для подальших виступів. Провівши найкращий у своїй кар’єрі сезон взимку 2014/15 рр. українка втратила натхнення до боротьби як за подіуми, так і за місця у топ-10. Щоправда, Валя неодноразово наголошувала, що головною метою її цьогорічних виступів є чемпіонат світу у Холменколлені. У підсумку вийшло не так, як хотілося: Валя Семеренко відмінно виступила на своїх етапах у двох естафетах, однак повністю провалила особисті гонки, посівши 80 місце у спринті, 44-те – в індивідуальній гонці і 26 місце – у мас-старті.
Юлія Джима, яка другий сезон поспіль не може дати лад своєму здоров’ю, під час чемпіонату світу у Холменколлені зуміла один раз потрапити у топ-10. Українська біатлоністка прийшла 9-ою під час гонки переслідування. У решті гонок Юля Джима була у третьому-четвертому десятку.
Уле Айнар Бьордален, Мартен Фуркад та Сергій Семенов.
У чоловічій збірній найкращим виявився Сергій Семенов, який зумів в оптимальній формі вирушити на чемпіонат світу. У лідера української збірної нарешті почала вдаватись стрільба лежачи, яка неодноразово підводила спортсмена впродовж сезону. Відмінна влучність а також хороший лижний хід, дозволили Сергію Семенову стати бронзовим призером у спринті світової першості. Ще у двох гонках – у гонці переслідування та у мас-старті – біатлоніст прийшов до фінішу восьмим, а найгіршим виступом стала індивідуальна гонка – всього лиш 55 місце.
Не виправдала очікувань також і чоловіча естафета, в якій українці посіли рекордно низьке для усіх збірних України з біатлону 16 місце. Коло штрафу Сергія Семенова, невиразний виступ Олександра Жирного та Віталія Кільчицького, невпевнена стрільба Дмитра Підручного – українці впродовж гонки так і не змогли вибратись із другого десятку, в який потрапили вже на першому етапі гонки.
Дмитро Підручний.
Через проблеми зі здоров’ям не зміг виступити у своїй найкращій формі також Дмитро Підручний. Фінішувавши у спринті лише 44-им, Дмитро Підручний пропускав гонку переслідування, а потім вирішив не брати участь у виснажливій індивідуальній гонці.
Як результат, збірна України завершила виступи на біатлонному мундіалі у Холменколлені лише з однією нагородою. Чи варто вважати це повним провалом української збірної? Напевне, ні.
Звісно, збірна України могла і повинна була брати медалі. Однак методом проб, помилок та індивідуальних досягнень виявила свої як сильні, так і слабкі сторони. Тепер тренерські штаби обох збірних повинні зробити для себе відповідні висновки, зайнятись здоров'ям спортсменів і з новими силами приступати до передолімпійського сезону.
До слова, більшість «Оскарів», яких роздавали у Холменколлені, розібрали французи – Мартен Фуркад взяв чотири золота і одне срібло, а його співвітчизниця Марі Дорен Абер – три золота, два срібла і одну бронзу. Збірна Франції стала чемпіоном у суперміксті та жіночій естафеті, і лише у чоловічій командній гонці французи не змогли піднятись на п'єдестал.
Усі фото: Biathlon.com.ua.