Випускникам 2022 року ніхто не заздрить. Адже вони змушені переживати велику кількість болю та стресу через війну. Із 14 000 шкіл в Україні мінімум 200 розбомбили станом на зараз. Кілька тисяч школярів зараз перебувають у районах, де неможливо проводити навчання.
Я – прихильниця ДПА та ЗНО. І це завжди було моєю позицією. Але на сьогодні єдине правильне рішення – скасувати ДПА на цей рік.
ЗНО – одна з найкращих освітніх реформ, яка зробила процес вступу прозорим і відкритим. Не варто відразу скасовувати його, не зваживши всі «за» та «проти».
Багато університетів Європи проводитимуть вступ абітурієнтів з України лише за результатами атестату без вступних іспитів. У такому разі існує виклик і загроза, що українці, які вимушено поїхали закордон, вже там і залишаться вчитися. Нам треба створити умови, які б надихали громадян України повертатися вчитися в університетах України.
Які є виходи з ситуації? Перш за все, треба провести консультації з Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) – органом, який проводить ЗНО. З попереднього спілкування, представники УЦОЯО стверджували, що все-таки зможуть провести ЗНО. Можуть бути різні варіанти, як, наприклад, провести ЗНО через три-п’ять місяців після перемоги й у спрощеній формі. Відповідно, навчальний рік в університетах почати пізніше.
Доки не проголосовані зміни до законів України «Про вищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» у нормах, що стосуються ДПА, ЗНО і вступу до закладів освіти, доти можливі два варіанти – скасувати ЗНО і проводити вступ за результатами шкільного атестата, наприклад із врахуванням результату не лише останнього року навчання, а усіх років, коли вчився предмет.
Мінуси: атестат не завжди повною мірою показує знання дитини, і що робити у ситуації коли бал у кількох абітурієнтів на одне вступне місце повністю однаковий? Плюси: є можливість максимально знизити рівень стресу в школярів, які надзвичайно багато пережили та багато переживають цього року. А також це будуть приблизно однакові умови вступу, у порівнянні із європейськими університетами, які чекають наших абітурієнтів.
Другий варіант: провести спрощене ЗНО за 3-5 місяців після закінчення війни. Пропонується замість 13 предметів складати лише 4 на вибір: українська мова і література, математика, історія України, іноземна мова. Тобто визначити, абітурієнт здає 1 чи 2 предмети і які саме екзамени для яких спеціальностей. Мінуси: ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. І в цьому випадку діти схилятимуться вступати закордон, щоб не втрачати часу. Плюси: ми збережемо об’єктивний підхід до вступу абітурієнтів, захистимося від корупції при вступі. І в університети будуть вступати по реальних знаннях, а не по «намальованих» оцінках. Адже ми розуміємо, що «8» з математики у Київській та Кропивницькій школі – це інша «8» з математики чим у сільській школі.
Заяви про скасування ЗНО явно передчасні. Треба обговорити таке важливе рішення з ключовими стейкхолдерами, зокрема з УЦОЯО, який безпосередньо займається проведенням ЗНО. У комітеті ВРУ з питань освіти, науки та інновацій були вже певні обговорення, проте офіційного рішення ще немає. Є зареєстрований законопроєкт. Але до обговорення про проведення способу вступної кампанії потрібно точно залучити інституції, які будуть цю кампанію проводити. Наразі варіантів проведення окремих іспитів у кожному університеті (як це було до ЗНО) не передбачається. І це дуже важливо, щоб не повернути корупцію, яка колись існувала при вступі в університет! Але нам точно треба розуміти - що цей рік інший, ніж всі попередні вступні роки, починаючи з 1945 року.
І коли ми говоримо про вступ в університети ми маємо зробити все, щоб прозорі способи, які передбачає ЗНО, були збережені. І зробити все можливе, щоб в українських університетах вчилися найкращі українські абітурієнти!